Глава Нацбанку України Валерія Гонтарева подала у відставку. Її головними реформами стали чистка банківського ринку та відмова від нагляду за курсом гривні. Новому главі доведеться зосередитись на валютній лібералізації.
"Я вважаю, що виконала свою місію - реформи проведені", - заявила в понеділок, 10 квітня, глава Національного банку України (НБУ) Валерія Гонтарева. Перед цим вона оголосила, що після трирічної роботи прийняла рішення піти з посади керівника НБУ. Заяву про відставку Гонтарева вже подала президенту України й планує звільнити робочий кабінет до 10 травня.
Хто в майбутньому замість Гонтаревої очолить НБУ, ще невідомо. Згідно із законом "Про Нацбанк", глава НБУ призначається на посаду Верховною Радою за поданням президента України строком на сім років. Якщо нового главу не буде призначено з 10 травня, то його обов'язки виконуватиме перший заступник глави НБУ Яків Смолій.
Претензії до голови НБУ
Вимоги про відставку Валерії Гонтаревої неодноразово лунали в минулому. Незадоволення нею часто висловлювали депутати з фінансового комітету парламенту та Радикальної партії Олега Ляшка. Вони звинувачували її в девальвації гривні та занадто жорсткій позиції щодо чистки банківського ринку. "Якщо подивитись на активність співпраці з нашим комітетом та зацікавленість до підтримки профільних законопроектів у сесійній залі, то в мене складається стійке враження, що пані Гонтаревій реформа фінансового сектору ніколи не була цікавою", - зауважив, зокрема, голова фінансового комітету парламенту Сергій Рибалка.
Також претензії до неї були у націоналістичних партій, які звинувачували її у підтримці російського бізнесу в Україні. "Вона не є державним чиновником - Гонтарева діє винятково в своїх інтересах. Саме тому активісти Національного корпусу завітали до неї додому, туди, куди вона нагрібає свої статки, викрадені з кишень українців", - заявив Національний корпус напередодні заяви про відставку глави НБУ.
Проблеми рефінансування
Незадоволені роботою Нацбанку й правоохоронні органи. Зараз Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводить розслідування виведення рефінансування Нацбанку за кордон на суму більше 500 мільйонів доларів. За словами директора НАБУ Артема Ситника, вже кілька місяців розслідується кримінальне провадження, в якому фігурує керівництво НБУ. "Воно пов'язане з витрачанням коштів, виділених низці комерційних банків на рефінансування", - розповів Ситник.
У Нацбанку ці звинувачення вважають необґрунтованими, оскільки відповідальність за ці гроші мають нести банки, які їх отримали. "Банки погашають заборгованість за кредитами рефінансування. На початок 2014 року заборгованість платоспроможних банків з рефінансування складала 111,7 мільярда гривень, зараз ця сума лише 15,2 мільярда гривень", - повідомила Гонтарева, виступаючи в Києві перед журналістами.
Не повертають рефінансування банки-банкрути - їхня загальна заборгованість перед НБУ становить 45,2 мільярда гривень. За словами глави НБУ, найбільше Нацбанку винні екс-власники банків-банкрутів: Олег Бахматюк ("ВіЕйБі Банк" та "Фінансова ініціатива") винен 10 мільярдів гривень, Дмитро Фірташ ("Надра") - 9,8 мільярда гривень, Микола Лагун ("Дельта Банк") - 8 мільярдів гривень, Костянтин Жеваго ("Фінанси та Кредит") - 6,3 мільярда гривень та Леонід Клімов ("Імексбанк") - 3,4 мільярда гривень. "Банкрутство банку не означає, що його власники не повинні повертати борги. Саме моя команда зупинила діяльність банків, які виводили гроші за кордон", - наголосила Гонтарева.
Головні реформи
Гонтарева зайняла посаду глави НБУ у червні 2014 року. Під час її керівництва Набанк провів низку значних реформ, найвідомішою серед яких стала чистка банківського ринка. Регулятор змінив умови визнання банків неплатоспроможними, додавши до фінансових чинників також непрозорість бізнесу, міжнародні санкції, операції з відмивання грошей.
"Ми очистили ринок від банків-"мийок", які не займалися справжнім банківським бізнесом, - каже Гонтарева. - Зі 180 банків, які працювали в Україні на початок 2014 року, тепер залишився 91 банк". Вона переконана, що "тепер банківська система здорова і готова відновити кредитування".
Ще однією важливою реформою, яка була проведена за час правління Гонтаревої, стало повне розкриття інформації про власників банків. До 2014 року багато банків взагалі не надавали ці дані, записували власниками офшорні компанії на Кіпрі чи підставних осіб. З 2015 року всі українські банки оприлюднили дані щодо своїх акціонерів до останньої фізичної особи. Ті установи, які не погодилися розкрити цю інформацію, були визнані неплатоспроможними.
Також Нацбанк відмовився від політики утримання курсу гривні, зробивши своїм пріоритетом рівень інфляції. Тепер він слідкує не за тим, щоб в Україні не дорожчав долар, курс якого тепер є плаваючим, а за тим, щоб інфляція не була вище за її плановий показник (на кінець цього року він складає 9,1 відсотка). "Цього року ми поставили ціль досягти однознакової інфляції. Наша середньострокова ціль - 5 відсотків", - заявила Гонтарева.
Експерти погоджуються, що проведені реформи хоч і були дуже болісними, але мають велике значення для української економіки. "Гонтарева допомогла струснути фінансову систему. І це привело до того, що нагору виплили серйозні проблеми: відмивання грошей, інсайдерське кредитування, диспропорції на валютному ринку. Частину з цих проблем їй і її команді вдалося вирішити, але велика частина все ще перебуває в процесі", - говорить у розмові з DW член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
Що має зробити новий керівник НБУ
На фоні значних реформ, Нацбанк досі не встиг лібералізувати правила роботи з валютою, які залишаються дуже жорсткими: українці не можуть вільно інвестувати гроші за кордон, а підприємства мають проблеми з виведенням інвестицій з України. "Ми повинні були зупинити паніку й відтік капіталу. Вже понад рік ми поступово змінюємо ці обмеження", - визнає Гонтарева.
Тому новий глава Нацбанку повинен буде перш за все зосередитись на валютній лібералізації, вважають експерти. "Новий глава має зберегти наявну політику Нацбанку та провести валютну лібералізацію для всіх, - пояснив у розмові з DW спеціаліст відділу продажу цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса. - Треба дозволити рух капіталу, зняти всі обмеження і скасувати старий валютний декрет".
Валютна лібералізація дозволить зняти наявні зараз обмеження на ринку. "Треба налагодити роботу ф'ючерсного валютного ринку. Як тільки цей інструмент страхування валютних ризиків запрацює можна буде знімати більшість валютних обмежень, наприклад, обов'язковий продаж валюти та обов'язок заводити валюту за 120 днів", - прокоментував DW виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук.
Джерело: Українська служба DW