Американський академік Калев Літару створює пошукову базу з 12-ти мільйонів історичних зображень, на які не поширюється авторське право.
Американський академік Калев Літару створює пошукову базу з 12-ти мільйонів історичних зображень, на які не поширюється авторське право.
Він уже завантажив 2,6 млн фотографій на ресурс Flickr, де їх можна знайти завдяки автоматично доданим тегам.
Фотографії та малюнки взяті з понад 600 мільйонів бібліотечних книг, відсканованих некомерційною організацією "Архів інтернету".
Досі отримати доступ до цих зображень було дуже складно.
"Впродовж років усі бібліотеки оцифровували свої книги, але конвертували їх у PDF-файли або текстові документи... Вони зосередилися на книгах як на наборі слів. Цей проект змінює такий підхід", - сказав в інтерв'ю BBC пан Літару.
"Дивовижно спостерігати спектр картин, які створювалися впродовж півтисячоліття, і як з плином часу змінювалося зображення речей", - наголошує науковець.
За його словами, більшості ілюстрацій, розміщених у книгах, немає у жодній художній галереї світу, а їхні оригінали давно втрачені.
Зображення датуються від 1500 до 1922 року - період, на який не поширюються обмеження у зв'язку з авторським правом.
Трансформація речей
Пан Літару почав роботу над проектом, досліджуючи комунікаційні технології в Джорджтаунському університеті у Вашингтоні, в рамках гранту від компанії Yahoo, яка є власником сервісу обміну фотографіями Flickr.
Аби досягти мети, була використана спеціальна програма, що зокрема розпізнає, яка частина сторінки є зображенням.
Зрештою, користувачі отримали доступ до величезного каталогу, використовуючи пошуковий інструмент на Flickr.
"Наберіть у пошук, наприклад, слово телефон, і ви побачите, що всі картинки - це зображення бізнесменів, переважно чоловіків... Потім ви бачите як він перетворюється на інструмент, що з'єднує сім'ї", - розповідає пан Літару.
"Ви можете побачити також трансформацію залізниці. Перші зображення стосувалися інновацій та прогресу, який мав змінити світ, та потім вона стає частиною повсякденного життя", - додає він.
Коли наступного року проект завершать, пан Літару каже, що хотів би пов'язати його із найпопулярнішою інтернет-енциклопедією - Вікіпедією.