ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Мовне питання. Країни-сусіди проти українізаціїСюжет

Корреспондент.net, 13 вересня 2017, 18:47
0
1363
Мовне питання. Країни-сусіди проти українізації

Закон "Про освіту" суперечить конституції, міжнародним договорам і європейським цінностям, кажуть українські сусіди.

Країни-сусіди України засудили закон "Про освіту", який Верховна Рада прийняла 5 вересня. Угорщина навіть поскаржилася ООН, Євросоюзу і ОБСЄ.

Угорщина, а також Румунія, Польща, Молдова і Росія заявили, що прийнятий закон порушує права національних меншин.
 
Реформа освіти, як українізація
 
В Україні шкільну освіту мовами нацменшин отримують близько 400 тис. дітей у 735 навчальних закладах.
 
Згідно з новим законом, з 2018 року російську, угорську, румунську, польську і молдавську мови школярі вивчатимуть тільки до п'ятого класу, але вже з 2020 року цієї норми не буде - і українська освіта стане повністю україномовною.
 
Для татар і караїмів зробили виняток. Невеликі поблажки законом передбачені також для англійської мови і мов Євросоюзу, якими можна буде викладати в школах один чи кілька предметів.
 
Як зазначила міністр освіти Лілія Гриневич, Україна - єдина країна-носій української мови, і закон "Про освіту" розширює вжиток державної мови у сфері освіти, і це цілком природно і нормально.
 
Вона зазначила, що в школах з мовами нацменшин діти не знають української і в результаті мають обмежений доступ до вищої освіти в Україні.
 
 
Документ, зокрема, вводить навчання учнів за програмами 12-річної повної загальної середньої освіти (для початкової і профільної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року).
 
Відповідно до нової системи, закінчувати школу діти будуть у 18-19 років. Перша проблема - це призов до армії. А отже, випускники можуть навіть не отримати шансу вступити до вишу і будуть йти в армію відразу після випускного вечора.
 
Окрім того, закон передбачає поетапне підвищення посадового окладу педагогів до трьох мінімальних заробітних плат до 2023 року (близько 10 тис. грн).
 
Одне з нововведень - це впровадження механізму найму вчителів на роботу за контрактом. Посаду директора школи можна займати не більше шести років.
 
Прикметно, що приймаючи в цілому весь текст законопроекту, депутати затвердили й одну поправку, яка не була окремо проголосована в сесійній залі.
 
Йдеться про поправку №814, яка надає право розпочати адміністративне переслідування педагогів, які будуть принизливо відгукуватися про українські символи чи саму державу.
 
Ніж у спину сусідів
 
Реформа освіти, реалізація якої обійдеться держбюджету в 3 млрд доларів, уже стала приводом для критики як усередині України, так і за її межами.
 
Ще влітку навколо реформи освіти вибухнув фінансовий скандал. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман назвав її занадто затратною для держави, підрахувавши, що реформа обійдеться платникам податків у 87 млрд грн.
 
Глава Мінфіну Олександр Данилюк закликав Раду не підтримувати проекту, заявивши, що на його реалізацію коштів у бюджеті немає і не буде.
 
Міністр освіти на це відповідає, що вартість реформи розподілена на довгі роки і найбільш витратними стануть 2029-2030 роки, коли майбутні першокласники закінчуватимуть 12-й клас.
 
Серед сусідніх країн найжорсткішу і найбільш агресивну позицію обрала Угорщина.
 
"Україна встромила Угорщині ніж у спину, коли внесла зміни в закон про освіту, який сильно порушує права угорської меншини. Ганебно, що країна, яка прагне розвивати дедалі тісніші відносини з ЄС, прийняла рішення, яке знаходиться в повній опозиції до європейських цінностей. Це неприпустимо, що Україна позбавила угорців їхнього права отримувати освіту рідною мовою", - йдеться в заяві МЗС Угорщини.
 
Урок угорської мови в школі Ужгорода // Фото: EPA
 
У міністерстві закордонних справ Румунії висловили надію, що права румунської меншини в Україні будуть збережені, і підкреслили стурбованість румунської влади у зв'язку з цим питанням.
 
Президент Молдови Ігор Додон заявив, що стурбований долею румунів і молдаван, які живуть в Україні, через прийняття нового українського закону про освіту.
 
"Одне з основних завдань демократії - захист прав етнічних меншин, терпимість до культури і традицій співвітчизників, повага до їхнього бажання виховувати дітей їхньою рідною мовою", - написав Додон у Facebook.
 
Додон обурений тим, що велика спільнота румунів і молдаван в Україні на цей час ризикує занати денаціоналізації внаслідок несправедливого закону, введеного в Києві.
 
Молдавський лідер звернувся до київської влади із закликом переглянути свою нову політику щодо етнокультурних меншин.
 
"Нагадую їм, що в Молдові права української громади дотримуються. Закликаю до настільки ж конструктивного підходу і з боку сусідньої держави", - написав він.
 
Угорські і румунські організації в Україні написали лист президенту Петру Порошенку, у якому закликають ветувати закон.
 
"Стаття №7 містить норми, які суперечать статтям №10, 22, 23 і 53 Конституції України, і прокладає шлях до мовної асиміляції нацменшин", - йдеться у відкритому листі Румунської спільноти Чернівецької області.
 
"Захист прав нацменшин забезпечує не тільки Конституція України, а й міжнародні договори і зобов'язання, які гарантуються ще з проголошення Україною незалежності 26 років тому. Поправки суперечать Конституції", - пишуть у зверненні до президента угорські організації.
 
Міносвіти порушень не бачить
 
Співавтор закону "Про освіту", голова парламентського підкомітету з питань науки і освіти Тарас Кремінь говорить в інтерв'ю Радіо Свобода, що документ повністю відповідає Конституції України.
 
"Під час підготовки цього документа питання мови обговорювалося не менше, ніж на 20 засіданнях нашого комітету, і велика їх частина проходила за участю лідерів громадських організацій, академічних кіл, депутатів, представників різних відомств та іноземних посольств. Ключова фраза, з якої розпочинається сьома мовна стаття, говорить: "Навчальний процес у всіх закладах освіти здійснюється українською мовою". І це положення повністю відповідає Конституції України", - сказав Кремінь.
 
Що ж стосується національних меншин, то відповідно до закону, їхні представники мають право навчатися в окремих групах дитячих садів, класах початкової школи, у яких, окрім української мови, послуговуватимуться в освітньому процесі мовою відповідної меншини.
 
"Тобто для того, щоб не були ущемлені права національних меншин, мають бути створені групи залежно від чисельності, і навчальний процес у них буде проходити, у тому числі, й мовою нацменшини. Має бути інтеграція державної мови в державу Україна спільно з мовою проживалої компактно нацменшини на окремо взятій території", - говорить співавтор закону.
 
Як пише Deutche Welle, у відповіді на запит у Міністерстві освіти також говориться, що стаття №7 не порушує конституції.
 
Причиною перегляду умов викладання української мови в школах стала тенденція до зниження рівня і погіршення якості загальної середньої освіти в школах з навчанням мовами нацменшин, що підтверджується, зокрема, результатами ЗНО, йдеться у відповіді.
 
Нацменшини погано складають ЗНО, кажуть у Міносвіти // Фото: ТСН
 
У Міносвіти наводять дані, що у 2016 році 60% школярів, які відносяться до румунської і угорської меншин, не змогли скласти ЗНО з математики та історії України.
 
"Найгірші показники ЗНО з української мови отримали випускники з Берегівського району, де проживає угорська громада. 75% випускників цього району отримали від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою", - йдеться у відповіді.
 
Така тенденція, зазначають у міністерстві, порушує конституційне право на вступ до вищих навчальних закладів на конкурсній основі, знижує шанси на успішну кар'єру.
 
"Тому важливо розширити викладання предметів державною мовою", - пояснили в Міносвіти.
ТЕГИ: УкраинаЯзыковой вопросРусский языкВенгрияукраинский язык
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах