ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Моя амбіція – змінювати країну. Інтерв’ю з Сергієм Тарутою

Корреспондент.net, 18 лютого 2016, 13:03
0
396
Моя амбіція – змінювати країну. Інтерв’ю з Сергієм Тарутою
Фото: Дмитра Ніконорова
Сергій Тарута заявив, що не має політичних амбіцій, лише хоче змінити країну на краще

Сергій Тарута в інтерв’ю Корреспонденту – про «ультиматум олігархів», прем'єрські амбіції і про те, як зупинити знищення України.

Сергій Тарута, народний депутат, а в минулому один з найбільших бізнесменів країни багато років був майже недосяжний для українських ЗМІ, пише Євгенія Вецько у №5 видання від 12 лютого 2016 року. Ситуація почала змінюватися, коли він зайняв посаду губернатора Донецької області. Щоправда, як каже сам екс-чиновник, спілкувався він переважно з іноземними журналістами.

Після відставки Тарута постав перед вибором. Бізнесу він позбувся. «У мене були російські партнери. Коли я жорстко виступив проти дій РФ, весь бізнес заарештували», – каже він. Як стверджує екс-губернатор, він міг би розпочати нову главу в бізнес-діяльності, але прийняв рішення сконцентруватися на політиці.

Сьогодні Тарута зосереджений на парламентській роботі. Він ініціював створення міжфракційного депутатського об'єднання Всеукраїнський діалог, очолив парламентську групу дружби з Німеччиною і став набагато більш відкритим для ЗМІ. Подейкують, що за такою медійною та політичною активністю стоїть серйозна мета – Сергій Тарута мітить у прем'єрське крісло. Сам він стверджує, що мислить набагато ширше і хоче ні багато ні мало змінити країну. А для цього тільки прем'єрського крісла явно недостатньо.

- У порівнянні з десятиліттями закритості ви зараз демонструєте разючу активність. Це прем'єрські амбіції?

- Я багато років був вічним кандидатом у губернатори. У вічному резерві. Мені постійно пропонували бути то віце-прем'єром, то першим віце-прем'єром. Але я себе реалізовував у бізнесі і вважав, що мої дії з точки зору розвитку компанії будуть краще демонструвати, що таке Україна і її можливості. Влада мене ніколи не цікавила. У мене немає амбіцій обіймати будь-які посади. Моя єдина амбіція – змінювати країну.

- Організована вами зустріч олігархів, яка відбулася в серпні, – це початок такої роботи? «Змова проти Президента», «олігархічний переворот» – як ЗМІ її тільки не називали ...

- Я розумію, що ЗМІ люблять гучні слова і заголовки. На цій зустрічі були представники бізнесу, але ніяк не олігархів. І на цю зустріч ми запрошували [Президента Петра] Порошенка, [главу Адміністрації Президента Бориса] Ложкіна. Ніякої конспірації, ніяких змов ми не готували. На першій зустрічі мова була про економіку, соціальні проблеми тоді не стояли так гостро. Ми більше вірили в керівництво країни.

Спочатку ми думали йти до Президента, а потім зрозуміли, що, навіть якщо нас вислухають, то це не завершиться якимось конкретним результатом. Тому вирішили, що потрібно дати сигнал всередині бізнес-спільноти, сигнал суспільству, що бізнес не ворог, що він думає про розвиток країни, що він сам на цьому зростає, що злий корупційний бізнес – це міф, що ми готові створити реальну програму змін, яка відображатиме інтереси України. Ми країна номер один за інвестиційною привабливістю, у нас є необхідні ресурси, тут на кожен вкладений долар можна отримати чотири долари прибутку.

Фото Дмитра Ніконорова 

- Якщо все так добре, то чому Рінат Ахметов, Василь Хмельницький і Юрій Косюк, які були присутні на першій зустрічі, не підписали підсумкову декларацію? Був делегат від Костянтина Жеваго, дзвонив Валерій Хорошковський. Їх теж серед підписантів немає.

- Хорошковський не готовий прилітати, але готовий підтримувати розумне. Жеваго, я думаю, теж. Ахметова не було на другій зустрічі, тому що він перебував в Англії. Але я думаю, що він теж повинен розділяти ці цінності, тому що хто як не він втратить, якщо ми не створимо ринкову інвестиційно-привабливу країну з правильною судовою системою. У нього найбільший бізнес. І якщо країна стане банкрутом, то його це торкнеться більше за всіх.

- Ігоря Коломойського не запрошували взяти участь?

- Коломойського ми не запрошували, тому що у спільноти є до нього питання. У мене теж, але у мене є принцип, що потрібно забути і пробачити все, що було до того, бо, якщо ми не забудемо минуле, то не збудуємо майбутнє. Але розуміючи, що частина бізнесменів не прийшли б, якби був Коломойський, природно, я поставив завдання консолідувати здорову частину бізнесу. Поки вони були не готові до примирення.

- У підписаній декларації ви закликали створювати рівні умови для бізнесу, взяли на себе зобов'язання залучати інвестиції в Україну і чесно платити податки в бюджет. А також відмовитися від непрозорого фінансування політиків. Виникає відразу кілька питань. Перше: хто буде створювати умови для бізнесу? Влада, яка себе фактично дискредитувала?

- Та влада, яка у нас є, робить усе під себе. Тому мова йде про те, що сам бізнес повинен запропонувати конструкцію, якій довірятиме громадянське суспільство, яку підтримають депутати і Захід. Наше завдання – сформулювати план. Я б провів аналогію з планом Маршалла. Він передбачав створення інститутів, які забезпечують економічне зростання. Це і некорумпована бюрократія, і справедливий суд, і непідкупна поліція. Саме ці інститути створюють сприятливе середовище для економічного зростання.

- Друге. Ви обіцяєте чесно платити податки. А раніше що робили? Не платили?

- Зрозуміло, що частина представників бізнесу дійсно приховували податки. Років 15 тому їх взагалі мало хто платив. Були і до недавнього часу такі. Чим менше бізнес, тим більше тиск з боку фіскальних органів. Їм доводилося давати хабарі і, природно, не платити податки, тому що тільки так можна було вижити.

А великий бізнес давно став еволюційно розвиватися, його власники зацікавлені показувати прибуток. Є стереотип про офшори. Але великі компанії, які отримують західні кредити, так контролюються з боку західних банків і акціонерів, що наші органи контролю їм абсолютно не страшні. Якщо у тебе є західний кредит, то ти повністю на виду.

- А як щодо непрозорого фінансування політиків?

- Ми хочемо створити систему, коли бізнесмен може бути членом партії, допомагати. На Заході це вважається активною позицією. Там усі бізнесмени в тій чи іншій партії, але ніхто не може сказати, що у США три-чотири підприємці є власниками республіканської партії. Тільки якщо так буде у нас, в Україні з'являться політичні інституції з дійсно демократичними основами. Я сподіваюся, що ті, хто підписав декларацію, будуть цих принципів дотримуватися. Ну, і головне – бізнесмен, який вирішив йти в політику, повинен залишити бізнес. Це або продаж, або передача його в сліпий траст.

- Українську бізнес-ініціативу деякі експерти вже охрестили спробою створити політичний проект. Нібито Сергій Тарута збирається організувати власну партію і пропонує іншим олігархам приєднатися до неї.

- Я декларацією показав, що ми ніякий проект створювати не будемо. У мене було багато можливостей зайняти найвищі політичні посади. Мені давно приписують бажання створити партію. Але її немає. І я вважаю, що у політичного проекту Тарути, Іванова або Сидорова немає політичного майбутнього. І я з цим не буду зв'язуватися. Майбутнє є тільки у партій, заснованих на цінностях, і керівники яких відбираються не пропорційно їх внескам у партійну касу, а на основі неупереджених внутрішніх конкурсів.

Фото Дмитра Ніконорова 

- А якщо це допоможе повернути бізнес, вплив, позиції?

- Я вже сказав, що мій бізнес заарештований Росією. Ніяка моя ініціатива не допоможе мені його повернути. Я ніколи не використовував нічого, крім інтелекту і репутації в бізнесі. Тому мене запідозрити в чомусь – це не знати мене і всю мою історію.

- Деякі політологи стверджують, що це проект Банкової. Щоб замінити Блок Петра Порошенка і Народний фронт, які заплямували себе.

- У нас багато експертів, які мало що до кінця розуміють.

- Ще частина експертів вважають вашу ініціативу спробою обілити олігархів, на яких влада показує пальцем, мовляв, з ними треба боротися. Або (ще одна версія) – їхнє прагненням показати, що вони все ще впливають на ситуацію в країні.

- Бізнес – це частина громадянського суспільства. Навіть більше, у влади і бізнесу є спільний інтерес – це економічне зростання і зростання доходів населення. Тому влада повинна прислухатися до бізнесу і запропонувати відкритий механізм узгодження інтересів.

- В такому разі ви цілком могли не обмежуватися заявами, а, як мінімум, висунути владі ультиматум.

- Бізнес не висуває ультиматумів. Бізнес робить те, у чому він розбирається. Ми підготуємо програму стабілізації економіки і подальшого розвитку. І для нас абсолютно неважливо, хто буде владою, головне – консолідувати навколо нашої програми громадянське суспільство і втілити її в життя.

Фото Дмитра Ніконорова  

- Але як ви, не будучи владою, домагатиметеся її виконання?

- Багато політиків і депутатів захотіли брати участь у цьому процесі. Повинна бути і підтримка Заходу. Там теж розуміють, що, якщо не врятувати країну, то тут буде соціальний вибух, і вулиці займуть злочинці, терористи, вбивці. І це в центрі Європи. Почуття страху, що можна втратити не тільки рейтинг, але й країну, має змусити наших політиків приєднатися до розумного.

- Процвітання країни неможливе без вирішення конфлікту на сході України. Ви вірите, що Донбас можна повернути до складу України?

- Вірю.

- На чому ѓрунтується ваша віра?

- На моїх знаннях.

- Цьому допоможе нова Конституція?

- Якщо ви про Конституцію, яку просуває Петро Порошенко, то я її не підтримує. Кожен президент намагається узурпувати владу, збільшивши свої повноваження за допомогою Конституції. Звичайно, цей документ нам нічого не дасть, тому немає 300 голосів і не буде.

Ми в рамках нашого позафракційного об'єднання підписали і внесли в парламент законопроект 3781 про процедуру внесення змін до Конституції. Довіри до наявного проекту ні у депутатів, ні у суспільства немає.

- Коли вас призначали губернатором, Ахметов обіцяв, що допоможе. Допоміг?

- Він не в змозі був вплинути на ту стратегію, яку реалізовувала сусідня держава. Армія не могла, а що говорити про Ахметова ... Я взагалі вважаю, що його роль сильно перебільшена.

- Зараз існує якась консолідація «донецьких»?

- Такого процесу немає. Хтось залишився по той бік, хтось у Росії, хтось у Криму. Хто має бажання служити країні – поїхав.

- У Маріуполі ходять чутки, що після так званих виборів у «ДНР» місто здадуть сепаратистам.

- Я впевнений, що якщо не буде цинічної здачі інтересів України, Маріуполь неможливо взяти. Ми це показали у 2014 році, коли був реальний наступ регулярних військ РФ. З того часу ми місто зміцнили з усіх боків. Тому тут я абсолютно спокійний.

- Як ви вважаєте, чи довго протягне парламентська коаліція?

- Я думаю, недовго. Два-три місяці. Це ж не об'єднання навколо ідеї, а об'єднання навколо інтересів.

- Тобто, нас чекають позачергові вибори?

- Не думаю. Швидше, переформатування коаліції всередині. Це більш здоровий варіант. Тому що зараз складно провести нові вибори. Будуть знову якісь проекти. А потрібне об'єднання на спільній ідейній платформі.

***

Цей матеріал опублікований в №4 журналу Корреспондент від 5 лютого 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: журнал КорреспондентТарута
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах