Екс-міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі дав інтерв’ю журналу Корреспондент.
Олександр, або Сандро, Квіташвілі, колишній міністр охорони здоров'я Грузії, українцям на аналогічній посаді запам'ятається, напевно, в першу чергу серією скандалів – немає вакцини від сказу, непрозоро організовані тендери на поставку діалізу, – та ще десяток таких самих скандалів, що трясли МОЗ України останні два роки і, здається, безнадійно зіпсували імідж Сандро, пише Аліса Свєтлакова у №18 видання від 13 травня 2016 року. Озираючись назад, екс-міністр аналізує свої прорахунки і перемоги.
На комітеті обговорювали футбол
- Почнемо з найголовнішого – критики МОЗ. Вона виходила від представників Блоку Петра Порошенка, але ж вас саме Президент запросив на посаду глави МОЗ ... Чому так сталося?
- Критика – абсолютно нормальне явище, нічого в ній поганого немає. Але є критика конструктивна, а є ... Коли критика переходить в принципове протистояння, звучать заяви, що, мовляв, я не буду голосувати за те, що підписано твоєю рукою ... Це конфронтація, вона заважає роботі.
- Хто ж пішов на таку конфронтацію?
- Олег Мусій [екс-міністр охорони здоров'я, попередник Квіташвілі], наприклад, сказав, що йому принципово важливо, щоб всі законопроекти, які подавалися від уряду, були офіційно відкликані. Не знаю чому. Пан [Віктор] Чумак, член профільного комітету, емоційно пояснював мені, чому він не голосував за мою відставку, – він не хотів відпускати мене з посади за моїм бажанням, а хотів саме звільнити мене, позбавити міністерського портфеля. Це маразм.
Саботували і прийняття важливих законопроектів, які паралізували роботу міністерства: вони лежать у Раді з початку червня минулого року, в першому читанні тільки один з них був прийнятий тиждень тому
Саботували і прийняття важливих законопроектів, які паралізували роботу міністерства: вони лежать у Раді з початку червня минулого року, в першому читанні тільки один з них був прийнятий тиждень тому, вже за нового уряду. Слава богу, що хоча б так – кількамісячна робота не пішла нанівець.
- Цілеспрямований негативний піар проти МОЗ все-таки існував? Ви відчували протидію?
- Ну так. МОЗ – це таке міністерство, де неможливо всім догодити і всіх зробити щасливими. В Україні дуже великий вплив на думку людей надає медіа. Було дуже багато замовних статей, саботажу. Але це частина життя, на це не можна звертати увагу. Потрібно йти вперед і робити свою справу.
- Ви розповідали, що останнім часом не ходили на комітети, оскільки над вами нібито посміювалися, не давали вам слова. Такі факти дійсно мали місце?
- Я перестав ходити туди з жовтня 2015 року. Потім навідувався винятково, коли готував звіти про свою роботу. І був здивований, коли замість важливих тем обговорювався допуск церковних служителів у лікарні, чемпіонат світу з футболу та інші схожі речі. Спочатку я не пропускав жоден комітет, справно ходив на всі засідання, коли велася конструктивна робота. Але потім виявилося, що комітет непрацездатний, реально нічого не робить. Якісь ігри тільки ...
Слова мені дійсно не давали, посилаючись то на регламент, то на інші формальні причини. Я просто перестав витрачати свій час і нерви і ходити туди. Я приїхав в Україну не для того, щоб займатися політикою і світитися на телеекранах, а потім виходити до виборця і випрошувати голоси – я приїхав працювати.
Коли всі засідання проводяться за включених камер, там занадто багато популізму, показухи і роботи на публіку. Це, на жаль, ніяк не допомагає проводити реформи
А коли всі засідання проводяться за включених камер, там занадто багато популізму, показухи і роботи на публіку. Це, на жаль, ніяк не допомагає проводити реформи.
Якщо комітет з охорони здоров'я вирішував за одне засідання три питання – це було великим досягненням. У продуктивних комітетах обговорювали по 20 питань за раз. Ще на комітеті виникала проблема з кворумом – багато хто просто вставав і йшов, а решти людей було недостатньо для прийняття рішень. Таке несерйозне ставленняне мотивувало мене ходити до них на посиденьки – я витрачав цей час на іншу продуктивну роботу.
- А коли настав переломний момент? Що сталося і кому ви наступили на хвіст?
- Це сталося в травні, ми тоді працювали над кількома різними проектами, які багатьом могли б здатися незручними, невигідними. Але все це лише здогадки, а я хотів би оперувати фактами.
Подвійні стандарти
- Хто гальмував реформи в Міністерстві охорони здоров'я, в Раді?
- У МОЗ ніхто не гальмував. У нас працювала відмінна команда – у мене були чудові заступники, багато хто до цього часу на своїх місцях. Але щоб почати реформи, потрібні закони. Базових законів у нас немає, а без них змін у структурі не буде. Я знаходив старі файли в інтернеті, щоб відслідковувати динаміку роботи ... Так ось, 30 березня 2015 року я відправляв Ользі Богомолець перший драфт [чернетку] законопроекту. Сьогодні у нас травень 2016 року ... Ці законопроекти залишалися в комп'ютері Ради більше року – хороший показник того, хто проти реформ і їхньоговпровадження, хто не давав процесу початися.
В основному під час прийняття тих чи інших рішень першорядну роль грали особисті питання
У комітеті були люди, які намагалися щось зробити, – Ірина Сисоєнко, Костянтин Яриніч. Вони підтримували реформи. Але в основному під час прийняття тих чи інших рішень першорядну роль грали особисті питання. В [Олега] Мусія були проблеми з [Арсенієм] Яценюком – його дратували пропозиції, озвучені екс-прем'єром. У Богомолець, можливо, були якісь амбіції з приводу міністерства, важкосказати.
- Яка особиста вигода, наприклад, Мусія або Богомолець у тому, щоб деякі реформи так і не були проведені?
- Мусій був дуже радий, коли використовував 99% тексту нашого законопроекту, який нібито він переписав, і підписався як автор. Тобто його прізвище стоїть під реформаторськими законами. Можливо, це його особисті амбіції або щось ще, мені складноказати. У Богомолець є приватна клініка, яка добре розвинена і працює. Але публічно вона виступає проти приватної медицини. Це якийсь подвійний стандарт. Мусій сказав геніальну фразу під час слухань у парламенті, що він не проти приватної медицини, якщо вона буде державною ... Якби мені ще хтось пояснив, що це означає ...
- Ви спочатку входили в групу з 12 експертів, які повинні були займатися розробкою програми реформ для МОЗ і згодом впроваджувати їх – у період до 2025 року. Тобто ви планували залишатися в Україні найближчі 11 років?
- Група експертів, відібраних для цієї місії, встигла завершити свою роботу. Перед нами стояло завдання скласти план дій до 2025 року, а його впровадженням необов'язково займатися винятковотим самим людям. Ми завершили цю роботу в лютому 2015 року. Ця програма фінансувалася депутатською групою Відродження – там поставили перед собою завдання зібрати людей, які можуть розробити саме стратегію. Ця програма була презентована і прийнята на засіданні Нацради реформ. А вже з цієї групи я і потрапив до Міністерства.
- Тобто хоча б щось вам дали зробити?
- Насправді я багато встиг зробити.
- І всі наступні міністри охорони здоров'я працюватимуть, дотримуючись цього плану?
- Я дуже на це сподіваюся. Тому що в реформах вкрай важливо дотримуватися наступності. Проблема в Україні з реформою охорони здоров'я полягає в тому, що кожен міністр починає роботу з нуля, а не продовжує вектор попереднього. Новому міністру цього робити не варто. У Грузії, наприклад, влада мінялася тричі, але впровадження реформ не припинялося – кожен новий міністр просто продовжував справу, розпочату його попередником.
Гройсман? Подивимося! ..
- Останнім часом ви спілкувалися з Президентом Порошенком? Він висловив вам свою подяку за проведену роботу?
- Так. Востаннє ми бачилися з Президентом під час голосування у Верховній Раді. Він всім нам подякував за роботу, і було приємно отримати від нього гарну оцінку. В уряді Яценюка було зроблено дуже багато, ці результати вже зараз будуть приносити свої позитивні плоди. Я сподіваюся, що уряд [Володимира] Гройсмана продовжуватимету лінію, яка почалася рік тому. Як мінімум у напрямку медицини його риторика дуже правильна, і я нічого, крім підтримки на його адресу, не можу сказати.
- З Гройсманом у вас налагоджений контакт?
- Ні. Я з ним не контактував після його призначення, але бачу, що він говорить, чую його публічні виступи.
- Ви вірите в Гройсмана як у потрібного країні прем'єра?
- Так, я вірю в Гройсмана. Виходячи з тих заяв, які він вже зробив, і того, що я бачив після його роботи у Вінниці, можу сказати, що він хороший менеджер і управлінець. Подивимося ... Я вчора говорив з новим в.о. МОЗ Віктором Шафранським. Сказав йому, що після травневих свят готовий приступити до роботи в наданні будь-якої допомоги. Я просив знайти хорошого кандидата і з самого початку сказав, що передам йому всі свої справи, знання.
- Як, на вашу думку, працюватиме новий Кабмін?
- Це політичний Кабмін, але на нинішньому етапі розвитку, можливо, таке рішення було правильним. Щоб зрушити з мертвої точки, необхідна гарна взаємодія між Радою й урядом. Виходячи з того, що 90% нинішніх міністрів – вихідці з парламенту, думаю, що саме цей фактор повинен зіграти країні на руку. Я взагалі оптиміст і впевнений, що в Україні все буде добре. Так, багато часу втрачено, але, з іншого боку, країна набралася досвіду. Подивіться на склад міністерств – там багато молодих заступників, які прийшли, повірили, що зможуть змінювати країну.
- Ви подавали у відставку в липні 2015 року. Депутати її не прийняли. Чому це сталося?
- По-моєму, я поставив абсолютний рекорд – за мою відставку голосували чотири рази і завжди марно. Я сам багато разів намагався знайти для себе відповідь на це питання. У всіх була різна мотивація, і мені складно зрозуміти те, що сталося.
- У лютому 2016 року, коли ви зачитували звіт, депутати вигукували образи. Як ви реагували і з яких трибун лунали принизливі репліки?
- Не думаю, що хто-небудь з нашого уряду заслужив образи з боку депутатів. Я вже не пам'ятаю, як нас обзивали, але це були повноцінні принизливі образи. Головним «крикуном» був Юрій Луценко, але були й інші – вони перед камерами намагалися вилити свій потік звинувачень. Думаю, це була показуха, оскільки в основному цим займалися ті люди, які ніколи і нічого не робили для країни, тільки базікали перед камерами. Звичайно, це неприємно, адже ми працювали, викладалися по максимуму, без будь-якої підтримки ззовні. І така оцінка ...
Навантаження фізичні та емоційні
- А ви спілкувалися з іншими міністрами-іноземцями – [Айварасом] Абромавічусом, [Наталією] Яресько – з приводу того, що відбувається в Україні?
- Коли ми працювали в Кабміні, то регулярно зустрічалися, ходили разом на ланч або обід, обговорюючи важливі робочі питання. Але після відходу Абромавічусая його, на жаль, не бачив. Як і Яресько – ми не бачилися після розпаду уряду. У нас у всіх зараз відбувається процес детоксикації – й у Льоші Павленка, і в Андрія Пивоварського. Всі вони суперхороші люди, багато зробили, змінили, в тому числі мислення людей, ставлення суспільства до уряду. І вони показали гідний приклад.
- Детоксикація ... Ви вважаєте, що робота в уряді діє на людей як отрута?
- Зараз я прокидаюся вранці і не думаю про чергову постанову, дрібниці, формальності. Я до цього часу не можу звикнути до свободи, що раптом з'явилася.
- Ваша сім'я стежить за тим, що відбувається? Вмовляли, напевно, все кинути і повернутися додому?
- Мої дружина і син живуть у Нью-Йорку, а мама в Тбілісі. Вона все дивиться, всі новини читає. І наполягає, щоб я виходив і публічно відповідав на критику на мою адресу. Моя рідня взагалі дуже емоційно ставиться до подій, але я до таких робочих умов давно звик, а їм складно. Мама, наприклад, пару днів назад дивилася, як на Інтері виступала Богомолець. Не знаю, що вона там говорила, але мама наполягала, щоб я обов'язково подивився і їй відповів. А ось кинути все ніхто не просить.
Коли я працював у Грузії, на мене теж був шквал критики, і всі ці навантаження – фізичні й емоційні – важко винести без підтримки сім'ї. Мені особисто зараз дуже складно жити окремо від них. Але і живучи поруч, я навряд чи зміг приділяти їм достатньо уваги. Перші шість-сім місяців у МОЗ я працював без вихідних, без свят, з мінімальною кількістю сну.
- Після звільнення Михайло Саакашвілі вас запрошував до Одеси? Не захотіли долучитися до його команди?
- Ми зараз у різних галузях – я міністр, управлінець, він політик ... До Одеси я їздив минулого літа, ми там зустрічалися, бачилися кілька разів у Києві. Я політикою не цікавлюся і не хочу цим займатися. Тим більше що зараз в Україні для цього не найкращий момент. Тому в його команді я себе не бачу.
- Що потрібно для України, щоб переломити ситуацію на краще? Ми пережили дві революції, а змін усе немає.
Якщо не змінюється політична еліта, є клас управлінців, то не варто чекати і змін
- Ці дві революції так і не привели до зміни політичної еліти в Україні. Одні й ті ж люди залишаються при владі. І це погано, оскільки якщо не змінюється політична еліта, є клас управлінців, то не варто чекати і змін.
Можливо, люди, які сидять у нинішньому парламенті, хороші, чисті, великі патріоти. Але якщо вони сидять там 20 років, повірте, вони не стануть раптом щось міняти і вносити інноваційні ідеї. Коли в парламенті я бачу людей, яких знаю з дитинства, мені важко повірити, що вони стануть робити щось революційне.
Щоб молоді приходили у владу – у парламент і міністерства, необхідно два ключових моменти: нормальна зарплата і можливість реалізувати свої ідеї
Щоб молоді приходили у владу – у парламент і міністерства, необхідно два ключових моменти: нормальна зарплата і можливість реалізувати свої ідеї. Я вірю, що скоро все так і буде і в Україні все буде добре.
ТОП-10 скандалів з Квіташвілі
Квітень 2015. Журналісти з'ясували, що в медустановах практично закінчилася вакцина від сказу. Її не купували з того часу, як Олександра Квіташвілі призначили міністром охорони здоров'я.
Травень 2015. Оксана Корчинська, перший заступник голови комітету ВР з питань охорони здоров'я, звинуватила керівництво МОЗ й особисто Квіташвілі в саботажу напрямку тяжкохворих воїнів АТО для лікування за кордоном.
Травень 2015. 66 народних депутатів звернулися до Кабміну з описом критичної ситуації, яка нібито склалася в системі охорони здоров'я України та бездіяльності МОЗ у питаннях забезпечення закупівлі ліків, включаючи медикаменти для зони АТО. У зверненні також містилося повідомлення про те, що Квіташвілі повністю ігнорує проведення реформ у сфері охорони здоров'я.
Липень 2015. Квіташвілі подав позов до Окружного адміністративного суду Києва, у якому просив заборонити прем'єр-міністру Арсенію Яценюку оцінювати результати його роботи.
Липень 2015. Міністр подав у відставку, але вона так і не була розглянута.
Серпень 2015. Нардеп Олег Мусій звинуватив МОЗ й особисто міністра в смерті шістьох важких хворих, на лікування яких за кордоном з бюджету були виділені кошти. За кордон вони так і не потрапили.
Серпень 2015. Нардеп Олександра Кужель повідомляє про тотальнийдефіцит вакцин, що запобігають розвитку небезпечних захворювань – сказу, ботулізму, правця, укусів змій.
Вересень 2015. МОЗ після довгого мовчання визнав факт епідемії поліомієліту на Західній Україні. Хвороба, випадки якої в Європі не реєструвалися з 2010 року, повернулася черезрекордно низькийрівеньвакцинації дітей на Закарпатті. За відомостями головного інфекціоніста регіону, щеплені від поліомієліту були лише 14% новонароджених, вакцини повсюдно були відсутні.
Вересень 2015. МОЗ подав на розгляд ВР пакет законопроектів щодо реформи медицини, але Рада з тріском провалила його, причому Ольга Богомолець, член комітету ВР з питань охорони здоров'я, звинуватила авторів у спробі довести до банкрутства медичні установи на місцях.
Січень 2016. Персонал санаторію для хворих на туберкульоз в Яремчі відмовився пустити Романа Василишина, заступник міністра охорони здоров'я, на кухню, де готували харчування для хворих дітей. Василишин приїхав інспектувати заклад у зв'язку зі скаргами на жахливі умови утримання хворих.
Лютий 2016. Квіташвілі публічно свариться з членами комітету ВР з питань охорони здоров'я і звинувачує їх у корупції. «Я сім місяців не ходжу на засідання комітету, – заявив він. –Я перестав ходити на комітети в жовтні, коли мене ігнорували, коли наді мною сміялися».
***
Цей матеріал опубліковано в №18 журналу Корреспондент від 13 травня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.