Поки Європа, США і Росія ламають інформаційні списи, ми з'ясували, що говорять про кримську кризу в найбільших країнах третього світу.
"Криза у відносинах між Росією і Заходом може нашкодити стабілізації в Єврозоні і принести серйозні наслідки для Бразилії. Після народного повстання в Україні влада перейшла в руки проєвропейськи налаштованих груп, що приводить у відчай Росію і Володимира Путіна, план влади якого полягає в відновленні хоча б частини сили і престижу колишньої Радянської імперії.
У той час як США погрожують санкціями, ЄС, який купує у Москви більше 30% споживаного газу, використовує більш м'який тон. ЄС, який після 2008 року є найбільш слабкою ланкою серед розвинених країн, тільки починає подавати сигнали початку виходу з кризи.
Невдача у встановленні пакета допомоги Україні і можливий дефолт країни можуть дестабілізувати фінансові ринки і знову загнати ЄС в кризу. Це також може статися, якщо Росія обмежить поставки газу в Європу чи підніме ціну на нього як санкції у відповідь. Всі зазнають збитків, якщо дипломатії не вдасться вирішити кризу. Це також негативно відіб'ється на економіці країн, таких як Бразилія, які страждають від втрати довіри до їхніх фінансових ринків. Міжнародна спільнота не може допустити, щоб владний план Путіна привів світ до хаосу".
"The Indian Express", Індія
«Росія, швидше за все, не повторить кримський сценарій у Східній та Південній Україні, перш за все, тому що це могло б призвести до затяжної і кривавої війни, до якої неминуче підключиться Захід. Якщо влада в Києві не проявить необхідної мудрості і терпимості, тоді по сусідству з Росією може виникнути гуманітарна криза у зв'язку з потоком біженців.
Етнічна приналежність є важливим аспектом цієї кризи. Київська Русь - це культурна спадщина, на яку претендують східні слов'яни. Вона була першою конфедерацією східнослов'янських племен на території від Балтійського до Чорного морів. Саме в Києві князь Володимир прийняв у X столітті християнство і хрестив все населення Київської Русі. По суті, «Україна» означає «окраїнні землі» або «землі на краю» - ясне і чітке визначення, якщо дивитися з Москви.
Щоб подолати заплутану ситуацію в Україні, слід відкинути віджилі стереотипи «холодної війни» і підійти до цієї кризи як до можливості завершити незакінчений процес встановлення геополітичної рівноваги на колишньому радянському просторі.
В умовах тріумфальних настроїв, що виникли з розвалом Радянського Союзу, були забуті завдання з вироблення та інституціоналізації нових правил взаємодії на пострадянському просторі. Росія вважає, що у неї є природна сфера впливу, яку повинен визнавати весь інший світ. Фінляндія, можливо, є прикладом, який, як бажає Росія, повинні наслідувати прикордонні з нею держави - це економічна взаємодія із Заходом при військовому нейтралітеті.
Який би не був результат, справи не будуть іти в звичайному руслі, як раніше. Навряд чи матеріалізується привид повномасштабної «холодної війни». Можливо, виникне «холодна війна» в її полегшеному варіанті, при якому продовжиться співпраця Росії і Заходу з таких ключових проблем, як Сирія, Іран, Афганістан і Північна Корея».
"Женьмінь жибао", Китай
"Оцінюючи останні події на Кримському півострові, ухвалення декларації про незалежність є неминучим. Декларація про незалежність - це складова частина правової процедури. Оскільки раніше Україна заявила про скасування референдуму в Криму, декларація про незалежність, насправді, стала кроком у відповідь. Незважаючи на те, що ефект прийняття декларації слабкіший, ніж скасування референдуму, таке непряме спілкування і раніше дозволило Криму твердо йти своїм шляхом.
З точки зору закону, незважаючи на те, що результати проведеного після референдуму були єдиними з декларацією, шлях незалежності Криму все ж видається непростим. Стабільна незалежність потребує визнання інших членів регіональної спільноти. Очевидно, що від центрального уряду України до численних регіональних країн ніхто не визнає цього. У зв'язку з цим постає наступне питання: при такому розвитку подій до чого призведе незалежність Криму? Чи будуть контрольованими наслідки?
На це питання Україна самостійно відповісти не може.
За декларацією незалежності Криму стоїть міжнародна обстановка, про яку потрібно серйозно задуматися.
Росія «незадоволена» пропозиціями США щодо вирішення української кризи. Зараз Сполучені Штати, Німеччина та інші країни вже чітко заявили, що не визнають незалежність Криму, а Україна, в свою чергу, сподівається на те, що США і Європа за будь-яку ціну гарантуватимуть територіальну цілісність країни.
З нинішньою точки зору, декларація про незалежність Криму лише ускладнила українську кризу. Якщо всі сторони можуть зрозуміти це, то вже зараз можна і потрібно відмовитися від заплутаних ідей, знайти збалансований вихід зі сформованої ситуації. Інакше Крим може стати проблемою, яка впродовж тривалого часу буде турбувати міжнародну спільноту".