Фото: Reuters
Кабмін на чолі з Гройсманом буде активніше намагатися вирішити проблему з війною на Донбасі, переконаний політолог
Руслан Бортник, директор Інституту аналізу та менеджменту політики, проаналізував долю Мінських угод.
Барак Обама і Ангела Меркель закликають учасників Мінських угод якомога швидше виконати їхні умови. Я можу прогнозувати з досить високою ймовірністю, що Україна почне робити це активніше вже найближчим часом. І пов'язано це з тим, що у нас сформувався новий Кабмін.
"Партію війни", яку представляв [Арсеній] Яценюк, змінила "партія бізнесу" на чолі з [Володимиром] Гройсманом. Те, що політика цих людей буде більш прагматичною, вже простежується у їхній риториці. У тому числі і в питанні політичного врегулювання конфлікту на Донбасі.
В Україні сталася катастрофічна декапіталізація всіх ключових фінансових груп, а без стабільного миру і вирішення конфлікту економічна ситуація в країні навряд чи зміниться
В Україні сталася катастрофічна декапіталізація всіх ключових фінансових груп, а без стабільного миру і вирішення конфлікту економічна ситуація в країні навряд чи зміниться. У Кабміні це розуміють. Тому і звучать заяви нового міністра у справах тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб про те, що на Донбасі потрібно відновлювати об'єкти соціального забезпечення і є доцільність підтримати бізнес, який функціонує як на підконтрольних, так і непідконтрольних територіях.
До того ж на Україну тиснуть західні партнери – кредити не приходять, очевидної підтримки немає. Одна з причин цього – невирішеність конфлікту на сході. Всі ці фактори – політичні й економічні – говорять про те, що в України зараз найвищі шанси виконати Мінські угоди з моменту їхнього підписання в лютому 2015 року.
Що стосується суспільства і його відношення до Мінських угод: воно розділене і дезорієнтоване. Одні ратують за те, щоб віддати Донбас Росії, другі вимагають ізолювати території і жителів, треті хочуть вирішити мирно, четверті взагалі не визначилися, п'яті виступають за військове вирішення проблеми. Таких, на мою думку, не більш ніж 30%.
Тому за бажання і правильної інформаційної кампанії уряд спокійно зможе обґрунтувати вирішення "донбаського" конфлікту невійськовим шляхом. У крайньому разі завжди залишається можливість провести референдум, де за підтримки прем'єра і вірної постановки питання українці скажуть "так" політичному врегулюванню конфлікту.
***
Цей матеріал опубліковано в №16-17 журналу Корреспондент від 29 квітня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.