В Австрії сьогодні, 25 квітня, тривають президентські вибори, головною інтригою яких є питання про те, наскільки популярні в країні праворадикальні погляди.
На вищу державну
посаду претендують три кандидати - діючий президент Хайнц Фішер, Барбара
Розенкранц від Австрійської партії свободи і Рудольф Герінг - глава недавно
створеної (осінь 2005 року) нечисленної Християнської партії Австрії.
Згідно з
опитуваннями громадської думки, Фішер збереже за собою посаду президента. Йому,
наприклад, дослідження Інституту Геллапа на початку квітня передрікало 82%
голосів, Розенкранц - 14%, а Герінгу - всього 4%.
Австрія -
парламентська республіка, і фігура президента тут не є вирішальною, проте
передвиборча кампанія все ж таки не обійшлася без скандалу.
Справа в тому, що
кандидат від австрійської партії Свободи Барбара Розенкранц відома своїми
радикальними поглядами. Вона підтримує заперечення Голокосту, вважаючи це
проявом свободи слова, а також вимагає переглянути закон, який забороняє
розповсюдження нацистської символіки. У 2005 році вона єдина з депутатів
парламенту проголосувала проти проекту євроконституції.
Чоловік
Розенкранц також відомий своїми неонацистськими поглядами. 20 років тому на
парламентських виборах він хотів балотуватися у складі руху під назвою "Ні
- притоку іноземців". Тоді австрійські органи юстиції вирішили, що ця
організація порушила закон, який забороняє відновлення нацистської діяльності.
На нинішніх
виборах про перемогу Розенкранц не йдеться, проте, залишається питання про те,
скільки голосів вона набере. Сама Розенкранц впевнена в підтримці третини
виборців, а також у тому, що її ідеї будуть набирати в Австрії все більшу
популярність.
На сьогоднішній
момент правом голосу володіють близько 6,4 мільйона австрійців, причому число
виборців зросло в порівнянні з попередніми президентськими виборами 2004 року
майже на 325 тисяч осіб, перш за все завдяки законодавчому зниженню виборчого
віку до 16 років.
Вперше за всю
історію Австрії за ходом виборів будуть стежити 11 спостерігачів від
Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Через два місяці вони
обіцяють опублікувати звіт про свої спостереження. Австрійський друк поставився
до цієї новини спокійно. Проте чекає, що в документі може бути піддана критиці
лише "нетранспарентна система фінансування партій".
Виборчі дільниці
закриються о 17:00 (18:00 за київським часом), а попередні результати стануть
відомі вже після 19:00 (20:00).