Екс-посол США в Україні Стівен Пайфер дав інтерв’ю журналу Корреспондент.
Після призначення прем'єр-міністром України Володимира Гройсмана західні політики знову заговорили "про обов'язкову програму" для України – про реформи, пише Павло Сивокінь у №18 видання від 13 травня 2016 року. Довга кампанія з пошуку глави Кабміну завершилася, отже, час переходити до справи.
На Заході, наприклад, не розуміють, чому такі важливі реформи, як прокурорська або судова, не зрушили з мертвої точки і чому на відставку одіозного генпрокурора Віктора Шокіна знадобився рік. Тому й економічна допомога Україні не така велика, як могла б бути.
Ускладнюють ситуацію і періодичні загострення на Донбасі. У Брюсселі і Вашингтоні вважають, що гарантією стабільності буде чітке дотримання умов угоди, підписаної в Мінську. Вона, можливо, і не ідеальна, але стабілізувати обстановку вже допомогла, відповідно її треба виконувати.
Але головне, поки Україна цікава Заходу лише реформами і війною, причому прогрес в обох сферах не можна назвати видатним. За таких умов навряд чи можна розраховувати на подальше зближення із Заходом, адже для цього потрібні успіхи і прориви. Про це Корреспонденту розповів екс-посол США в Україні, провідний аналітик Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
- Наскільки може змінитися політика України після формування нового Кабінету міністрів? І чого у США чекають від цього Кабміну?
- Після обрання Гройсмана на посаду прем'єра в Україні багато експертів хвилювалися, що між Президентом [Петром] Порошенком і главою виконавчої влади занадто багато зв'язків й інтересів. Але, по-перше, події останніх днів показують, що вони, можливо, не такі вже близькі друзі, і кожен дбатиме лише про свої ділові інтереси. Я сподіваюся, що між ними не почнеться традиційна боротьба за повноваження.
По-друге, багато років в Україні президент намагається дистанціюватися від глави уряду. Тепер же Порошенкові це буде зробити дуже важко, і тому всі успіхи і невдачі Гройсмана будуть відбиватися і на його рейтингу. Якщо з [Арсенієм] Яценюком Президент намагався тримати дистанцію, то тепер це неможливо. Я думаю, глава держави спробує прискорити реформи, щоб не втратити довіру українців.
- Наскільки у Вашингтоні задоволені швидкістю перетворень в Україні?
- У США готові тиснути на український уряд, щоб уникнути політичної боротьби і швидше рухатися шляхом перетворень, особливо у сфері дерегуляції, боротьби з корупцією та лібералізації енергетичного сектора. У відповідь західні країни завжди можуть запропонувати більше фінансової допомоги.
Київ уже зробив важливі кроки у створених непростих умовах, але Президент Порошенко і його уряд повинні діяти швидше. Це означає, що реформи в галузі державного управління, дерегуляції бізнесу, приватизації державних підприємств, а також подальші кроки у створенні конкурентоспроможної і прозорої ситуації у сфері енергетики потрібно робити вже зараз. А головне – уникати популістських заходів, які бюджет країни не може собі дозволити.
Україна зараз справляє враження країни, яка втратила прискорення у реформах. І якщо занадто багато хто повірить у це, відразу зменшиться розмір фінансової підтримки зі США або ЄС
Тим більше що Україна зараз справляє враження країни, яка втратила прискорення у реформах. І якщо занадто багато хто повірить у це, відразу зменшиться розмір фінансової підтримки вашій країні зі США або ЄС.
Головним фактором є боротьба з корупцією. З огляду на все це, незрозуміло, чому генеральний прокурор Шокін написав заяву про відставку тільки недавно. Українська прокуратура потребує струсу, а Україна чекає реформування своєї судової системи вже багато років.
Крім військових аспектів, Києву доведеться пройти болючий процес децентралізації і розподілу повноважень зі своїми бунтівними регіонами. Зрозуміло, що проросійські сепаратисти захочуть більше незалежності, ніж зможуть дати в Києві. І домовитися з цього питання, можливо, буде складніше, ніж зупинити війну.
- Чи готові ЄС і США продовжувати підтримувати грошима Україну в таких умовах?
- Щоб допомогти Україні, ще на початку року керуючий директор МВФ Крістін Лагард оголосила про попередню угоду з кредитної лінії для України на чотири роки. За цим документом ви отримаєте $ 40 млрд. Причому $ 17,5 млрд повинні надійти в цьому році за умови, що країна відповідатиме вимогам фонду.
Підтримка демократичних прагнень України перед обличчям російської агресії є однією з небагатьох сфер, де і демократи, і республіканці у США виявляють обопільну згоду. Але розрив між риторикою і реальними діями Києва разюче великий. У наступному році Україна може очікувати приблизно від $ 3 млрд до $ 4 млрд умовної підтримки з боку Сполучених Штатів та Європейського Союзу разом узятих.
Ця сума є недостатньою. Лоуренс Саммерс, колишній секретар Казначейства США, закликав європейців виконати обіцянки щодо підтримки зусиль щодо реформування України і збільшити фінансування до $ 10 млрд, назвавши це важливими інвестиціями в безпеку. Думаю, тут усе залежатиме від швидкості реформ і того, наскільки швидко припиняться бойові дії на Донбасі.
- Як ви оцінюєте перемир'я на Донбасі, чи зможуть санкції і переговори зробити припинення вогню постійним?
- Угода, яку після 15-годинних переговорів у Мінську уклали канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін і український лідер Петро Порошенко в лютому, швидше за все, була найкращим виходом для Києва. Навряд чи Порошенко в цих складних умовах зміг би домогтися більшого. Поки що Росія пообіцяла припинити підтримувати сепаратистів і відвести танки й інше важке озброєння від Донецька і Луганська. Меркель була, на мою думку, найближчою до оцінки цієї угоди, назвавши її "проблиском надії" і додавши, що ще багато чого належить виконати.
Західні лідери готові зробити все, щоб цю угоду не спіткала доля угод про припинення вогню, які підписували в Мінську у вересні. Було видно, як за останні десять днів лідер Німеччини мобілізувала всі зусилля з метою підписати нову угоду.
І все це відбувалося на тлі розпаду і деградації моделі Мінськ-1. Я не розумію, чому західні лідери погодилися на те, щоб перемир'я вступало в силу не відразу, а тільки з півночі в суботу.
До цього два дні війна тривала, і мирні міста обстрілювали. Українські чиновники постійно повідомляли, що російська техніка систематично перетинала український кордон і йшла на Дебальцеве. Неначе сепаратистам дали шанс ще більше наростити сили до перемир'я.
***
Цей матеріал опубліковано в №18 журналу Корреспондент від 13 травня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.