Росія та її президент Володимир Путін досі на перших шпальтах провідних світових видань.
ЮКОС проти Росії - Der Spiegel
"Так званій «справі ЮКОСу» притаманні всі стандартні елементи детективного роману. У 2003 році нафтовий концерн - імперія нинішнього противника Кремля Михайла Ходорковського - розорився, не будучи в змозі відшкодувати мільярдні збитки, що виникли з причини несплати податків його власниками. Ходорковський відправився за це на десять років у сибірську колонію, а ЮКОС припинив своє існування і опинився шляхом складних і заплутаних махінацій в руках Ігоря Сечіна, голови нафтового концерну «Ростефть» і близького друга президента Володимира Путіна. А Путін одним помахом взяв під контроль величезні нафтові запаси і разом з тим отримав можливість для чинення політичного тиску на своїх супротивників", - пише німецьке видання.
"Але колишні власники не захотіли миритися з втратами і в боротьбі за свої права дійшли до Арбітражного суду в Гаазі, який минулого понеділка, після більш ніж десятирічного процесу визнав їхню правоту. Росія навмисне довела ЮКОС до банкрутства, йдеться в судовому рішенні. Таким чином, Кремль зобов'язаний виплатити групі МЕНАТЕП, якій належало більшість акцій ЮКОСу, 51,6 мільярда доларів. Ця сума відповідає дев'яти відсоткам російського федерального бюджету. Чи виплатить Путін цей рекордний штраф, яка склалася правова ситуація, що станеться, якщо росіяни будуть упиратися, які політичні наслідки матиме судове рішення", - на всі ці питання намагається відповісти німецьке видання.
Публічна дипломатія як відповідь на путінську пропаганду - The Boston Globe
"Протягом останніх шести місяців російська пропагандистська машина щодо своєї внутрішньої аудиторії переслідувала дві основні стратегії. Насамперед, їй необхідно було виправдати захоплення Росією Криму, тому перша стратегія - та, яку Гітлер назвав би «великою брехнею», оскільки в даному випадку йдеться про спотворення історичних фактів: російські ЗМІ зображують українські продемократичні сили фашистами, підготовленими США з метою влаштувати геноцид етнічних росіян в Україні. Повторюйте цю версію якнайчастіше, й ідея приживеться, а більша частина населення в підсумку прийме її", - пише американське видання.
"Друга стратегія з'явилася вже після аварії літака компанії Malaysia Airlines, її можна було б охарактеризувати як «велика плутанина»: зіткнувшись з подією, яка загрожує вашій «великій брехні», почніть кампанію з дезінформації. Заполоніть вітчизняний ефір нескінченною кількістю неоднозначних чуток, теорій змови і параноїдальних фантазій, для того щоб цинічне суспільство перестало дбати про те, що ж відбулося насправді. Результати російської пропаганди поступово поширюються на всю земну кулю", - підсумовує американське видання.
Росія - це заправка Європи - Slate.fr
"Після падіння літака Malaysia Airlines у багатьох європейців виникло бажання, щоб їхній уряд зробив хоч щось (не важливо, що саме), аби покарати Володимира Путіна за розпалювання нестабільності в Україні. Спори про можливі економічні санкції представили у досить незвичайному світлі торговельні відносини Росії і Європи", - пише французьке видання.
"Проте, якщо уважніше придивитися до цифр, потрібно визнати, що поточна ситуація помітно підриває не тільки можливості, а й бажання Європи ввести економічні санкції проти Росії. Якщо говорити простіше, Росія - це заправка Європи. Якщо ви перестанете їздити до звичного заправника, то тим самим нашкодите його бізнесу. Але й самі в такому випадку не зможете дістатися роботи, з'їздити за покупками або відвезти дітей до школи", - робить висновок видання.
Наступний крок Путіна - Foreign Policy
"Відтоді, як 17 липня з українських небес впав вниз рейс МН17 Малайзійських авіаліній, на адресу Путіна все частіше лунають гнівні вимоги припинити підтримку повстанців, яких підозрюють у знищенні лайнера. Чи скористається він цією можливістю, щоб перекрити кордон з Україною і зупинити потік російських добровольців і зброї на повсталий схід? Або він відповість зі зухвалою непокорою, а може, навіть почне військову операцію у відповідь на те, що українські війська в останні тижні нібито обстрілюють територію Росії?", - задається питаннями американське видання.
"Путін не зробив ні того, ані іншого. Поки президент, схоже, зупинився і йде від рішучих дій, не йдучи ні на примирення, ні на повний розрив із Заходом. Він пообіцяв чинити вплив на ополченців, щоб забезпечити безперешкодне проведення розслідування на місці катастрофи. Це суттєвий крок вперед з урахуванням того, що протягом усіх п'яти місяців української кризи він не погоджувався примушувати повстанців ні до чого, що від нього вимагали західні лідери. Але водночас Путін відмовився від тієї ролі, в якій він почувався вельми комфортно з початку української кризи: накидатися на Захід за введені ним санкції та покладати провину на уряд у Києві", - зазначає видання.
За матеріалами иноСМИ.ru