З лідера латиноамериканського регіону Бразилія ризикує перетворитися на країну з букетом економічних і соціальних проблем, пише Павло Сивокінь у №34 журналу Корреспондент від 29 серпня 2014 року.
Карлос Монторо працює в одному з приватних банків Бразилії. «Я той самий середній клас, на якому, за словами нашої влади, тримається країна», – каже він Корреспонденту.
Але приводів для гордості у Монторо мало. «Зарплати почали падати, а свою консалтингову компанію я так і не зміг відкрити – занадто багато треба заплатити за дозволи. І так зараз скрізь», – нарікає банкір.
На його думку, ситуація поки що не критична, але ознаки застою видно у всіх сферах життя. Особливо засмучує Монторо бездіяльність влади – реформи зупинилися кілька років тому, і становище не змінюється.
Ще рік тому здавалося, що похитнути стабільність Бразилії неможливо. Економіка країни стрімко зростала і навіть в умовах світової кризи показувала непогані результати. У 2012 році ВВП держави зріс на 2,5%, в той час як загальний показник у Латинській Америці не перевищував 1%.
Це підтримувало і політичну владу президента Ділми Руссефф, яка обѓрунтовано розраховувала на те, що стане главою Бразилії і вдруге, у 2014-му. Нарешті, країна готувалася провести такий довгоочікуваний чемпіонат світу з футболу: востаннє Бразилія приймала першість у 1950 році, ще під владою військової диктатури.
Але зараз, з початком передвиборчих перегонів (голосування відбудеться 5 жовтня), ситуація не є настільки однозначною. Економіка, підірвана масштабними витратами і відтоком іноземних інвестицій, починає переживати кризу. З держави-лідера Латинської Америки Бразилія перетворюється на рядову республіку регіону з усіма характерними проблемами – високим рівнем корупції, недовірою до влади і низькими доходами населення.
З держави-лідера Латинської Америки Бразилія перетворюється на рядову республіку регіону з усіма характерними проблемами – високим рівнем корупції, недовірою до влади і низькими доходами населення
«Реформи, які принесли нам розвиток у 2000-х, зараз уже вичерпують себе. Потрібно шукати нові стимули, інакше країна не зможе йти далі», – каже Корреспонденту Марсела Санчес з Відділу зовнішніх зв'язків Латинської Америки і Карибів.
На думку Санчес, щоб знову не опуститися до рівня невеликих країн континенту і перемогти на виборах, Руссефф повинна запропонувати виборцям щось більше, ніж обіцянки.
Крім того, всі країни БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка) в останні роки відчувають значні економічні труднощі. Експерти навіть вважають, що з поступовим відродженням економічної потужності США позиції цих держав погіршуються.
За даними Світового банку, їхня частка у світовому ВВП впала до 20%, хоча ще кілька років тому дотягувала до чверті. Хвиля індустріалізації в цих країнах закінчується, і їм потрібно думати над тим, як рухатися далі.
У випадку Бразилії першим кроком має стати подолання корупції у владі. В цьому і полягає проблема Руссефф, яка тепер сама асоціюється з нечесним режимом. Тому її перемога на виборах стає дуже сумнівною, особливо враховуючи, що Бразилія все ще переживає розгромну поразку на чемпіонаті світу.
Президент і конкуренти
Зараз для Руссефф головне перемогти. Завдання отримання більш ніж 50% голосів, як раніше, вже не стоїть. І тут їй може допомогти тільки відсутність сильного лідера в лавах опозиції.
Глава соціалістичної партії Едуарду Кампуш кілька тижнів тому загинув в автокатастрофі, а його найближчий соратник Аесіо Невес не має такої підтримки серед населення. Невес свого часу був звинувачений у зв'язках з владою штату Сан-Паулу, якій він допомагав отримувати вигідні підряди на будівництво інфраструктури. І зараз незрозуміло, наскільки він готовий до боротьби за владу.
Інший політичний лідер, колишній міністр екології Маріана Сільва, поки що також не стала досить популярною в масштабах всієї країни. Хоча експерти вважають, що зараз Сільва, у якої склався нехарактерний для Бразилії образ чесного політика, може поборотися за владу, якщо домовиться з великим бізнесом.
У підсумку Руссефф доведеться не конкурувати зі своїми суперниками, а доводити бразильському народові, що вона потрібна йому. І поки що економічні показники не на користь президента.
Реформи, розпочаті її попередником Лулою да Сільвою, увінчалися успіхом – на початку 2000-х валовий продукт Бразилії зростав зі швидкістю 5-8%. Головним секретом успіху була відмова від соціалізму й спрямованість на розвиток власної промисловості
Реформи, розпочаті її попередником Лулою да Сільвою, увінчалися успіхом – на початку 2000-х валовий продукт Бразилії зростав зі швидкістю 5-8%. І головним секретом успіху була, на думку аналітика Банку міжнародних розрахунків Карлоса Монторо, відмова від соціалізму й спрямованість на розвиток власної промисловості.
«На 60% ця індустріалізація спиралася на видобуток корисних копалин і сільське господарство, але й цього було достатньо для прискорення», – каже Монторо.
Водночас високий попит на ресурси і продовольство у світі підтримував приплив валюти в країну. Бразилія однією з перших стала постачати розвиненим державам цукровий очерет і рапс як сировину для біодизелю. За останні 20 років кількість машин з гібридним двигуном тільки в США зросла втричі, а отже збільшився і попит на нове пальне.
Також Бразилія почала відмовлятися від політики популізму і постаралася створити власний середній клас.
«До цього в Південній Америці або підгодовували бідних перед голосуванням, або встановлювали військову хунту. Іншого шляху розвитку не було», – каже Джон Негропонт з Єльського університету.
У Бразилії ж вперше змогли створити аналог капіталістичного суспільства. Але зараз саме це і створює проблеми для країни.
Пастка середнього доходу
Середня зарплата у Бразилії, за даними The Economist Intelligence Unit, становить приблизно $ 400 – втричі більше, ніж у сусідів по континенту. І значна частина зростання зарплат припала на останнє десятиліття. Але тепер зростання доходів поступово падатиме.
«Бразилія потрапила в класичну «пастку середнього доходу», коли продаж ресурсів не дає більше прискорення економіці, а промисловість ще не може випускати високотехнологічні товари», – вважає Санчес.
За останні кілька років економічний розвиток «бразильського дива» почав поступово сповільнюватися. Між тим державний апарат, на утримання якого йде до 5% бюджету, міг мати великі апетити в період зростання, але тепер його корумпованість все частіше дратує виборців.
Тому не дивно, що на початку 2014-го по країні прокотилися протести проти проведення чемпіонату світу з футболу. У великих містах вважали злочином витрачати величезні гроші на стадіони, поки немає нормальних доріг і шкіл. Тоді поліція розігнала маніфестантів, але протягом року страйки постійно повторювалися.
Популярність влади могла б підняти хороша гра збірної Бразилії на чемпіонаті, але команда програла німцям з рахунком 7:1. При цьому тільки на будівництво стадіонів до першості витратили $ 2,3 млрд, і чиновників звинувачували в тому, що значна частина цих грошей була просто викрадена. За оцінками ООН, загалом країна витратила на проведення футбольного турніру $ 10 млрд.
Крім того, бразильці не дуже раді міжнародним амбіціям своїх лідерів, особливо в рамках БРІКС. На початку минулого року цей союз заявив про намір створити Банк розвитку та Фонд національних валют. Бюджет Банку розвитку – $ 100 млрд – формуватиметься за рахунок внесків кожної країни. Найбільше повинен внести Китай – $ 41 млрд, ще $ 18 млрд – Росія. Стільки ж внесуть разом Індія і Бразилія. Внесок ПАР складе лише $ 5 млрд.
На думку лідерів БРІКС, нові банк і фонд в майбутньому зможуть замінити МВФ і Світовий банк у міжнародній фінансовій системі. Експерти вважають, що зараз у Бразилії немає коштів на цей проект, але Москва і Пекін штовхають країну на участь у ньому.
Таким чином, щоб утриматися при владі і не привести Бразилію до тривалого економічного застою, у Руссефф є два варіанти: почати проводити політику популізму, як вже неодноразово робили її попередники, або зважитися на новий етап реформ. У другому випадку країна зможе вирватися з рецесії, але для цього потрібно буде подолати корупцію і відмовитися від амбітних міжнародних проектів.
***
Цей матеріал опубліковано в №34 журналу Корреспондент від 29 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.