Фото: АР
Бхутто увійшла в історію як перша жінка-прем'єр у мусульманській країні
27 грудня п'ять років тому була вбита Беназір Бхутто - перша в історії Пакистану, в країні з переважно мусульманським населенням, жінка, що обіймала посаду голови уряду.
На життя Бхутто здійснювали замахи двічі. Перша спроба вбивства лідера обернулася кривавою розправою - загинули понад 130 осіб, близько 500 поранені. Це сталося 18 жовтня 2007 року. Екс-прем'єр Пакистану повернулася на батьківщину після восьми років вимушеної еміграції, і в той же день її кортеж спробували підірвати, проте Чорна троянда Пакистану, як її називали в народі, дивом залишилася жива і заявила, що продовжить боротися за владу на майбутніх парламентських виборах.
27 грудня Беназір Бхутто таки вбили на мітингу. Досі не встановили, хто ж замовив її вбивство. Згідно з офіційною версією, замах організували радикальні ісламісти, рух талібів, з якими колись Бхутто вела переговори. В її смерті звинувачували і президента Первеза Мушаррафа, а багато натякали і на найближче оточення Бхутто.
Вбивство Беназір Бхутто засудило все світове співтовариство. ОВК, ООН, Євросоюз, Афганістан, Бангладеш, Італія, ОАЕ та інші країни висловили свої співчуття у зв'язку із загибеллю колишнього прем'єр-міністра Пакистану, заявивши, що подібні злочини не повинні більше повторюватися і злочинці повинні бути знайдені і покарані.
Бхутто увійшла в історію як перша жінка-прем'єр у мусульманській країні.
Світогляд "східної троянди" сформувався на Заході. Вона отримала блискучу освіту в коледжах Гарварда і Оксфорда, де вивчала економіку, державне управління та міжнародні відносини. Там вона, за власним зізнанням, "відчула смак демократії". У 1977 році перед Бхутто прочинилася ширма політичного закулісся - вона стала помічницею батька-прем'єра. Але ненадовго. Військовий переворот генерала Мухаммеда Зія уль-Хака став кінцем Зульфікара Алі Бхутто. Він був усунений від влади, а потім страчений. Сама Беназір цілих п'ять років провела у в'язниці і під домашнім арештом, поки її не випустили на Захід.
У своїх спогадах вона розповідає про страшні часи в пакистанській в'язниці: гнітюча одиночна камера, нестерпна задуха і палюче сонце, безліч комах. В еміграції вона очолила партію покійного батька, а потім повернулася на батьківщину, щоб виграти парламентські вибори і в 1988 році завоювати прем'єрське крісло. До цього часу не припиняються суперечки, чи була Беназір Бхутто успішним політиком. Всі її досягнення в соціальній політиці, за які їй були вдячні багато співвітчизників, виявилися в тіні гучних корупційних скандалів.
Чоловік Бхутто Асіф Алі Зардарі очолив в її уряді міністерство фінансів і отримав згодом прізвисько "містер десять відсотків" - через чутки про "відкати". Їх "тандем" називали "сімейним комерційним підприємством", яке завершилося в 1990 році відставкою кабінету міністрів і двома роками в'язниці для Зардарі. Зараз Зардарі займає посаду президента Пакистану.
У 1993 році вона повернулася на посаду прем'єра ще на три роки, після чого все повторилося: корупційні скандали, арешт рахунків родини за кордоном, змушений від'їзд до Лондона з трьома дітьми. До всіх звинувачень на адресу Бхутто додалося найстрашніше - братовбивство. За загадкових обставин був застрелений її брат, який також претендував на владу.
Ніхто не сумнівався, що вона стане прем'єром втретє - з такою рішучістю вона повернулася до Пакистану. І цю рішучість вбили снайперськими пострілами. Але Беназір Бхутто і зараз називають найхаризматичнішим політиком у своїй країні.