Корреспондент.net,
28 березня 2016, 09:36
Для ефективної боротьби з терористами поліція й антитерористичні служби в Європі потребують загального керівництва, вважає аналітик
Давид Гаренштейн-Рос, старший аналітик Foundation for Defense of Democracies, прокоментував ситуацію з терактами в Брюсселі.
Матеріал розміщено у №11 журналу Корреспондент від 25 березня 2016 року.
1. Зараз ІДІЛ уже взяла відповідальність за вибухи в Бельгії. Чи дійсно вони підірвали бомби в аеропорту і метро?
- Ще не закінчилося розслідування, важко сказати щось певне. Хоча методи вибухів свідчать, що саме так діють ісламісти. Вони намагаються проводити вибухи в людних місцях і там, де вони принесуть найбільші руйнування і жертви. Для них загиблі серед цивільних – найкращий аргумент для тиску на уряди Євросоюзу.
Тим більше бельгійська поліція вже провела низку арештів і розмістила фотографії підозрюваних у вибухах. Тому, думаю, вину за теракти несе саме підпільна мережа ісламістів, яка тривалий час формувалася в цьому місті. І тепер почала діяти. Після терактів у Парижі поліція заарештувала деяких з її членів, і багатьом здалося, що загроза нейтралізована. Але тепер стало зрозуміло, що це не так. Підпілля існує і готове діяти.
2. Чому терористи обрали мішенню саме Брюссель?
- Тут відразу дві причини. Перша символічна – це столиця ЄС і там розташовані майже всі значні органи управління Союзом. Терористи хочуть показати, що навіть там громадяни Європи не можуть відчувати себе в безпеці. Крім того, раніше Бельгія вважалася дуже спокійною країною, і тепер цей міф зруйновано.
Друга причина – час. Після нападів у Парижі частину підпілля заарештували, і багато хто з них почав називати своїх спільників. Терористи розуміли, що незабаром їх можуть заарештувати, і зважилися провести вибухи негайно. А якщо більша частина підпілля базувалася в Брюсселі, то тут організувати теракти було найпростіше.
3. Як реагуватиме влада Бельгії на ці вибухи?
- Уже зараз ідуть арешти. Думаю, більшу частину підпілля знайдуть. Але це не гарантує безпеки в інших столицях Європи. Так було після атаки в Парижі, коли всі сліди вели до Бельгії, але правоохоронні органи не стали проводити масштабних облав.
Поки поліцейські й антитерористичні служби в Європі не мають загального керівництва, їм набагато складніше відбивати атаки терористів. Тим більше що Європа вже відвикла від вибухів і бомбістів-смертників. В останні роки вона жила без цього.
4. Як теракти вплинуть на ситуацію з мігрантами в Бельгії?
- Поки що немає ніяких доказів, що хтось із недавно прибулих мігрантів брав участь у терактах. Усе це зробили люди, які давно живуть у Європі, і деякі навіть встигли стати громадянами ЄС. Але це не змінює того, що радикальні партії зараз закликатимуть закрити кордони і депортувати всіх недавніх мігрантів. Це, звичайно, дорога в нікуди, оскільки терористи вже багато років живуть серед нас і тому їх ніхто не стане виселяти. ІДІЛ вербує послідовників через інтернет і постійно шукає прихильників. Припинити роботу з мігрантами – отже привести до ще однієї кризи в ЄС й озлобити тих, хто вже живе серед нас.
5. Як ситуацією скористаються радикальні партії?
- Тут усе просто: після кожного теракту їхня популярність зростає. У Бельгії поки немає таких сил, які можна порівняти з Народним фронтом Марін Ле Пен у Франції. Там партії такого штибу не проходять до парламенту. Хоча тепер налякані люди будуть більше вірити в їхні гасла.
***
Цей матеріал опублікований в №11 журналу Корреспондент від 25 березня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.