На пропозиції від держави їм начхати. Кілька іспанських пенсіонерів самі створили собі куточок раю на землі. Він називається кооператив "Трабенсоль".
Невелика група пенсіонерів виконує вправи китайської гімнастики цигун. Слідуючи вказівкам тренера, вони зосереджено переносять вагу тіла з однієї ноги на іншу. Довкола - гірські пейзажі. На півдні - Мадрид.
Це кооператив "Трабенсоль". Його 50 членів створили нестандартну модель життя в похилому віці. Вони самі подбали про власне духовне та фізичне здоров'я, вирвалися з економічних негараздів Іспанії.
Пенсіонери об'єднали свої фінансові заощадження, щоб побудувати собі невибагливий гуртожиток на власний смак неподалік містечка Торремоха де Харама. За всіма ознаками це комуна. Жоден з членів кооперативу не є власником окремої кімнати чи якогось іншого приміщення - все коопертивне.
"Ми б ніколи не отримали місце у приватному будинку для літніх людей, бо вони є надто дорогими", - пояснює Палома Родригес. Що ж до державних, то таких в Іспанії обмаль, і декому вони потрібні більше. "Отже, нам стало зрозуміло - треба діяти",- каже 70-річна очільниця кооперативу.
Щоб не бути тягарем для дітей
Пані Родригес в'їхала до цього будинку навесні. Цей проект надав жінці нову перспективу, а водночас позбавив неприємного відчуття стати обтяжливою для своїх дітей. Ця стурбованість є виправданою. Згідно з прогнозом ООН, у 2050 році майже 40 відсоткам мешканців Іспанії буде 60 або більше років.
"Ми мали важкий досвід із власними літніми батьками і знали, що для наших дітей ми будемо неприємним тягарем", - каже Родригес. Упродовж десяти років кожен член кооперативу мусить сплачувати внески до кооперативу, загалом 150 тисяч євро на одну особу. На місяць припадає 800 євро, включно із помешканням, харчуванням від кейтерингової служби та іншими комунальними витратами.
В ціну входять пішохідні гірські подорожі, лікувальні процедури шиацу, медитація, спільні розваги, курси астрономії, майстрування, настільний теніс, садівництво.
Тереза Сагасола щодня займається цигуном, час від часу ходить на курси танців та на прогулянки. "Ця активність не є духовною у релігійному сенсі, - ділиться 77-річна жінка. - Але я заряджаюсь енергією та гарним самопочуттям."
Райський спокій
Навіть сам будинок випромінює спокій. Просторі кімнати, зі смаком облаштовані, вікна виходять на південь, на кооперативний город. Шибки зроблені таким чином, щоб сонце узимку зігрівало приміщення, але влітку занадто не пекло.
Кооператив ще молодий. Його учасники виселятимуться, коли стануть надто слабими для участі в спільному дозвіллі та потребуватимуть цілодобового нагляду. За правилами кооперативу, тоді сплачену суму буде повернуто, і це місце зможе купити інший пенсіонер. Кредитну лінію місцевого відділення Banco Popolare до кінця не вичерпано. Фінанси кооперативу - в повному порядку.
Соціальна система держави дає збій
У "Трабенсолі" живеться спокійно та стабільно, тим не менше, іспанські пенсіонери свідомі того, як важко йдеться нині їхній країні. Іспанія виборсується із найважчої економічної кризи своєї новітньої, демократичної доби. Уряд Мар'яно Рахоя дотримується суворого курсу економії, щоб стабілізувати державний бюджет. Безробіття становить майже 26 відсотків.
Дехто із членів кооперативу стурбовані, адже держава заморозила їхні пенсії, з яких вони сплачують щомісячні внески. У декого є друзі в Мадриді, які б із задоволенням долучилися до цього кооперативу, якби змогли знайти покупців для свого будинку.
Іспанію вразила криза на ринку нерухомості 2008 року. Щоб запобігти новим спекуляціям, члени кооперативу вирішили не ставати приватними власниками "Трабенсолю", пояснює Марія Луїза Ллорена. Їй 73 роки. В житті є більш важливі речі, ніж багатство, вважає вона. "Люди, які прийшли сюди жити, знають, що є більш цінним - це життя в колективі, солідарність та взаємодопомога."