ГоловнаУкраїнаПолітика
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Як життя і смерть "Мотороли" можуть змінити конфлікт на Донбасі - DWСюжет

Українська служба DW, 18 жовтня 2016, 08:03
0
10704
Як життя і смерть  Мотороли  можуть змінити конфлікт на Донбасі - DW
Фото: АР
Арсен Павлов ("Моторола", у центрі) та лідер бойовиків Ігор Стрєлков (л), 2014 рік

33-річного бойовика Арсена Павлова, одну із символічних постатей організації "ДНР", вбили у ліфті Донецька.

Про смерть "Мотороли", одного з ватажків проросійських бойовиків, які зайняли Донецьк, повідомлялося неодноразово. Цього разу його загибель підтвердили самі сепаратисти - за їх даними, "Моторола", 33-річний Арсен Павлов, загинув через дистанційний підрив у ліфті саморобного вибухового пристрою. Самопроголошена "республіка" оголосила триденну жалобу за "героєм ДНР", тоді як її керівник Олександр Захарченко заявив, що президент України "Петро Порошенко порушив перемир'я та оголосив нам війну". Захарченко також пообіцяв помсту - напади на сім'ї та родичів українських силовиків по всій території України. Офіційний Київ поки що не відреагував на погрози з окупованих територій, утім, смерть Павлова зменшує шанси на деескалацію конфлікту на сході країни, переконані експерти.

З Комі на Донбас

Достеменних фактів щодо біографії бойовика бракує. В інтерв'ю російським ЗМІ він зазначав, що народився у російській Республіці Комі, служив в армії зв'язківцем, зокрема у другій чеченській війні, де й отримав своє прізвисько. Себе називав "атестованим рятівником та мармурником-гранітником". У центрі уваги медіа Павлов опинився у травні 2014 року, коли виклав на YouTube відео із боями за підконтрольний тоді бойовикам Слов'янськ. Тоді ж його починають популяризувати російські видання та телеканали - прокремлівські ЗМІ подають його у героїчному контексті. Українські ж оглядачі вважали "Моторолу" одним із пропагандистських символів, який спрощував вербування нових бійців на бік сепаратистів.

 Бойовики нагородили Павлова низкою власних орденів

Про своє минуле, окрім сирітського дитинства та служби в армії через неспроможність здобути освіту, Павлов не розповідав. Перед участю у конфлікті на Донбасі Павлов мешкав у Ростові-на-Дону, де працював на автомийці. Напідпитку він викрав машину та розважався, але потрапив до поліції. Там йому запропонували: в'язниця або відправка на Донбас, йшлося торік у розслідуванні Georgian Journal, англомовного видання найбільшої медіагрупи Грузії. Сам "Моторола" своє перебування на Донбасі пояснював скупо: "Сів на потяг і приїхав (…) Росіяни тут, ось і приїхав". Утім, Павлова бачили, до його появи на Донеччині, і на проросійському мітингу у Харкові в березні 2014 року.

Від автомийника до вбивці

Вже починаючи з травня 2014 року Павлов називав себе командувачем "батальйону Спарта". Угрупування відоме зокрема участю у боях за Іловайськ та аеропорт Донецька. Служба безпеки України (СБУ) на початку 2015-го висунула ватажку сепаратистів підозру у порушенні звичаїв війни, зокрема знущаннях, катуваннях та розстрілах людей.

Звіт правозахисників Amnesty International (АІ) "Зломлені тіла" зафіксував принаймні одне підтверджене щонайменше п'ятьма свідками убивство, скоєне Павловим. "Моторола" у тирі свого "батальйону" зі словами "Я про нього потурбуюся" кількома пострілами в голову убив одного із полонених бійців української армії, які обороняли аеропорт Донецька, сильно побитого сепаратистами Ігоря Брановицького. Пізніше у коментарі виданню Kyiv Post бойовик заявив, що вбив уже більше десятка полонених.

"Це безумовно військовий злочин, страта неозброєних військовополонених… Ми закликали Російську Федерацію використати універсальну юрисдикцію (можливість держави притягати до відповідальності безвідносно до місця скоєння злочину. - Ред.), щоб "Моторола" чи інші причетні до таких злочинів, могли бути затримані на території РФ"", - пояснює DW один із авторів звіту правозахисник Красімір Янков. Він підкреслює, що Павлов - лише один з багатьох підозрюваних такого штибу, а його вбивство не може поставити крапку у розслідуванні військових злочинів. За даними АІ, люди з шевронами "Спарти" винні ще у низці вбивств військовополонених, а також у катуваннях і знущаннях.

Ескалація конфлікту

Одразу після вбивства Арсена Павлова з'явилася ціла низка версій щодо винуватців. У "ДНР" заявили про українську диверсійно-розвідувальну групу, українське МВС допустило, що "Моторола" став жертвою внутрішнього конфлікту. Переконливих свідчень на користь будь-якого з припущень на даний момент немає.

Експерти ж сходяться на думці, що кожна зі сторін протистояння спробує витягти із смерті Павлова максимальну користь: і Київ, і Москва апелюватимуть до Заходу зі взаємними звинуваченнями. Утім, каже DW аналітик Центру Разумкова Олексій Мельник, після заяв Росії про "теракт у Криму" словам Кремля в ЄС та США віри мало.

Убивство Павлова, на його думку, вписується у низку "ліквідацій" активних командирів бойовиків. Погрози Захарченка сім'ям українських силовиків по всій країні, на думку Мельника, аналогічні екстремістським закликам "Ісламської держави". Оглядач вважає, що Київ може використати обіцянку помсти з боку керівника бойовиків для міжнародного визнання "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями, а Росії - спонсором тероризму, вважає він. Тим часом у Росії пропонують закріпити пропагандистську роль Павлова: лояльний до Кремля депутат Держдуми Віталій Мілонов виступив з ініціативою назвати школу у Петербурзі на честь "Мотороли".

З убивством Павлова опиняється під загрозою і хитке "перемир'я" на Донбасі, яке майже щодня зривається збройними сутичками. "Ця подія сама по собі може стати додатковим фактором дестабілізації довкола мінських угод. Через це вбивство конфлікт може дедалі погіршитися", - резюмує вимушений переселенець з Донецька, політичний аналітик Олександр Білокобильський.

Джерело: Українська служба DW

СПЕЦТЕМА: ПРОТЕСТИ І ВІЙНА НА ПІВДЕННОМУ СХОДІСмерть Мотороли
ТЕГИ: смертьРосіяДонбас
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах