Ситуація на сході України загострюється з кожним днем.
Корреспондент розібрався, чи чекає Донбас нова війна і чи допоможуть їй запобігти мінські переговори, пише Євгенія Вецько у №3 журналу від 29 січня 2016 року.
Маріуполь. 24 січня. У місті проходить жалобний мітинг. Рік тому бійці «ДНР», заявивши про початок наступу на Маріуполь, обстріляли один з його кварталів. Те, що вогонь вівся з підконтрольної «ДНР» території, підтвердили експерти міжнародних організацій ОБСЄ та Human Rights Watch. Загинули 30 людей, більше сотні отримали поранення.
«Тоді ми втратили нашого друга. Приїхав із сім'єю на дачу, снаряд влучив прямо в будинок, – розповідає одна з мешканок міста, 59-річна Людмила. – Всі – і дружина, і доньки – залишилися живі, крім нього».
Неспокійно у прифронтовій зоні і сьогодні.
«Подейкують, що після так званих виборів у «ДНР» і «ЛНР» ополченці почнуть наступ, – ділиться чутками Людмила. – І нас ніби як все-таки здадуть. Тим більше що в місті проросійськи налаштованих людей дуже багато. Боюся, що більша частина».
Формально в зоні АТО оголошено перемир'я, але обстріли відбуваються щодня. 26 січня бій стався в районі Мар'їнки, Троїцького і Красногорівки. 22-го і 23-го кілька разів була оголошена бойова тривога поблизу Луганська та в самому місті.
«Нам глушать ефіри, сканують наш радіоефір і мобільні телефони. Найманці так званої ЛНР проводять активну фазу навчань за трьома напрямками: штурмові групи, танки й артилерія з цільовим акцентом на максимальну дальність», – стверджує екс-міністр молоді та спорту Дмитро Булатов, який зараз служить у Луганській області.
За його словами, сепаратисти отримали кілька партій важкої техніки й озброєння.
А в «республіках» стверджують, що до наступу готуються саме українські військові. І нібито відомо про те, що він буде за трьома напрямками.
Так чи інакше, але пересування техніки фіксують і в ОБСЄ. За даними представника організації, до лінії зіткнення стягують озброєння як ЗСУ, так і сепаратисти.
Загострення ситуації на сході України очевидне. Але до чого воно призведе, поки що сказати важко. Прогнози коливаються від повномасштабної війни між Росією й Україною до повернення бунтівного регіону під контроль Києва. Чого чекати жителям Донбасу в найближчі місяці, намагався розібратися Корреспондент.
Пошук компромісу
Вкотре локалізувати конфлікт могли б допомогти переговори представників «ЛНР», «ДНР», Росії та України, які тривають у Мінську. Але поки що вони виявляються на рідкість безрезультатними – не вдається домовитися навіть про обмін полоненими.
«Для бойовиків затягування цього процесу – як ниточка впливу на Україну, яку вони бояться втратити. І вони цю проблему пов'язують з повною амністією. Але амністія – вона ж повинна персональною бути! Сьогодні ми амністуємо всіх учасників подій на сході, а завтра вони будуть ще жорсткіше поводитися», – розповів ЗМІ подробиці переговорів другий президент України Леонід Кучма.
Сьогодні мова йде про 133 українських військових.
У зриві переговорного процесу сторони звинувачують одна одну. Камінь спотикання – вибори, які керівники «ЛНР» і «ДНР» хочуть провести на зайнятій території. Другий суперечливий момент – зміни, які Київ повинен внести до Конституції України. І питання про те, чи вдасться прийти до компромісу, зависло у повітрі.
З одного боку, лідер «ДНР» Віталій Захарченко обіцяє провести вибори незважаючи ні на що і посилює напругу обіцянкою, що станеться це за місцевими законами і без участі українських партій. З другого, український парламент не поспішає голосувати за проект оновленої Конституції, як того вимагає Президент Петро Порошенко і західні партнери України.
Поки що м'яч на боці України. Голосування за Основний закон мало відбутися раніше за «республіканські» вибори, вже на початку лютого. Тоді Київ міг би вимагати, щоб і сторона «ЛДНР» виконувала умови мінських угод.
Тиждень тому 51 народний депутат звернувся до Конституційного суду з проханням роз'яснити визначення ст. 155 Основного закону «на наступній черговій сесії Верховної Ради України» та внести ясність, чи означають слова «наступна» і «чергова» безпосередньо наступну за номером сесію після тієї, на якій законопроект був попередньо схвалений. Без цього законодавці нібито не можуть визначити кінцевий термін внесення змін до Конституції, які в першому читанні було прийнято 31 серпня.
З чим пов'язана ця пауза? Причиною може бути банальний брак голосів. Проект закону не підтримують два учасники коаліції – Самопоміч і Батьківщина, проти нього виступають колишні соратники з Радикальної партії Олега Ляшка, не готова голосувати і як мінімум частина Народного фронту. Підтвердженням цьому стала пропозиція прем'єра Арсенія Яценюка про винесення проекту Конституції на всенародне обговорення.
З чуток, не хочуть брати на себе відповідальність за суперечливий закон і в Блоці Петра Порошенка. Тобто навіть з урахуванням голосів Опозиційного блоку ініціатива Президента навряд чи набере 300 голосів. І потрібен час, щоб назбирати необхідну кількість «за».
На депутатів тисне Порошенко. Не так давно він заявив, що блокування змін до Конституції загрожує Україні повномасштабною війною з РФ.
«Ті політичні сили, які прагнуть за всяку ціну торпедувати мінські угоди, заблокувати мирний процес, конституційний процес, повинні чітко усвідомлювати наслідки своїх дій. Вони приведуть до відновлення гарячої фази конфлікту, включаючи повномасштабний, а не локальний, як до цього часу, конфлікт з Російською Федерацією», – зокрема сказав Президент.
А на Порошенка тисне Захід. Про необхідність якнайшвидшого прийняття змін вже висловилися посол США в Україні Джеффрі Пайетт і президент Франції Франсуа Олланд.
«Я констатую, що необхідно докласти всіх зусиль. З українського боку повинна бути прийнята конституційна реформа. Це умова виконання мінських угод, – заявив Олланд. – Російська сторона повинна чинити тиск, щоб на сході України були проведені незаперечні вибори. Тоді ми зможемо перейти до підсумкового етапу – відновлення кордону між Росією та Україною і зняття європейських санкцій щодо РФ».
Франція, наголосив Олланд, готова разом з Німеччиною докладати всіх зусиль, щоб сприяти остаточному врегулюванню цього конфлікту.
«Не може бути мирної Європи, коли біля її кордонів іде війна», – підсумував він.
І тим не менше поки українські парламентарії вважають за краще не голосувати, а змагатися в більш оригінальний спосіб відтермінувати, якщо і зовсім не скасувати внесення змін до Основного закону. А «ДНР» і «ЛНР» тим часом зосереджені на будівництві державної системи – формують комітети безпеки і збираються розпочати видачу власних паспортів.
А що якщо
Про наслідки неприйняття оновленої Конституції експерти сперечаються до хрипоти. Колишній член Партії регіонів Інна Богословська закликає не переживати.
«Ніяких проблем не буде. Путін зараз у слабкій позиції практично в усіх напрямках. З військової точки зору він розв'язав дві війни, які важко пройти. З економічної – позначаються і ціна на нафту, і одночасно санкції», – каже вона.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що це, навпаки, зіграє на користь Росії: «Можу сказати з посиланням на європейських дипломатів, що якщо законопроект не буде проголосований у другому читанні, то частина європейських політиків, які хочуть якщо не зняття, то пом'якшення санкцій проти РФ , будуть на цьому наполягати».
І становище на переговорах у Мінську ускладниться.
«Трагедії тут, звичайно, немає, і це не означає, що мінські угоди будуть поховані, адже вони вже продовжені, а граничних термінів немає, – додає Фесенко. – Так, було написано проголосувати за конституційні зміни до кінця року, але ж не проголосували. І військові дії на Донбасі не припинилися, хоча це був перший пункт. І взагалі, жоден з 12 пунктів так і не було виконано. Ніякої надзвичайної ситуації не буде, поки Німеччина, Франція і США, які неофіційно приєдналися до них, продовжать виступати за мінський формат. Рішення про припинення [дії] угод буде прийматися не в Москві і Києві, а в Берліні».
Військовий експерт Олексій Арестович у свою чергу зазначає, що на тлі неголосування за Конституцію може статися загострення ситуації на сході.
Але головний висновок, який можна зробити із ситуації, що склалася на сході, – про заморожування конфлікту на сьогоднішньому рівні мова вже не йде.
Зміни до Конституції передбачають передачу на місцевий рівень фінансових та інших повноважень. Замість інституту губернаторів (зараз призначаються Президентом) з'являться префекти з контрольними функціями. Саме управління перейде до місцевих виконкомів, контрольованих обраною радою місцевого рівня.
Поправками передбачений не особливий статус для окремих районів Донецької та Луганської областей ( «ДНР» і «ЛНР»), а опис цього статусу спеціальним законом. Цей закон надає місцевій владі розширені повноваження щодо призначення суддів і прокурорів, проведення мовної політики і створення народної міліції.
***
Цей матеріал опубліковано в №3 журналу Корреспондент від 29 січня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.