Україна зміцнила кордони з Білоруссю та проводить навчання силових відомств в очікуванні напливу мігрантів, які скупчилися на польсько-білоруському кордоні та незабаром можуть вирушити у бік української території.
На цьому тлі в Німеччині прозвучала пропозиція вирішити кризу, розмістивши мігрантів, які намагаються прорватися до Євросоюзу, в Україні. Така ідея викликала в української сторони сильне обурення. Кореспондент.net розповідає подробиці.
Депутат німецького парламенту, експерт найбільшої фракції Соціал-демократичної партії із зовнішньополітичних питань Нільс Шмід запропонував залучити Україну до вирішення проблеми мігрантів на кордоні Польщі та Білорусі.
Як сказав політик в інтерв'ю німецькій медіакомпанії Deutschlandfunk 10 листопада, з Києвом можна було б домовитися про тимчасовий прийом мігрантів доти, доки йде розгляд їхніх заявок на надання притулку в ЄС.
"Так ми можемо дати зрозуміти, що не кожен мігрант автоматично потрапить до Євросоюзу", - сказав Шмід.
Того ж дня в Україні проходило засідання РНБО, одним із ключових питань якого були загрози кризи з мігрантами на кордоні між Польщею та Білоруссю.
На брифінгу після завершення засідання секретар РНБО Олексій Данілов заявив: якщо мігранти спробують прорвати український кордон із Білоруссю, відповідь буде жорсткою.
"Алгоритм дій у такому разі буде адекватним, сил і засобів буде більш ніж достатньо", - сказав він.
Данілов також відповів німецькому парламентарію на ініціативу розмістити в Україні мігрантів.
"У нас є пропозиція соціал-демократам з Німеччини взяти їх (біженців - ред.) собі додому. З якого дива ми повинні їх брати до себе, якщо німці про них повинні дбати? Дуже дивно, коли німці нам починають розповідати, що нам із цього приводу робити", - сказав він.
Пізніше Данілов сказав, що Україна не стрілятиме на ураження.
"Це просто категорично заборонено. Інша справа, що ми повинні вжити превентивних заходів для того, щоб цього не сталося, і ми зараз займаємося цим питанням. Але ми розуміємо, що біженці - це біженці, а натовп - це штучно створений натовп. Це зовсім різні речі", - наголосив він.
Голова СБУ Іван Баканов, який брав участь у засіданні РНБО, також відкинув пропозицію Шміда. "Ми всі маємо об'єднатися і зробити все, щоб не сталося того, що нам пропонують німецькі колеги", - наголосив він.
Посол України в Німеччині Андрій Мельник також із обуренням відреагував на пропозицію розміщувати мігрантів на території України на час розгляду їхніх клопотань про притулок.
"Те, що особливо обурило і навіть шокувало українську громадськість з приводу цієї безглуздої ініціативи, то це те, що наш уряд заздалегідь навіть не запитали і не проконсультувалися з ним", -
сказав він в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk 12 листопада.
Коментуючи ініціативу Шміда, Мельник сказав, що це - "ознака відсутності поваги та зарозумілості щодо України".
"Складається враження, що деякі німецькі політики ставляться до нас не як до рівноправних партнерів, а як до якоїсь території по сусідству, яка є своєрідним звалищем для мігрантів, які нізащо не повинні потрапити до Євросоюзу. Це очевидний випадок подвійної моралі", - наголосив Мельник.
При цьому посол заявив, що Україна буде готова обговорити офіційну пропозицію щодо мігрантів, якщо вона дійсно надійде від ЄС.
"Ми готові обговорювати питання про те, як полегшити гуманітарну ситуацію з біженцями на кордоні Білорусі з ЄС, але це має робитися таким чином, щоб заздалегідь не провокувати суспільство та не налаштовувати його проти", - пояснив він.
Мельник, однак, зазначив, що зараз складається враження, що ніхто в ЄС не збирається звертатися до України з такою пропозицією.
Андре Хертель, експерт з України в берлінському фонді Наука та політика, заявив, що Україна "у жодному разі" не повинна погоджуватися на розміщення мігрантів.
"Питання навіть не в тому, чи погоджуватися Києву, а в тому, чи варто ЄС вимагати цього від України. У такому разі Україна була б жертвою того, що Путін і Лукашенко придумали, щоб тиснути на ЄС. Сигнал Києву був би руйнівним, мовляв ми використовуємо вас, щоб вирішити свою проблему. Це був би однозначний сигнал - ми від вас відмовилися, ви для нас - сіра зона", -
сказав він DW.
Як Україна захищається від мігрантів
У Волинській області вже повним ходом йдуть навчання, під час яких прикордонники, Нацгвардія та поліція відпрацьовують дії на випадок, якщо нелегальні мігранти з Білорусі вирішать прориватися не до Польщі, а до України.
Про таку загрозу 10 листопада заявив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, виступаючи у польському парламенті після поїздки на кордон із Білоруссю.
"Ми усвідомлюємо ризик того, що якщо цей кордон буде дуже щільним, міграційні потоки можуть пройти через Україну, тому ми вживаємо відповідних заходів щодо зміцнення цього кордону по всій довжині", - сказав Моравецький.
Незабаром глава МВС Денис Монастирський заявив, що Україна готується до сценаріїв, подібних до тих, що відбуваються сьогодні на польсько-білоруському кордоні. За його словами, на засіданні РНБО вирішили збільшити кількість прикордонників та визначили найбільш імовірні ділянки для масового скупчення мігрантів.
На кордоні з Білоруссю визначили десять найбільш уразливих ділянок у плані міграційної кризи. Там будуть посилені прикордонники, Нацгвардія, поліція, заявив Монастирський.
"Ми посилюємо прикордонні підрозділи силами Нацполіції та Нацгвардії. Додатково буде залучено близько 8,5 тисяч військовослужбовців та поліцейських. Це потужне угруповання складатиметься з: трьох тисяч військовослужбовців ДПСУ; 3,5 тисяч - НГУ та двох тисяч - Нацполіції. Чергуватиме також авіація МВС, зокрема 15 вертольотів", - сказав він.
Глава МВС також наголосив, що стратегічно необхідно облаштувати кордон із Росією та Білоруссю. "Наше завдання - наступного року побудувати кордон між Україною та Росією, між Україною та Білоруссю. Йдеться про понад тисячу кілометрів держкордону", - зазначив він.
12 листопада Монастирський після розмови з польським колегою Маріушем Камінським повідомив, що завтра розпочне роботу на ділянці українсько-польського кордону координаційна група з офіцерів-прикордонників та нацгвардійців.
Її діяльність полягатиме в обміні оперативними та розвідувальними даними, а також досвідом реагування польських прикордонників, ознайомленні з тактикою дій мігрантів та сил, які їх координують.
Крім того, у період міграційної кризи глави МВС України та Польщі щотижня проводитимуть наради у телефонному режимі.
"Ми готові оперативно розглянути будь-який запит польської сторони щодо надання допомоги у вирішенні нинішньої ситуації", - резюмував Монастирський.
У свою чергу глава Держприкордонслужби Сергій Дейнеко заявив, що наразі загрози для України з боку кордону з Білоруссю немає.
"Ситуація стабільна і контрольована, жодних загроз для України поки що немає. Однак наша служба разом із Нацполіцією та Нацгвардією відпрацьовує всі можливі сценарії для того, щоб захистити український кордон від можливої спроби прориву, штучно організованого натовпом мігрантів", - сказав він.