Повний перехід на контрактну армію в умовах війни неможливий, переконаний головнокомандувач Петро Порошенко.
Проте саме на контрактників робить сьогодні ставку керівництво Збройних сил. Корреспондент розібрався, як буде оновлюватися українська армія і хто буде в ній служити, пишуть Євгенія Вецько й Ольга Замірчук у №48 журналу від 4 грудня 2015 року.
26-річний Андрій Репняк з Чернігівської області мобілізувався у третю хвилю – у серпні 2014-го добровільно прийшов у військкомат.
«До цього я працював у сфері логістики і не мав ніякого відношення до військової служби. Коли мобілізувався, в АТО вже було багато моїх друзів, тому я йшов захищати Україну не сам, а разом з близькими мені людьми», – розповідає Репняк.
З військкомату він потрапив у 122-й батальйон 81-ї аеромобільної бригади.
«За час війни наш підрозділ і я разом з ним були у форпості АТО – донецькому аеропорту, в селищі Водяне Донецької області та інших населених пунктах на передовій», – згадує він.
Кілька місяців тому Репняк мав демобілізуватися і повернутися додому. Але за пару тижнів до заповітної дати командир запропонував йому підписати контракт і продовжити службу.
«Я не зміг відмовитися. На війні я втратив бойового товариша. Так що контракт я, можна сказати, підписав у пам'ять про своїх загиблих товаришів, щоб закінчити справи, розпочаті ними на війні», – пояснив Репняк.
Зараз він служить на правах мобілізованих – коли підписував контракт, встиг під спеціальну директиву Міністерства оборони і фактично просто продовжив собі термін служби на півроку.
«Зарплату отримую як мобілізований, та й інші умови служби у мене не такі, як у контрактників, – зазначає він. – У березні 2016-го чекаю на свій другий дембель, і я не виключаю, що зможу ще раз залишитися на військовій службі».
Схожа історія у 20-річного Віктора Вельгана, уродженця Шаргорода Вінницької області, солдата батальйону Фенікс 79-й миколаївської аеромобільної бригади.
«В АТО я потрапив, коли мені було 19 років, – розповідає Вельган. – Своє рішення піти служити я довго зважував, а потім одного разу прокинувся і подумав: у країні війна, не можна бути байдужим, час діяти».
3 жовтня 2014 року майбутній солдат добровільно прийшов у військкомат. Зараз він обіймає посаду водія бронетранспортера в медроті. Йому не доводилося бувати в бойових зіткненнях на передовій в АТО – він служив у прифронтовому Маріуполі.
«Раніше, на цивільній роботі, я працював механіком і крутив гайки в машинах. Тепер, будучи солдатом, теж намагаюся застосовувати свої навички – копирсаюся в машинах, лагоджу що можу. Але ще на початку служби я підписав контракт на три роки і зараз намагаюся побудувати кар'єру військового», – каже Вельган.
Солдат впевнений: після того, що вже пережила і продовжує переживати Україна, країна просто зобов'язана створити бойову армію з добре підготовленим особовим складом.
За власним бажанням
Ні Репняк, ні Вельган до початку АТО не збиралися пов'язувати своє професійне життя з армією. Але тепер добровольців, схожих до них, у ЗСУ стає все більше. Сьогодні в армійських лавах служать понад 105 тис. контрактників, з них 45 тис. – офіцери.
За неповних 11 місяців 2015 року до ЗСУ залучені на контракт 14,5 тис. осіб. Плани на наступний рік ще більш амбітні – 18-20 тис. військовослужбовців. Для цього вже введені контракти терміном на півроку
За неповних 11 місяців 2015 року до ЗСУ залучені на контракт 14,5 тис. осіб (за весь 2014 рік залучили менш як 12 тис.). Плани на наступний рік ще більш амбітні – 18-20 тис. військовослужбовців.
Для цього вже введені контракти терміном на півроку. Раніше вони могли бути підписані тільки на три роки, або «до закінчення особливого періоду». Щоправда, укласти короткий контракт можуть не всі солдати, а тільки ті, хто відслужив за мобілізацією 11 місяців.
Переваг у такого контракту достатньо. Солдату, який продовжить службу, дається разова виплата в розмірі від восьми до десяти мінімальних зарплат (від 9 тис. до 12 тис. Грн залежно від звання). Їм обіцяють безкоштовне житло, відпустку до 45 днів, безкоштовне лікування в медустановах Міноборони (причому не тільки для солдатів, а й для членів їхній сімей), а також можливість безкоштовно отримати вищу освіту. Зарплата у контрактників – 2,4-6,2 тис. грн. У мобілізованих солдатів зарплати такі самі, але пільг немає.
Але поки в Генштабі сподіваються залучати все більше захисників батьківщини, експерти попереджають: навіть цих стимулів може виявитися недостатньо.
Експерт: Зарплата офіцера – в районі 4 тис. грн, це дуже мало. Боєздатність армії базується на високій мотивації солдатів. За низьких зарплат потенціал закону [про короткі контракти] не використовуватиметься повною мірою
«Зарплата офіцера – в районі 4 тис. грн, це дуже мало. Боєздатність армії базується на високій мотивації солдатів. За низьких зарплат потенціал закону [про короткі контракти] не використовуватиметься повною мірою», – наголошує військовий експерт Сергій Згурець.
У Генштабі кажуть, що планують підвищити зарплати солдатам, але наскільки, не уточнюють. Питання в тому, що низька зарплата не єдина проблема, з якою стикаються військові.
На допомогу
«Госпіталю терміново потрібні обігрівачі», «На передовій катастрофічно не вистачає лісу-кругляка для спорудження бліндажів», «Потрібні буржуйки, тепла білизна, спальники й утеплювач для наметів», «Терміново! Наколінники і форма для спецгрупи». За щоденними закликами волонтерів можна зрозуміти, чого варті заяви чиновників Міноборони про те, що солдати готові до зими і забезпечені теплою формою на 100%.
«Сьогодні Збройні сили України та Національна гвардія за чисельністю, за оснащенням зовсім інші. І забезпечення їх теж зовсім інше. Тому що завдяки зусиллям українського народу, який дав на оборону величезні кошти, незважаючи на кризу, ЗСУ забезпечені всім необхідним. Навіть більше, наближається зима, і ми вперше в ЗСУ маємо зимовий одяг на 100% особового складу», – запевняє директор департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України Валентин Федичев.
"Проблем немає. Якщо в якійсь частині є проблеми з формою, то це провина керівників військової частини», – додає спікер Генштабу Олексій Мазепа.
Але волонтери бачать картину трохи інакше. За словами голови правління фонду Підтримай армію України Ганни Сандалової, у порівнянні з минулим роком, коли теплого спорядження не було взагалі, нині ситуація дійсно набагато краще. Один комплект теплого одягу бійці отримують точно. Але бувають випадки, коли виданий одяг не годиться для зими. У ньому холодно, і він виготовлений з тканини з артикулом 2701, яка під впливом вогню моментально займається.
Багато мобілізованих змушені купувати за свої гроші все, включаючи форму. Причому це стосується і контрактників, яких посилено заманюють в армію
Солдати ще більш категоричні. Багато мобілізованих змушені купувати за свої гроші все, включаючи форму. Причому це стосується і контрактників, яких посилено заманюють в армію.
«Рік тому, коли я тільки йшов добровольцем у ЗСУ, по телевізору показували бліндажі та термобудинки, які споруджуватимуть. Минув рік. Де вони? Як спали люди на сіні в окопах, так і сплять. Нічого не змінилося», – каже один з військовослужбовців, який не побажав назвати свого імені.
У строй
А поки волонтери й самі солдати намагаються забезпечити армію всім необхідним, у ЗСУ продовжують набирати строковиків. Перший за два роки осінній призов стартував 1 листопада і триватиме рівно місяць. За цей час на службу планують призвати 11 тис. чоловіків у віці від 20 до 27 років. Раніше поріг призовного віку був 18-25 років. Тепер 18-19-річні можуть піти в армію тільки за власним бажанням.
Наприклад, по Києву повинні набрати 400 призовників. Під час весняного призову план був удвічі більший. За словами київського військового комісара Володимира Кидоня, план скорочується – саме тому, що керівництво Збройних сил прагне в добровільному порядку приймати на службу солдат за контрактом.
До речі, строковиків обіцяють не залучати до бойових дій на Донбасі. Винятком стануть тільки ті солдати, які, знову ж таки, підпишуть контракт і залишаться служити на час особливого становища.
Цілком імовірно, що на початку року буде оголошена чергова хвиля часткової мобілізації. Її анонсували в Генеральному штабі. Там кажуть, що заміни потребують близько 40 тис. осіб, призваних у рамках четвертий хвилі, яка пройшла в січні-квітні 2015 року.
Але військові пам'ятають, з якими зусиллями набирали людей цього літа. Тому зараз силовики розраховують не тільки на військовозобов'язаних, а й на контрактників, мотивованих добровольців, а також людей, які вже побували в армії під час попередніх хвиль мобілізації.
«Це робиться для того, щоб посилити варіанти набору гідних людей в армію. Бо воювати повинні ті, хто бажає служити, професіонали, а не ті, кого тягнуть в армію за вуха», – пояснює військовий експерт Вадим Гречанінов.
Тим більше що півторарічна антитерористична операція показала неефективність солдатів, які призиваються на службу проти їхнього бажання, кажуть самі військові.
«Зараз в армію беруть будь-кого. У містах масово ухиляються від виконання свого обов'язку. Тому в нашу хвилю набирали переважно сільських жителів, людей незаможних. Кривих-хворих набирали. Ніхто там уже на стан здоров'я і не дивився сильно. Руки-ноги є? Вперед, на війну! – розповідає доброволець, який служить у зоні АТО. – І невже там, нагорі, не розуміють, що навчати постійно нових фахівців у підсумку виявиться набагато дорожче, ніж укласти з ними контракт років на п'ять і платити нормальну зарплату?»
Очікувати повного переходу на контрактну основу військовозобов'язаним не варто. Повністю на контракт поки що буде переведена тільки Нацгвардія. Але далеко не відразу
Але очікувати повного переходу на контрактну основу військовозобов'язаним не варто. Президент України Петро Порошенко вже заявив, що це неможливо.
«Повністю перейти на контрактну армію під час війни не може собі дозволити жодна країна. І я теж відповідально ставитимуся до потреб оборони країни», – заявив глава держави.
Повністю на контракт поки що буде переведена тільки Нацгвардія. Але далеко не відразу.
«У Національній гвардії ми взяли курс на повну контрактну ситуацію. Ми розгортаємо нову бригаду Національної гвардії за новим типом у Гостомелі, яка буде повністю контрактна на нових принципах, – каже глава МВС Арсен Аваков. – Але перехід не відбуватиметься швидко».
Тому військові розробляють механізми вилову ухильників. Вже підготовлено законопроект про створення електронного реєстру всіх військовозобов'язаних. ЦВК, фіскальна, прикордонна, міграційна служби будуть повідомляти у військкомат інформацію про те, де живуть, працюють і як часто їздять за кордон чоловіки віком до 60 років.
Проект закону передбачає, що в єдиний реєстр військовозобов'язаних потраплять паспортні дані, інформація про місце фактичного проживання, відомості про батьків, місце роботи (код підприємства, посада), реєстраційний номер облікової карти платника податків, оцифроване зображення військовозобов'язаного, відомості про дати виїзду і повернення в Україну, інформація про освіту (спеціальність). А також службові дані: стан здоров'я, військове звання і військова спеціальність.
«Після введення реєстру ухильники не зможуть ховатися. Інформація про них буде зберігатися не у військкоматі за місцем приписки, а в єдиному реєстрі, зайти в який можна буде з різних точок країни», – попереджає співробітник Генштабу ЗСУ полковник Роман Бакуменко.
Щоправда, поки документ перебуває у профільному комітеті Верховної Ради, і коли він буде розглянутий хоча б у першому читанні, невідомо.
Все для фронту
За час АТО українська армія отримала десятки нових видів озброєння вітчизняного виробництва. Але без закордонної допомоги потреби ЗСУ задовольнити складно
Антитерористичну операцію українська армія починала зі зброєю старого зразка – найчастіше ще радянського. Тому українські підприємства у 2014 році активно взялися за переозброєння військових частин армії і Нацгвардії. Тільки з початку 2015-го українська армія прийняла на озброєння 16 нових зразків зброї.
Виробництво зброї в Україні щорічно зростає на 200-300%, кажуть в Укроборонпромі. За останні півтора року українські солдати дійсно отримали багато нових вітчизняних зразків військової техніки. Деякі були розроблені досить давно – вони експортувалися за кордон, а у нас не використовувалися. Зуміли українські виробники запропонувати і достатньо нові зразки техніки.
Але потреби Збройних сил усе ще у багато разів перевищують можливості нашої оборонки. Про це кажуть й експерти, і керівники країни. Покрити нестачу могла б допомога з-за кордону.
«Якби західні партнери свого часу надали українській армії високоточну летальну зброю, в тому числі протитанкові ракетні комплекси Javelin, ситуація на лінії зіткнення в зоні АТО була б інша», –упевнений радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк.
Однак закордонні партнери не поспішають надсилати нам летальну зброю. Винятком можуть стати хіба що США: конгрес остаточно схвалив законопроект про оборонну політику, що передбачає виділення до $ 50 млн на летальну військову допомогу Україні. На ці гроші повинні бути придбані бронебійні збройові системи, міномети, гранатомети, стрілецька зброя і боєприпаси.
***
Канада подарувала Україні нелетальну зброю для розмінування: три роботизовані системи Talon, 15 захисних костюмів EOD9 підвищеного ступеня рухливості, а також три телескопічні маніпулятори. США поставили в Україну радіолокатори контрбатарейної боротьби AN/TPQ-36, які дозволяють за траєкторіями снарядів, ракет або мін визначати місцезнаходження гармат противника.
***
Конструктори-танкобудівники з Харкова розробили так званий міський танк Азов – машину для ведення бою в місті. Вона має два бойові модулі, які дозволяють операторам контролювати сектор огляду 360º замість звичайних 180º, що вдвічі збільшує швидкість реагування. Крім того, розробники створили, як вони стверджують, унікальний захист машини, здатну витримувати влучення практично всіх видів протитанкових снарядів. Найближчим часом танк пройде випробування.
***
Сучасний бронетранспортер БТР-3, розроблений в Україні у 2000 році міжнародним консорціумом, вже прийнятий на озброєння. Раніше машина продавалася за кордон. Бронемашина оснащена одномісним уніфікованим бойовим модулем Шквал, який має 30-міліметрову гармату, 7,62-міліметровий спарений кулемет, 30-міліметровий автоматичний гранатомет і протитанкове кероване озброєння.
***
Запорізьке підприємство Мотор Січ займається розробкою багатоцільового вертольота МСБ-6 з робочою назвою Отаман, виконаного на базі польського легкого вертольота PZL W-3 Sokol. Машина отримає новий двигун і сучасне бортове обладнання.
***
Тим же підприємством на основі багатоцільового вертольота Мі-2, побудованого ще в СРСР, створений новий ударний вертоліт Мі-2МСБ-В. Однією з особливостей машини є новий двигун AI-450B. Мі-2МСБ-В обладнаний блоками некерованих ракет Б-8МСБ, також він отримав кілька автоматичних гранатометів. У салоні встановлений 7,62-міліметровий кулемет.
***
«Костюм-невидимку» для розвідників презентували громадські активісти та волонтери. Він розроблений вченими з Харкова, Луганська та Києва. Секрет костюма – в багатошаровості тканини, яку неможливо побачити ні в тепловізорі, ні на магнітне випромінювання.
***
Укроборонсервіс представив свою нову розробку – снайперську гвинтівку ВМ МП-УОС. Це давно відома всім гвинтівка Мосіна, над якою попрацювали українські фахівці. Вони збільшили дальність стрільби, зменшили віддачу, а за рахунок застосування глушника став істотно тихіше звук пострілу.
***
Науково-виробниче об'єднання Форт МВС України передало на випробування Форт-19 і Форт-28 – новинки на ринку бойових пістолетів. На відміну від своїх попередників, вони мають підвищену скорострільність і прицільну дальність. Також розроблено гранатомет Форт-600 – вже за стандартами НАТО.
***
Не так давно Укроборонпром передав армії нові реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) Бастіон-1 і Бастіон-2, що являють собою модифікацію старої радянської РСЗВ Град. Але Бастіони розміщені на шасі автомобіля КрАЗ. Конструкторам також вдалося вдвічі підвищити максимальну дальність ведення вогню Бастіону в порівнянні з Градом – до 40 км.
***
Українські танкісти у 2016 році отримають танки Т-84 Оплот, які зараз йдуть на експорт. Перед цим особовий склад ЗСУ навчать експлуатувати машину. А ось бронетранспортер Дозор, виготовлений на державному підприємстві Львівський бронетанковий завод, не пройшов випробування Міністерства оборони. У машини було виявлено 49 недоліків, а частота поломок склала 4-5 на 1 тис. км.
***
Цей матеріал опублікований в № 48 журналу Корреспондент від 4 грудня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.