Законодавча фаза. Чим відзначилася Верховна Рада у 2015 році

Пивна реформа, рабська праця і нова Конституція. Корреспондент згадав, як депутати радували українців у 2015 році.

У 2015 році у стінах Верховної Ради сталося кілька епохальних подій, пише Євгенія Вецько у №50 журналу від 18 грудня 2015 року. Вперше прямо в кулуарах був затриманий народний депутат – радикал Ігор Мосійчук. Зі шпиля парламентської будівлі спочатку зрізали червону зірку, залишивши тільки вінець з колосків, а потім на спорожніле місце встановили тризуб. Крім того, у Раді відкрилася дитяча кімната, а на офіційному сайті парламенту з'явився сервіс електронних петицій.

Дбали депутати і про своїх виборців. За даними офіційного сайту ВР, за другу сесію вони прийняли 451 законодавчий акт. Третя поки що менш продуктивна – на середину грудня народні обранці проголосували 207 законів.

Втім, до її закінчення ще є час. На порядку денному проект державного бюджету, податкова реформа. І найважливіше – друге читання конституційних змін. Незважаючи на явні проблеми в коаліції і демонстративний вихід з неї Радикальної партії Олега Ляшка, спікер Володимир Гройсман впевнений, що 300 голосів у сесійній залі знайдеться.

Червоні підуть

9 квітня Рада прийняла закон, що засуджує комуністичний і нацистський тоталітарні режими і забороняє їх пропаганду і символіку. Поняття символіки включає в себе не тільки гімн, герб, прапори і гасла, але й зображення, а також різні пам'ятні знаки діячам Компартії і радянської влади і головне – назви вулиць, міст та інших адміністративних одиниць. Тому закон вимагає перейменувати такі об'єкти.

Пиво, що плаче

1 липня депутати прирівняли пиво до алкогольних напоїв і постановили, що для його легального виробництва необхідна низка додаткових норм контролю. Наприклад, високі ліцензійні збори – 500 тис. грн на рік. Дуже швидко з'ясувалося, що платити такі гроші малі пивоварні не в змозі, і парламент змушений був пом'якшити «пивну реформу».

Пиво залишилося в статусі алкогольного напою, але ліцензія для його виробництва не потрібна. Що стосується ліцензії на торгівлю, то невеликі пивоварні платять 30 тис. грн, а великі – ті самі 500 тис., як і виробники інших алкогольних напоїв.

Заплати іншому

2 липня 229 народних депутатів проголосували за закон, який передбачає реструктуризацію невиплачених споживчих валютних кредитів. Відбутися це мало шляхом заміни іноземної валюти на національну за офіційним курсом НБУ на день підписання кредитної угоди (5,05 грн/$).

Відразу після голосування ЗМІ та експерти охарактеризували його як «надзвичайно популістський». Прийняття цього документа стало б порятунком для валютних позичальників і непідйомною ношею для НБУ та інших фінустанов: банківська система могла втратити близько 100 млрд грн. При тому, що на 1 червня цього року капітал всієї банківської системи становив 139 млрд грн. Тобто вантаж виплат неминуче ліг би на платників податків.

Кілька місяців проголосований закон просто лежав у Верховній Раді. 10 грудня спікер парламенту Володимир Гройсман все-таки підписав його, але лише для того, щоб Президент наклав на закон вето.

Несвідомий вибір

14 липня парламент затвердив новий закон про місцеві вибори, який був відпрацьований уже в жовтні. У селах і селищах з населенням до 90 тис. осіб вибори проходили за звичайною мажоритарною системою. Вибори до районних, міських та обласних рад – уже за пропорційною. Мерів міст з населенням понад 90 тис. обирали абсолютною більшістю, тобто 50% + 1 голос. Для цього була передбачена можливість проведення другого туру.

У бюлетенях навпроти прізвища кандидата зазначалася назва партії, яка його висунула. Тобто виборець одночасно голосував і за кандидата, і за партію.

Вперше в закон була введена європейська норма про присутність у списку політичної сили не менш ніж 30% жінок.

Щоправда, скільки ще проіснує закон, невідомо. Заступник глави Центральної виборчої комісії Андрій Магера назвав його найгіршим за всю історію України, а спікер ВРУ Гройсман закликав депутатів переглянути документ.

Конституційний забіг

31 серпня депутати прийняли в першому читанні закон, який суттєво змінив Конституцію України. Президент Петро Порошенко двічі вносив до Ради відповідний законопроект. Остаточний варіант – 15 липня.

Серед головних нововведень, які пропонує законопроект, – фінансова децентралізація регіонів, запровадження інституту префектів (вони замінять голів адміністрацій), надання Президенту права розпускати місцеві ради і можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Остання норма викликала найбільше запитань у народних обранців і громадських діячів. У день голосування під Радою зібрався мітинг, організований партією Свобода та іншими радикальними політсилами. Акція протесту закінчилася вибухом гранати і загибеллю чотирьох нацгвардійців. Наступного дня фракція Олега Ляшка вийшла з парламентської коаліції.

Золото – партіям

8 жовтня Рада затвердила радикальні нововведення: з 1 липня 2016 року політичні партії будуть фінансуватися з державного бюджету – пропорційно рівню їхньої підтримки на виборах. За словами співавтора законопроекту Сергія Лещенка, фінансування партій коштуватиме кожному українцеві 80 коп. на місяць.

Право на фінансування з 1 липня 2016 року отримали партії, які на парламентських виборах 2014 року пройшли до Верховної Ради. З наступних виборів фінансуватися будуть всі партії, які отримали не менш ніж 2% голосів виборців.

Партії зобов'язані оприлюднювати щоквартальні звіти про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а також звіти про надходження і використання коштів виборчих фондів. Крім того, щороку проходитиме незалежний аудит фінансування.

Контроль над фінансуванням партій покладено на Нацагентство із запобігання корупції.

Без віз

Листопад депутати присвятили адаптації українського законодавства до європейських норм. У рамках так званого безвізового пакету у першому читанні був проголосований і проект Трудового кодексу, завдяки якому радянський КЗпП (прийнятий ще в 1970-х роках) нарешті повинен піти в минуле. Відбудеться це в тому випадку, якщо кодекс пройде і друге читання.

Регулюватися відносини між роботодавцями та їхніми співробітниками будуть на основі письмових трудових договорів, які буде заборонено змінювати без згоди працівника. Роботодавцю не можна буде міняти зарплату в односторонньому порядку, також збільшаться доплати за роботу в нічний час, за понаднормову працю та вихідна допомога.

Норма про 40-годинний робочий тиждень з п'ятьма днями роботи збережена. Але є два важливих нюанси. Роботодавець зможе встановлювати шестиденний робочий тиждень або 10-годинний робочий день – якщо в сумі це не буде перевищувати 40 годин на тиждень. А також залучати людей до роботи у вихідні дні, під час державних та релігійних свят без згоди самих працівників, якщо це передбачено у трудовому договорі.

Мінімальний термін відпустки збільшиться з 24 до 28 днів.

Зате з кодексу прибрали і норму про узгодження з профспілкою звільнення співробітників. Спростять і сам процес звільнення. Наприклад, для такого рішення у роботодавця з'являться додаткові підстави. Серед них – розголошення комерційної таємниці, до якої відноситься навіть розмір доходів працівника.

Працедавець у разі простою виробництва може перевести працівника на інше підприємство або навіть в іншу компанію. Цю норму експерти та профспілки вже назвали рабовласницькою.

Ще один нюанс – документ дещо завуальовано, але полегшує процес звільнення одиноких матерів з малолітніми дітьми та дітьми-інвалідами.

Також законопроектом № 2541а депутати дозволили арешт майна третіх осіб, якщо воно було передано фігурантом кримінальної справи, щоб уникнути конфіскації. А законопроектом № 2540а дали можливість правоохоронним органам накласти арешт, наприклад, на майно держпідприємств, які виводять кошти на офшорні рахунки. Навіть якщо немає конкретного підозрюваного, але є обґрунтовані підозри, що гроші розкрадаються.

Крім того, завдяки «безвізовому пакету» в Україні з'явилися два нові відомства: Державне бюро розслідувань, яке займеться особливо тяжкими злочинами, й Агентство з пошуку активів, отриманих корупційним шляхом.

Ще два документи стосувалися мігрантів. № 3154 зобов'язує адмінсуди негайно розглядати справи про примусове видворення чи затримання з метою ідентифікації іноземців та осіб без громадянства. А закон № 2330а встановлює, що українці – трудові мігранти та члени їхніх сімей у період трудової діяльності за кордоном мають право брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні відповідно до законодавства України.

Службовий хід

10 грудня парламентарії проголосували за нову редакцію закону про державну службу, яку експерти назвали революційною. Епопея з прийняттям затягнулася більш ніж на рік: занадто багато противників виявилося у законопроекту, який серйозно змінює правила гри на держслужбі.

По-перше, документ передбачає, що чиновником тепер можна стати тільки через конкурс. Для відбору службовців вищої категорії навіть буде створена спеціальна комісія. Вона ж займеться їхнім звільненням. Обіймати посаду високопосадові чиновники зможуть не більш ніж десять років.

Закон виводить із системи держслужби політиків – тобто депутатів, міністрів, а також їхніх помічників, радників, прес-секретарів, обслуговуючий персонал. До того ж чиновникам вищої категорії заборонено бути членом будь-якої політичної партії.

Є також норма, яка зобов'язує держслужбовців вивчити англійську або французьку мову. Щоправда, вона набуває чинності 1 січня 2018 року і стосується тільки чиновників категорії А, тобто вищого корпусу.

До речі, зарплати держслужбовцям будуть платитися як з держбюджету, так і за рахунок програм ЄС, міжнародних організацій та інших країн. Складатися вони будуть з окладу, надбавки за вислугу років та за ранг, виплат за додаткове навантаження і премій.

Робота не вовк

Десять депутатів, які прогуляли найбільше засідань *

Андрій Білецький, позафракційний: був присутній – 3, був відсутній – 101

Костянтин Жеваго, позафракційний: був присутній – 4, був відсутній – 100

Дмитро Ярош, позафракційний: був присутній – 5, був відсутній – 99

Євген Геллер, Відродження: був присутній – 6, був відсутній – 98

Володимир Мисик, позафракційний: присутній – 8, був відсутній - 96

Валерій Писаренко, Відродження: був присутній - 9, був відсутній – 95

Андрій Денисенко, позафракційний: був присутній – 11, був відсутній – 93

Анатолій Гіршфельд, Воля народу: був присутній – 15, був відсутній – 89

Олександр Фельдман, позафракційний: був присутній – 16, був відсутній – 88

Михайло Добкін, Опозиційний блок: був присутній – 18, був відсутній – 86

На жодному із засідань не змогла бути присутньою нардеп від Батьківщини Надія Савченко, заарештована в Росії

* Дані про відвідування засідань парламенту на персональних сторінках депутатів на сайті ВРУ

Не Радою єдиною

П'ять найбагатших народних депутатів

Віталій Хомутиннік, Відродження – 293,8 млн грн

Вадим Новинський, Опозиційний блок – 209 млн грн

Сергій Мартиняк, Воля народу – 92 млн грн

Геннадій Бобов, Відродження – 55,7 млн грн

Аркадій Корнацький, Блок Петра Порошенка – 44,5 млн грн

Доходи у 2014 році згідно з опублікованими деклараціями

Кому не довіряють українці *

81,7% - Верховній Раді

81,6% - Кабінету міністрів

76,6% - політичним партіям

69,4% - Президенту

67,9% - правоохоронним органам

* Результати опитування, проведеного центром Соціальний моніторинг та Українським інститутом соціальних досліджень ім. Яременка

***

Цей матеріал опублікований в № 50 журналу Корреспондент від 18 грудня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.