Безвізовий режим з Європою, про який в Україні говорять протягом п'яти останніх років, отримав всі шанси стати реальністю.
Це навряд чи викличе бурхливий сплеск туристичної активності або нову хвилю трудових мігрантів. Зате пожвавиться ринок закордонної нерухомості, а турагентства, які живуть за рахунок продажу віз, можуть закритися або змінити профіль, пише Світлана Голландс у №16-17 журналу Корреспондент від 29 квітня 2016 року.
Чого нам це коштувало
Європейське співтовариство давно намагається продемонструвати Україні свою лояльність. План дій щодо лібералізації візового режиму був схвалений ще в листопаді 2010 року – на саміті Україна-ЄС.
Згідно з цим документом, Україна – щоб опинитися допущеною на європейський поріг – мала виконати два рівня завдань. Перший – привести законодавство у відповідність до стандартів ЄС, а другий – імплементувати, тобто втілити, це законодавство в життя.
До 2014-го питання про безвізове пересування українців Європою залишалося швидше теорією. Президент Петро Порошенко, прийшовши до влади, пообіцяв зробити його реальністю вже через рік, однак прорахувався: у 2015-му Україна, виконавши половину вимог ЄС, загрузла в боротьбі з корупцією.
"Небажання Президента звільняти генпрокурора [Віктора] Пшонку, слабка робота антикорупційних органів, створених у рамках візової лібералізації, маніпулятивні дії парламенту щодо повернення активів представників колишньої влади – все це уважно відстежувалася з боку ЄС і не давало впевненості, що Україна встала на шлях реформ", – перераховує голова громадської ініціативи Європа без кордонів Ірина Сушко.
Серед законів і вимог, необхідних до прийняття і виконання Україною, зазначалося, зокрема, впровадження біометричних паспортів і так званої концепції інтегрованого управління кордонами. А також – боротьба з корупцією і відмиванням грошей, включаючи, серед іншого, електронне декларування доходів держслужбовців. Крім того, було потрібно забезпечення прав і свобод людини, в тому числі і секс-меншин.
Лише до кінця 2015 року вдалося провести роботу над помилками, і перспективи отримання права на безвізовий перетин європейських кордонів стали для нас реальними, каже Сушко.
Щоб відповідати європейським вимогам, Україна прийняла у підсумку 137 законів і нормативних актів, повідомив віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко.
Дадуть – не дадуть?
Сьогодні навіть найбільші скептики згодні: шанси у нас стовідсоткові. Законодавча пропозиція Єврокомісії з надання Україні безвізового режиму, яка пролунала на минулому тижні, – безумовний позитивний сигнал.
"Нам могли надати можливість безвізового режиму з певними застереженнями, але ЄС цього не зробив – буде стандартна процедура. Як для решти країн", – зазначає політолог, директор Центру політичних досліджень Пента Володимир Фесенко.
За наявною процедурою пропозиція Єврокомісії має бути підтримана Європейським парламентом і Радою ЄС. Європарламент, багато депутатів якого налаштовані проукраїнськи, приймає рішення простою більшістю голосів. Потім Рада ЄС повинна дати добро на рівні міністрів – 55% голосів. Для того щоб накласти вето на це рішення, потрібно, щоб проти проголосувало не менше чотирьох держав, що дуже малоймовірно, пояснює Фесенко.
На думку експертів, змішати карти може хіба що початок широкомасштабних бойових дій на сході. Або нова порція корупційних скандалів за участю українських чиновників. Втім, перше навряд чи трапиться. "Велика війна" зараз не вигідна не тільки Україні, але й Росії, – вважає Фесенко. – Росія хоче домогтися пом'якшення санкцій або їхнього завершення, а тому не провокуватиме широкомасштабні бойові дії".
Хто поїде
Лібералізація візового режиму торкнеться всіх українців, у кого вже є біометричні паспорти. Таких, за даними Державної міграційної служби, на сьогоднішній день майже 1,4 млн осіб. Фесенко прогнозує, що скасування віз різко активізує інтерес наших співвітчизників до цих документів.
Від спрощеного пересування Європою у виграші буде як мінімум 2 млн українців. Це представники бізнесу, громадські діячі, туристи та громадяни, які поспішають відвідати родичів
За оцінкою політолога, від спрощеного пересування Європою у виграші буде як мінімум 2 млн українців. Це представники бізнесу, громадські діячі, які відвідують семінари та інші заходи, туристи та громадяни, які поспішають відвідати родичів.
За підрахунками директора Центру туристичної інформації Володимира Царука, кількість туристів, які перетинають кордон України, може зрости на 10-15%. При цьому очікується незначне скорочення клієнтів у турфірмах – частина українців вважатимуть за краще організовувати поїздки самостійно, через електронні системи бронювання, вважають у Всеукраїнській асоціації туроператорів.
"Кістяк клієнтів, звичайно, залишиться – професійні туроператори можуть запропонувати більш привабливі умови і при цьому – більше гарантій спокійного відпочинку, ніж системи бронювання через інтернет", – вважає глава Асоціації Ігор Голубаха. На його думку, скасування віз змінить ринок туристичних послуг: з нього змушені будуть піти ті оператори, які існують за рахунок продажу віз. Професійні ж гравці, для яких оформлення віз – лише одна з опцій у низці інших, пропонованих клієнтам, – залишаться на плаву.
У свою чергу, директор консталтингової компанії City Development Solutions Ярослава Чапко прогнозує активізацію ринку закордонної нерухомості – значне зростання попиту на неї з боку українців. На її думку, кількість поїздок потенційних покупців в Італію, Іспанію, Грецію та інші популярні країни відчутно зросте.
"Спрощення візового режиму дозволяє приїжджати і відпочивати таким покупцям по кілька разів на рік, оскільки тепер не потрібно буде кожного разу подавати документи і оформлювати візу. Це особливо важливо для тих, хто розглядає можливість інвестувати невеликі суми – до 100 тис. євро – як з метою отримання орендного доходу, так і для власного відпочинку", – каже експерт.
За оцінкою Чапко, попит українців на нерухомість в європейських країнах може зрости до 30% в порівнянні з попереднім роком.
Хто виграє
Економічний експерт Андрій Блінов називає скасування віз позитивним фактором, який активізує як соціальні, так і бізнес-контакти.
Великого економічного ефекту, масового створення спільних підприємств, відкриття нових бізнесів і рясного інвестиційного дощу на Україну чекати не варто
Водночас великого економічного ефекту, масового створення спільних підприємств, відкриття нових бізнесів і рясного інвестиційного дощу на Україну чекати не варто, переконані спостерігачі.
"Скасування віз може зіграти свою позитивну роль для малого і середнього бізнесу, де наявність візи або її відсутність - питання виживання. Але не в питанні зміни інвестклімату! Для припливу свіжих інвестицій необхідні умови іншого порядку: стабільність державних інститутів; юридична система, здатна захистити бізнес і права приватної власності; антикорупційне законодавство", – каже виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко.
Не передбачається і великого потоку трудової міграції з нашої країни, вважає представник Міжнародної організації праці в Україні Василь Костриця.
Цього не станеться хоча б тому, що лібералізація візового законодавства не поширюється на трудових мігрантів. Навіть більше, впровадження безвізового режиму, швидше за все, посилить контроль за українськими нелегалами, передбачає експерт.
Можливий сплеск офіційного попиту на українську робочу силу з боку європейських роботодавців
Однак можливий сплеск офіційного попиту на українську робочу силу з боку європейських роботодавців, зазначає Костриця.
"У деяких країнах виникне інтерес до залучення наших працівників, в тому числі і в структури державного сектору. Зокрема, є потреба в молодшому і середньому медичному персоналі для догляду за людьми старшого віку та інвалідами", – каже Костриця.
Втім, принципові вигоди від майбутнього введення безвізового режиму українці вже отримали, вважає Сушко. "За цей час країна змінилася. З'явилася нова законодавча база, створена відповідно до вимог і стандартів ЄС, змінилося ставлення до законів, до питань безпеки, до прав людини", – каже експерт. На її думку, важливий не стільки сам факт можливості подорожувати по Європі без оформлення в'їзних документів, скільки весь довгий процес підготовки, яка змусила встати навшпиньки і дотягнутися до Європи і законодавців, і уряд, і суспільство.
***
Цей матеріал опубліковано в №16-17 журналу Корреспондент від 29 квітня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.