Фото: АР
Меннінг попросить помилування в Обами
Інформатор Wikileaks Бредлі Меннінг, засуджений до 35 років тюремного ув'язнення, склав текст прохання про помилування, який скеровано президенту США Бараку Обамі.
"Я розумію, що мої дії
порушували закон, я шкодую, якщо вони завдали шкоди кому-небудь у США. Я не
хотів нікому завдати болю. Я тільки хотів допомогти людям. Коли я вирішив
розкрити секретну інформацію, я зробив це з любові до моєї країні і з почуття
обов'язку до інших людей", - цитує агентство Ассошіейтед Прес лист
засудженого з посиланням на Девіда Кумбса, адвоката Меннінга.
"Якщо ви відкинете моє
прохання, я буду відбувати термін, знаючи, що іноді для того, щоб жити у
вільному суспільстві, доводиться платити високу ціну", - йдеться у
висновку листа Меннінга.
Видання не повідомляє, коли саме
прохання буде відіслано Обамі.
У в'язницю доставлений
У четвер, 22 серпня, інформатора
WikiLeaks Бредлі Меннінга доставили у в'язницю на військовій базі
Форт-Лівенуорт в штаті Канзас.
Як передає агентство Ассошіейтед
Прес, питання утримання Меннінга у в'язниці ускладнилися після того, як рядовий
армії США заявив, що хоче жити як жінка і попросив називати його Челсі. Тим
часом у в'язниці Форт-Лівенуорт перебувають виключно чоловіки.
Представник пенітенціарної
установи Джордж Маркес (George Marcec) повідомив, що керівництво має можливість
ізолювати в'язнів, якщо спільне проживання з іншими ув'язненими може викликати
загрозу для їхнього життя чи здоров'я. Він зазначив, що у в'язниці Меннінгу не
дозволять носити перуку або бюстгальтер, а його волосся має бути підстрижено
відповідно до норм статуту.
Нагадаємо, в середу, 21 серпня,
суд США озвучив вирок Меннінгу. Хоча сторона звинувачення вимагала щонайменше
60 років тюремного ув'язнення, інформатор отримав 35 років.
Меннінг був заарештований у
травні 2010 року в Іраку, де проходив службу. Він зізнався в тому, що передав
сайту Wikileaks для публікації відеозапис ударів з повітря, в результаті яких
були вбиті мирні громадяни, сотні тисяч доповідей про інциденти на фронтах
війни в Афганістані та Іраку, досьє на ув'язнених в'язниці Гуантанамо і близько
250 тисяч дипломатичних депеш держдепартаменту США.