У неділю, 24 квітня, вірмени усього світу вшановують пам’ять 1,5 млн. своїх співвітчизників, які стали жертвами геноциду 1915 року в Османській імперії.
У цей день рівно 90 років тому младотурецкі правителі прийняли рішення про знищення і депортацію вірменського населення імперії. Це був перший геноцид ХХ століття. Міжнародне визнання факту геноциду й осуд геноциду означений як один із пріоритетів зовнішньої політики Вірменії.
За традицією десятки тисяч людей прийдуть до меморіалу, спорудженому на пагорбі Цицернакаберд у Єревані в пам’ять про жертв різні. Вони покладуть квіти до вічного вогню. У зв’язку з ювілеєм трагедії цього разу оголошено, що до меморіалу прийдуть 1,5 млн. осіб, що дорівнює кількості жертв геноциду.
Для участі в заходах пам’яті до Єревану прибудуть офіційні делегації з десятків країн.
У неділю, 24 квітня, у Єревані проходить масова хода, учасники якої вшановують пам’ять сотень тисяч вірменів, які загинули внаслідок подій 1915 року - у період, коли частина Вірменії входила до складу Османської імперії.
24 квітня Вірменія називає Днем пам’яті жертв геноциду вірменів в Османській імперії, і на цей рік припадає 90-та річниця цих трагічних подій.
Увечері в Єреванському кафедральному храмі Святого Григорія Просвітителя глава Вірменської апостольської церкви католікос Гарегін Другий проведе екуменічную церемонію за упокій душ жертв геноциду. У ній братимуть участь посланці від Ассірійської православної, Грузинської православної, Румунської православної, Російської православної, Грецької православної, Англіканської церков і Європейської конференції церков.
Увечері в суботу, 23 квітня, на вулиці вірменської столиці вийшли тисячі людей із палаючими смолоскипами в руках. Вони співали національний гімн і повільно піднімалися на пагорб, де встановлено меморіал жертвам подій 1915 року.
Багато хто з учасників ходи збиралися залишатися тут до ранку, а потім приєднатися до недільної ходи, яка буде мати набагато масовіший характер.
Чимало вірменів висловлюють надію, що участь у жалобних заходах братимуть не менше півтора мільйона осіб, тобто така кількість людей, яка, на думку Єревана, загинула 90 років тому.
Історична трагедія вірменського народу усе ще має величезне значення для сучасної Вірменії. Її кордони з Туреччиною закрито, і дві держави як і раніше не мають дипломатичних відносин.
Президент Вірменії: Туреччина не готова визнати провину
Президент Вірменії Роберт Кочарян сумнівається, що отриманий ним лист від прем’єр-міністра Туреччини допоможе вирішити питання про визнання Анкарою факту геноциду вірменів. "Я одержав листа турецького прем’єра. Його зміст не особливо вселяє надію у плані якнайшвидшого розв’язанні цього вузла", - сказав він.
Глава держави не став разом з тим конкретизувати зміст листа, однак повідомив, що "у найближчі дні відповідь буде відіслано".
Роберт Кочарян відзначив, що "жодних відносин у Вірменії з Туреччиною сьогодні просто не існує, і не з нашої вини". "Ми зіштовхнулися з парадоксом, коли злість залишилася в сторони, яка відповідає за злочин, а не в жертви цього злочину. Ми дивимося на минуле наших відносин із гіркотою, але без ненависті, і нам не зовсім зрозуміла реакція турецької сторони, яка проявляється не просто в запереченні власного минулого, але й у блокаді сьогоднішньої Вірменії", - сказав Роберт Кочарян.
За його словами, "ця ситуація має корені в стані сьогоднішнього турецького суспільства і його оцінки цього складного періоду у власній історії".
Роберт Кочарян підкреслив, що для його країни вкрай важливий факт визнання міжнародним співтовариством геноциду вірменів. "У нас немає ненависті сьогодні, але гіркота залишалася, щось подібне відчуває кожна людина, яка втратила когось близького, і якщо винуватця не покарано. Це відчуття в нас набуває якоїсь національної форми. Достатньо 24 квітня відвідати меморіальний комплекс у Єревані, щоб зрозуміти, що відчувають вірмени у зв’язку з цим днем. Це якийсь психологічний стан нації, яка вимагає справедливості", - сказав він.
Одночасно президент відзначив, що керівництво Вірменії не ставить на державному рівні питання про якісь матеріальні компенсації, хоча в правовому плані це могло бути зроблене. "Ми розуміємо, що світ рухається, що потрібно дивитися в майбутнє, а не в минуле, але пам’ятаючи його. Ми маємо намір усе-таки вибудовувати нормальні відносини з нашими сусідами, зокрема і з Туреччиною", - підкреслив глава вірменської держави.
Між Вірменією і Туреччиною дотепер не встановлено дипломатичних відносин. Каменем спотикання у відносинах між двома країнами залишаються події 1915 року за часів Османської імперії. Факт геноциду вірменів в Османській Туреччині в 1915 році, у наслідок якого, за різними даними, було знищено понад 1,5 млн. осіб, визнано багатьма державами.
Вірменія вимагає від Туреччини визнати факт геноциду, однак Туреччина відмовляється зробити це. Зі своєї сторони офіційна Анкара вимагає вирішити карабаський конфлікт на основі територіальної цілісності Азербайджану.
Переговори про членство в ЄС
У Єревані висловлюють надію, що Європейський Союз, переговори про членство в якому Туреччина повинна почати в жовтні, натисне на Анкару, щоб та змінила своє ставлення до подій 1915 року. Цього серед іншого вимагатимуть всі, хто вийде на вулиці Єревана в неділю, 24 квітня.
У Єревані кажуть, що їхня хода необхідна не тільки, щоб ушанувати пам’ять загиблих. Вони також вимагають від світу визнати масові убивства вірменів геноцидом - першим геноцидом XX століття.
"Ця акція сприятиме тому, що голос нашого народу буде почуто світовим співтовариством, - сказав міністр закордонних справ Вірменії Вардан Осканян. - Світ повинен знати, що вірменський народ буде завжди послідовним у питанні визнання геноциду".
Раніше парламенти декількох країн світу, серед яких вищі законодавчі органи Франції, Швейцарії, Канади, Італії, Греції, Польщі і Росії, офіційно визнали події 1915 року геноцидом вірменського народу.
У той же час голова Союзу вірменів України, народний депутат Нвер Мхітарян закликав Верховну Раду прийняти постанову про визнання факту геноциду 1915 року. "Саме широке обговорення проблеми геноциду на міжнародному рівні і відновлення історичної справедливості за допомогою незалежних експертів - це єдино можливий шлях відновлення втраченої довіри між Вірменією і Туреччиною й обов’язкова умова руху держав до демократичного Європейського Союзу", - сказав Мхітарян, виступаючи з парламентської трибуни.
У середині квітня Туреччина запропонувала Вірменії створити спільну комісію істориків, яка займеться вивченням обставин масового убивства вірменів у 1915 році.
За матеріалами: „Интерфакс-Украина”, Newsru.com, BBCrussian.com, РІА „Новости”