Фото: dpa
Місто Торез на Донеччині 11 серпня
В Італії майже одночасно вийшли дві книжки, присвячені конфлікту на cході України. Ці видання дуже різні, але причина їхнього виходу одна: із Україною італійські читачі ознайомлені надзвичайно мало.
В Італії майже одночасно вийшли книжки "Україна. Повстати за демократію" історика Східної Європи з університету Тренто та "Україна. Анатомія землетрусу" двох італійських журналістів. На осінь заплановані презентації обох видань у великих містах Італії.
Книга "Повстати за демократію" історика Симоне Беллецци є радше науково-популярною працею. Автор, спеціалізацією якого є українська історія, наводить історичні факти - від часів народження української нації до сучасного перебігу бойових дій на cході України. Про події останніх місяців зібрати документи було дійсно важко, зізнається історик.
Обкладинка книжки "Україна. Повстати за демократію"
Видання є спробою дещо заповнити інформаційний вакуум довкола української теми, який панує в Італії, розповідає Беллецца. "Я уявив собі пересічного італійця, який мало знає про Україну, але хоче дізнатися", - каже він. Науковець пояснює читачеві, приміром, двомовність українців, яка не заважає їхній українській ідентичності, роль олігархічної системи або те, що насправді обирали українці у 2004-му та у 2013-2014 роках.
Пояснити італійцям українців
"Мене дратує, коли італійці чи інші громадяни ЄС думають: "українці це такі наївні простачки, які борються за інтеграцію до ЄС. Чи вони не бачать, що у нас тут економічна криза і купа проблем?" Звісно, відповідаю я, українці це бачать. Просто обираючи між автократією Януковича та європейськими цінностями, хай навіть із економічною кризою, чи дивно, що вони обирають друге?" - запитує Беллецца
У своїй книзі історик також наводить факти складних відносин України, Російської імперії та Польщі або ж спірні сторінки із біографії Степана Бандери. "Я мав запеклі дискусії щодо цієї постаті як з українцями, так і з італійцями, - каже науковець, - і розумію, що зараз ніби існує два Бандери: один - реальний історичний персонаж, а інший - символ, уособлення української визвольної боротьби".
Автор книжки закликає українців визнати, що Бандера припускався "серйозних помилок" та радить звернутись до інших героїв, приміром, до постаті В'ячеслава Чорновола. "Розвинута нація визнає помилки минулого, це йде тільки на користь", - вважає Беллецца.
"Забудькуваті" італійські ЗМІ
Редактор міжнародних новин агенції ASCA Ор'єтта Москателлі, яка є співавторкою електронної книжки "Україна. Анатомія землетрусу", називає дефіцит інформації про Україну в Італії "просто жахливим". Італійські ЗМІ згадують про існування України тільки тоді, коли відбуваються великі трагедії, зазначає вона. Так, нетривалий період після ймовірного збиття літака рейсу МН17 на Донеччині про війну в Україні заговорили, але вже за кілька днів знову "забули".
Тому пересічний італієць вважає, що нині в Україні "все гаразд", зазначає авторка. На думку Москателлі, однією із причин цього явища є те, що українська криза є надзвичайно складною та заплутаною для розуміння.
Натомість журналістка вважає події в Україні вкрай важливими для майбутнього усієї Європи. "Масова загибель людей у Києві відкрила скриньку Пандори, і, можливо, кришка від неї вже розбилася", - стверджує вона у своїй книзі, написаній разом із кореспондентом Euronews у Києві Серджо Кантоне. "Я мешкаю у Римі, в Україні бувала кілька разів під час Майдану, але мені була потрібна людина, яка проживає цю кризу як сьогодення", - пояснює Москателлі рішення написати книгу "у чотири руки".
Різні погляди
Автори книжки "Україна. Анатомія землетрусу" приділяють більше уваги ролі геополітичних конфліктів на тлі трагічних подій в Україні. Тоді як праця Симоне Беллецци радше пояснює італійцям самих українців, їхні прагнення та ідеї.
По-різному у двох виданнях трактується і проблема "інформаційної війни". Москателлі її згадує досить побіжно і не трактує як один із факторів, який уможливив реальну війну на Донбасі. Натомість Беллецца пише про подачу російськими ЗМІ "фальшивих новин про дискримінацію російськомовних в Україні" та "вигадані приклади полювання на росіян". "Така пропаганда слугує створенню атмосфери нестабільності, у якій Росія могла би діяти військовим шляхом", - пише історик.
Джерело: Українська служба DW