Сьогодні у православних християн починається Різдвяний піст

У середу у православних християн починається і триватиме 40 днів один з чотирьох багатоденних постів – Різдвяний або Пилипівка.

Священнослужителі, звертаючись в цей день до парафіян, підкреслюють, що це – світлий і радісний піст, який готує віруючих до великого свята Різдва Христового (7 січня).

Пилиповим цей піст називають іноді тому, що він наступає на наступний день після дня пам'яті апостола Пилипа (27 листопада).

Різдвяний піст за тривалістю майже дорівнює Великому посту, але менш суворий. У дні цього посту, за винятком серед і п'ятниць, мирянам можна їсти рибу, але слід утримуватися від вживання м'яса, молока та яєць (в тому числі в складі різних страв).

Однак воцерковлені люди керуються благословенням, яке отримують на піст у свого духовного наставника.

Мета будь-якого посту – вправа у стриманості, очищення душі від пристрастей і гріховних помислів, підпорядкування тіла і душі – духу. Тому піст – це відмова не тільки від певної їжі, але і від шкідливих звичок і веселощів, це час роздумів і старанних молитов.

Святитель Іоанн Златоуст, якого шанують православні віруючі, також вважав, що тим, хто "постує передусім треба приборкати гнів, привчатися до лагідності і поблажливості".

Одна з проблем для тих, хто поститься, в наш час полягає в тому, що Різдво святкується за старим стилем (7 січня), а Новий рік – за новим (1 січня). У людей, які суворо дотримуються церковних норм, існує традиція зустрічати перші хвилини цього світського свята не дзвоном келихів, а молитвою, просячи у Бога благ для себе, своєї сім'ї та Вітчизни в наступаючому році.

Встановлення Різдвяного посту відноситься до ранніх століть християнства. З IV століття він згадується в творах отців Церкви, у тому числі Августина Блаженного.

Спочатку Різдвяний піст тривав близько тижня. На соборі 1166 при патріархові Константинопольському Луці та візантійському імператорі Мануїлу християнам постановили тримати піст перед великим святом Різдва Христового сорок днів.

Святитель XIV-XV століть Симеон, архієпископ Фессалонікійський, пов'язував Різдвяний піст і зі Старим Заповітом, і з Новим. Мойсей, постившись 40 днів і 40 ночей, отримав на кам'яних скрижалях "накреслення словес Божих".

"А ми, постячись 40 днів, споглядаємо і прийнятне живе слово від Діви, написане не на каменях, але що втілилося і народилося, і долучаємося до Його Божественної плоті", - писав святитель.