Нинішній спалах хвороби Ебола у Західній Африці – найсильніший за всі часи, з найбільшим числом жертв. За даними ООН, від хвороби вже померли 887 людей.
Медичні працівники Гвінеї, Ліберії та Сьєрра-Леоне роблять усе можливе, щоб стримати вірус.
Що таке Ебола?
Лихоманка Ебола – вірусне захворювання. Як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), серед перших симптомів можуть бути раптове підвищення температури, сильна слабкість, м’язовий біль та біль у горлі. І це лише початок: на наступних стадіях починається блювота, діарея та, в деяких випадках, внутрішня і зовнішня кровотеча.
Хвороба перекидається на людей через тісний контакт із зараженими тваринами, зокрема шимпанзе, криланами (фруктовими кажанами) і лісовими антилопами.
Далі вона поширюється від людини до людини через прямий контакт із зараженою кров’ю, фізіологічними рідинами та органами – або й без прямого контакту, через заражене середовище. Навіть похорони жертв Еболи створюють ризик, якщо присутні торкаються тіла небіжчика.
Інкубаційний період може тривати від двох днів до трьох тижнів, і встановити діагноз непросто. Ця хвороба досі вражала людей майже винятково в Африці, хоча окремий штам був зареєстрований на Філіппінах.
Медичні працівники дуже ризикують заразитися, якщо лікують пацієнтів без належного захисту від інфекції. Хворі є заразними, допоки їхня кров та виділення містять вірус, – інколи до семи тижнів після одужання.
Де завдала удару Ебола?
Спалахи Еболи трапляються здебільшого у віддалених селищах Центральної та Західної Африки, поблизу тропічних лісів, кажуть у ВООЗ.
Вперше вірус було виявлено у 1976 р. у Демократичній республіці Конго (ДРК); відтоді він вражав і країни, розташовані східніше, такі як Уганда і Судан. Нинішній спалах – незвичайний, оскільки почався у Гвінеї, де ця хвороба раніше не траплялася, і поширився на поселення міського типу.
З Нзерекоре, віддаленої області південно-східної Гвінеї, вірус поширився до столиці країни Конакрі й сусідніх держав Ліберії та Сьєрра-Леоне.
У липні, пасажира, що летів з Ліберії у Лагос, затримали після прибуття й доправили до карантину; згодом він помер від лихоманки Ебола. Це був перший випадок, зареєстрований у Нігерії.
Відтоді вірус проявився в одного з лікарів померлого. Усього ізольовано вісім людей, з яким він контактував.
Медична доброчинна організація "Лікарі без кордонів" (фр. Medecins sans frontiers, MSF) назвала цей спалах "безпрецедентним", адже люди заразилися у багатьох місцях Гвінеї, за сотні кілометрів один від одного. MSF наголошує: слід діяти "наввипередки з часом", перевіряючи усіх, хто мав контакт із хворими.
Чи сприяють поширенню хворобі народні звичаї?
Ебола поширюється через тісний фізичний контакт із зараженими людьми. Саме тут з’являється додаткове ускладнення: у багатьох західноафриканських країнах, де зараз лютує вірус, такий контакт входить до ритуалів, пов’язаних з релігією та смертю.
Обійми – частина релігійного поклоніння у Ліберії та Сьєрра-Леоне. В усьому регіоні небіжчиків готують до поховання, обмиваючи, торкаючись і цілуючи. Тіла померлих, які мали високий статус у громаді, спеціально обмиваються та готуються до поховання. Жінкам часто заплітають волосся, чоловікам – голять голову.
У тілі померлого від Еболи дуже висока концентрація вірусу. Перед смертю у пацієнта зазвичай відкривається кровотеча. Ті, хто опікується тілом і контактує з кров’ю чи іншими фізіологічними рідинами померлого, мають найбільший ризик зараження.
MSF намагається пояснити місцевому населенню, що контакт з померлими родичами є небезпечним. Але людям важко це усвідомити.
Всі попередні спалахи були набагато меншими і траплялись там, де про Еболу вже знали, наприклад, в Уганді та ДРК. Необхідність уникати контактів тут через роки освіти ввійшла у колективну свідомість.
У Західної Африки ж просто не було часу на необхідні зміни культурної парадигми.
Як вберегтися?
Необхідно уникати контакту з хворими на вірус Ебола та їхніми фізіологічними рідинами, радить ВООЗ. Не торкайтесь жодних предметів у громадських місцях, що могли бути заражені, наприклад, спільних рушників.
Ті, хто доглядає за хворими, мусять носити рукавички і захисне обладнання, зокрема маски, а також регулярно мити руки.
Ще ВООЗ попереджає, що не можна споживати сире м’ясо лісової дичини і торкатися заражених кажанів чи мавп. Зокрема, важливо уникати криланів (більших "родичів" кажанів), які вважаються делікатесом у тих районах Гвінеї, де почалися спалахи хвороби.
У березні міністр охорони здоров’я Ліберії порадив людям утримуватись від сексу, на додачу до попередніх порад не тиснути руки знайомим і не цілуватись. За даними ВООЗ, вірус може жити у чоловічій спермі до семи тижнів після одужання від Еболи, передаючись статевим партнерам.
Репортер ВВС у Монровії, столиці Ліберії, повідомляє, що зусилля з інформування громадськості щодо вірусу Ебола стали значно інтенсивніші, відколи у липні помер відомий ліберійський лікар Семюел Брісбане.
Наразі Ліберія закрила школи і більшість пунктів перетину кордону, а в населених пунктах, де зафіксовані захворювання на вірус Ебола, оголошено карантин, щоби зупинити вірус.
Лікар, що очолив боротьбу з вірусом у Сьєрра-Леоне, також помер, що змусило президента країни запровадити надзвичайний стан у сфері охорони здоров’я.
Авіакомпанії British Airways, західноафриканська Asky і нігерійська Arik Air тимчасово скасували рейси до Ліберії та Сьєрра-Леоне. У деяких аеропортах запроваджено суворіший контроль пасажирів. Від самого початку спалахів Сенегал повністю перекрив свій кордон з Гвінеєю.
Одним з найскладніших завдань для медичних працівників лишається боротьба зі страхом і соціальними упередженнями щодо хворих на лихоманку Ебола.
Що робити хворим?
Ви мусите припинити контакти з близькими людьми і звернутися за допомогою до фахівців. Пацієнти мають більше шансів вижити, якщо відразу почнуть лікування.
Вакцини від лихоманки Ебола не існує, хоча триває експериментальне тестування потенційних вакцин і нових методів терапії.
Пацієнти зазвичай страждають від зневоднення організму. Вони мають пити електролітні розчини або отримувати їх внутрішньовенно.
MSF повідомляє, що цей спалах викликаний найсмертоноснішим і найагресивнішим штамом вірусу. Наразі хвороба вбиває 50-60% заражених.
Невідомо, які фактори дозволяють деяким пацієнтам одужати, тоді як більшості це не вдається.
Джерело: ВВС Україна