31-го липня Європа перебуває на межі війни. Попри спроби знайти дипломатичне рішення після вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда, події швидко перейшли у фазу конфлікту.
31-го липня Європа перебуває на межі війни. Попри спроби знайти дипломатичне рішення після вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда, події швидко перейшли у фазу конфлікту.
28 липня Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, посилаючи канонерські човни вниз по Дунаю. Вже за три дні і Росія, і Німеччина почали загальну мобілізацію.
Тим часом у Лондоні перехід до війни спричинив панічні продажі на фінансових ринках; це був перший раз, коли з 1773-го року Лондонська фондова біржа була закрита.
Відтепер кожен день приносить нову кризу:
1 серпня
Зараз лише кілька годин відділяють Європу від війни.
Бельгія і Франція почали загальну мобілізацію. У цей момент посол Німеччини в Лондоні князь Ліхновський надсилає телеграму з позачерговими новинами, що Британія буде зберігати нейтралітет, якщо Німеччина не буде атакувати Францію. Німецький кайзер зупиняє своїх воєначальників, припиняє мобілізацію на заході і готує похід на схід, у бік Росії.
Але всього кілька годин потому, приходить звістка, що Ліхновський неправильно зрозумів позицію Великої Британії, і німецькі плани вести наступ проти Франції знову актуальні. У Росії посол Німеччини передає міністру закордонних справ, Сергію Сазонову, ноту про оголошення війни.
2 серпня
Російський містик Распутін надсилає цареві попередження зі словами "буде океан сліз", якщо Росія розпочне війну. Після вторгнення до Люксембургу Німеччина висунула ультиматум бельгійському уряду з вимогою дати німецьким військам пройти територією Бельгії.
У Лондоні британський уряд поки що не визначився, як діяти далі, але Перший лорд Адміралтейства Вінстон Черчилль погрожує піти у відставку, якщо нейтралітет Бельгії порушать. Прем'єр-міністр Генрі Асквіт відзначає загальний ентузіазм серед лондонців щодо війни, коментуючи: "Зараз вони дзвонять у дзвони, а за декілька тижнів - будуть заламувати руки". Пізно вночі Бельгія відкидає ультиматум Німеччині, на що німецький дипломат реагує словами: "О, бідні дурні!".
3 серпня
Лондон відзначає державне свято, але Кабінет знову збереться для обговорення кризи.
У другій половині дня міністр закордонних справ сер Едуард Грей встає в переповненій Палаті громад, щоб оголосити офіційну позицію Великої Британії. Блідий і змарнілий, він попереджає, що нейтральна Велика Британія дуже постраждає від війни і що стояти осторонь означає "пожертвувати повагою, і добрим ім'ям, і репутацією".
Німецький посол у Парижі передає французькому уряду ноту про оголошення війни. Міністр закордонних справ Великої Британії дивиться з вікна свого кабінету і зауважує: "В усій Європі горять вогні. У нашому житті ми більше не побачимо, як їх запалюють".
4 серпня
Французи прокинулись у країні, що перебуває у стані війни. Велика Британія оголошує Німеччині ультиматум з вимогою поважати нейтралітет Бельгії і призначає кінцевий термін - 23:00. Але вже занадто пізно, без відома Британії, німецькі війська вторглися у Бельгію.
Одночасно з цоканням годинника біля Даунінг-стріт збирається натовп. Кінцевий термін проходить і Британія, в решті решт, у стані війни.
The Times повідомляє, що навіть після опівночі "безперервний рев і спів" не стихають, а "Ангел Смерті був усюди, і світ міг чути биття його крил".
5 серпня
Менш ніж через 12 годин після початку війни британські газети закликають добровольців йти на фронт. Біля посольства Німеччини в Лондоні спалахують заворушення, а британський посол залишає Берлін.
Німецька преса б'ється в істериці, повідомляючи про жорстокості бельгійців щодо німецьких солдат. Інформують про повсюдне проникнення російських шпигунів.
На західному фронті починаються військові дії в добре укріпленому місті Льєж, який охороняє гарнізон з 40 тисяч людей. Німці не очікували настільки потужного опору.
Тим часом Чорногорія оголошує війну Австро-Угорщині.
6 серпня
Австро-Угорщина оголошує війну Росії, а Сербія - Німеччині. Німецькі дирижаблі (цеппеліни) бомблять Льєж - це перша повітряна атака на європейське місто, в результаті якої гинуть дев'ятеро цивільних.
150 тисяч німецьких солдатів оточують бельгійські укріплення, однак до цього моменту загинули вже 8 000 німців.
Міністр оборони Британії Герберт Китченер висловлює думку, що війна триватиме щонайменше три роки.
Французькі війська в Африці захоплюють місто Анехо на території німецького протекторату Тоголенд.
7 серпня
Після нічних артилерійських обстрілів німецькі війська займають Льєж, не зустрічаючи опору. Тим часом у Британії на призовних пунктах збираються натовпи людей; наплив добровольців стримує кінна поліція.
Перші британські військові частини висаджуються у Франції під командуванням сера Джона Френча.
8 серпня
Чорногорія оголошує війну Німеччині. Французи починають військові дії, прагнучи повернути території, втрачені під час Франко-прусської війни 1870 - 1871 років. Вони захоплюють місто Мюлуз в провінції Ельзас, однак утримують його всього лише один день, до початку німецького контрнаступу.
Лайнер "Океанік" британської судноплавної компанії White Star повертається до британського порту Саутгемптон, зіткнувшись в Атлантичному океані з німецькими військовими кораблями.
На його борту - вантаж золота та срібла на суму в 15 млн. доларів, а також пасажири з різних країн, у тому числі німецькі та британські офіцери.
Більше про Першу світову читайте у спецпроекті ВВС.