Україна достатньо технічно і науково обізнана, щоб запустити ядерну військову програму, пише німецьке видання.
Захід повинен допомогти Україні повернути в своє розпорядження ядерну зброю. Таку думку висловив посол України в Німеччині Андрій Мельник в ефірі німецького радіо на тлі стягнення Росією своїх військ до українських кордонів. Він також зазначив, що шокований слабкою реакцією Берліна на
дії Москви в останні тижні.
Авторитетне німецьке видання
Die Welt проаналізувало гіпотетичну можливість відновлення ядерного статусу України, зазначивши, що заяви Мельника не є безпідставними.
Корреспондент.net наводить переклад
статті Die Welt "Ядерна держава Україна? Взагалі не так абсурдно".
Довгий, але реальний шлях до атомної бомби
Загроза, про яку говорив Андрій Мельник, була дуже недвозначною, і вона як є викликала в світі певну нервову реакцію.
"Або ми є частиною такого союзу, як НАТО, і вносимо свій вклад у те, щоб Європа стала ще сильнішою, або нам залишається єдиний варіант - самим озброюватися", - сказав український посол в Німеччині в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk.
Він також підкреслив, що в такому разі Україна стала б розглядати й "повернення ядерного статусу".
"Як ще нам гарантувати свою безпеку?" - додав Мельник і нагадав про страх перед повномасштабною атакою РФ. Ядерні бомби могли б стати стримуючим фактором, який би не дозволив Москві окупувати чергову частину української території після Криму і Донбасу.
Чи варто нам готуватися до того, що, крім РФ, Франції та Британії, в Європі незабаром з'явиться ще одна ядерна держава?
Заява Мельника - не тільки заклик про допомогу і свідчення відчайдушного становища України перед обличчям нарощування Росією Збройних сил. Це ще й прояв фантомних болів України.
Після розпаду СРСР в 1991 році Україна стала важливою ядерною державою в Європі з третім за величиною ядерним потенціалом у світі. Москва свого часу розмістила в Україні близько 1,9 тисячі ядерних боєголовок і кілька тисяч тактичних атомних бомб.
У наступні роки Сполучені Штати, Британія та Росія намагалися переконати пострадянські республіки передати Москві залишки радянського ядерного арсеналу. На Заході ставили за мету обмеження ризику, пов'язаного з відсутністю контролю над такою зброєю в регіоні, охопленому хаосом після розпаду Східного блоку.
Переговори привели до підписання в 1994 році
Будапештського меморандуму, згідно з яким Україна, а також Білорусь і Казахстан зобов'язалися передати РФ свою ядерну зброю в обмін на американські і британські гарантії безпеки. Також Москва запевнила, що поважатиме територіальну цілісність України.
Анексія Криму й окупація східної частини України продемонстрували, що Будапештський меморандум не вартував і аркуша того паперу, на якому був надрукований. Росія порушила обіцянку, а Вашингтон і Лондон не визнали юридично зобов'язальними у сфері безпеки обіцянки, які дали Києву.
Україна відмовилася від ядерної зброї як від потужного чинника сили, натомість одержала слабкі й необов'язкові до виконання обіцянки. Не дивно, що тепер деякі українці хочуть, щоб Україна знову стала ядерною державою і таким чином набула можливість захищатися від РФ.
Однак разом з Будапештським меморандумом Верховна Рада залишила собі право виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї в разі загрози основоположним інтересам в галузі безпеки. А з урахуванням російської окупації та загрози війни, яка зберігається з боку Росії, саме так ситуація і складається.
Але сьогодні Україна не намагається повернути собі радянські бомби. У Києві кажуть, що на часі розробити власну програму зі створення атомної бомби і знову стати ядерною державою.
Такий варіант не здається неможливим, оскільки Україна в кінцевому рахунку має значний досвід у галузі цивільної атомної техніки. Ця країна має в своєму розпорядженні 15 ядерних реакторів, які покривають приблизно половину потреби країни в електроенергії.
"Ми здатні створити власну ядерну зброю", - зазначив в 2018 році в одному інтерв'ю генерал-майор Петро Гаращук, який очолював місію України при НАТО. Україна може створити ядерні боєголовки, а також відповідні засоби доставки, говорив Гаращук.
Поки що немає даних про те, що Київ почав реалізовувати ядерну програму. Оцінки, які є на сьогоднішній день, свідчать про те, що Україні для цього треба буде пройти довгий і важкий шлях.
Серед іншого, це пов'язано зі структурою цивільної атомної промисловості України, яка ускладнює її переорієнтацію на військові завдання - перш за все тому, що країна не має можливості повного паливного циклу.
Однак в Україні є уранові родовища, які можуть стати основою виробництва ядерної зброї. У 2019 році в Україні було видобуто близько 800 тонн урану. Правда, весь цикл переробки урану в паливо відбувається переважно в Росії.
Це означає, що Україні доведеться створювати власну промисловість із переробки і збагачення, щоб отримати збройовий уран, з якого можна створити атомну бомбу. Таким шляхом пішов, наприклад, Іран.
Шлях до створення атомної бомби на основі плутонію так само був би непростим. Україна має тільки реактори на легкій воді, а їх переобладнання для виробництва збройового плутонію буде вкрай дорогим заходом.
Крім того, Україні будуть потрібні установки для переробки паливних стрижнів, що містять плутоній, щоб отримувати з них матеріал, який потрібен для створення атомної бомби.
Навіть якби Україні вдалося піти одним з цих шляхів, їй однаково знадобився б надійний проект для створення боєздатної боєголовки. Однак припускають, що у Києва залишилися такі розробки з часів СРСР.
Україна має достатньо технічного і наукового знання, щоб запустити ядерну військову програму. Проте потрібен полігон для випробувань, а це ускладнило б розвиток арсеналу, пояснює експерт із питань ядерної політики України в Гарварді Маріана Баджерін.
Вона каже, що на таку програму знадобилися б істотні грошові вливання, що призвело б до скорочення витрат на звичайну зброю, яку "гостро потребують на фронті на Донбасі".
Шлях до атомної бомби також буде довгим. І сумнівно, щоб Україна змогла тримати такий проект в секреті від світу чи Москви. Ба більше, програма зі створення ядерної зброї зазнаватиме зовнішньої критики.
"Поки Україна розроблятиме свою ядерну програму, їй доведеться захищатися від саботажу з боку російської влади, від нападів за участю російських сил спеціального призначення чи навіть від відвертих військових дій", - зазначила Буджерін.
Будь-яка дискусія в Україні про запуск програми з розробки і виробництва ядерної зброї - це вкрай погана ідея, вважає фахівець. Тому заяви Мельника варто швидше сприймати як спробу чинити тиск на Захід, щоб цього разу він зробив більше для нейтралізації російської загрози.