Українська служба DW,
5 вересня 2014, 12:18
Фото: РАР
Польща не дає українцям статусу біженців, але й не виганяє з країни
У ЄС стрімко зросла кількість громадян України, які клопочуть про надання їм статусу біженця. Особливо це відчула Польща, яка сусідів не видворяє, але й не визнає біженцями. Експерти кажуть: українці не про те просять.
Майже щодня на українсько-польському кордоні зголошуються українські громадяни, які заявляють про бажання отримати притулок у Польщі. Донедавна це були здебільшого кримці, але нині побільшало мешканців східних областей України.
За офіційними даними УВКБ ООН, лише за перших сім місяців цього року притулку у країнах Євросоюзу попросили понад 4 тисячі українців. Уже ця цифра в чотири рази перевищує ту кількість заяв, які були подані за весь 2013 рік. Найбільше звернень отримали Польща, Німеччина та Швеція.
Польща приймає, але…
При цьому Польща через географічну близькість до України тримає "удар" першою. З січня до середини серпня цього року заяви про надання статусу біженця у Польщі подали 1265 громадян України, каже в інтерв'ю Polskie Radio речниця управління у справах іноземців Ева Пєхота. "Зростання значне, у минулі роки про такий статус клопотали не більше сотні осіб. Надійшло удвічі більше заяв про дозвіл на постійне проживання, на тимчасове перебування - така ж ситуація. Українці в Польщі зацікавились своєю легалізацією", - зауважує Пєхота.
Однак з розглянутих понад півтори сотні справ жодна не завершилась для прохачів наданням бажаного статусу біженця. Польська чиновниця каже, що є багато випадків, коли заявники не чекають на результати розгляду: залишають Польщу та їдуть далі, вглиб ЄС, або повертаються в Україну. Хоча, як пояснює Пєхота, "рішення завжди можна оскаржити, а терміни перебування продовжити". "Крім цього, ми надаємо інші форми захисту, якими можна скористатись у випадках збройних конфліктів, але тоді особи не мають женевського паспорта, а лише польський документ для іноземця", - пояснює чиновниця.
"Біженець" - не для втікачів із зони АТО
Необхідно зазначити, що нині до ЄС, і зокрема до Польщі, українці здебільшого утікають від двох обставин: мешканці західних областей - від нової хвилі мобілізації, а жителі східних регіонів - з економічних міркувань, каже в коментарі DW правозахисниця, експерт громадської організації "Права людини не мають кордонів" Наталя Дульнєва. "Утім, в обох випадках шансів на отримання статусу біженця немає. За міжнародними нормами на цей статус може претендувати особа, яку переслідують і для якої немає шляхів внутрішньої втечі, а держава не може або не хоче її захистити", - пояснює експертка.
Тому, каже вона, якщо особа втікає від війни на сході України і минає безпечний західний регіон, де їй абсолютно нічого не загрожує, зрозуміло, що статусу біженця у Польщі вона не отримає. Те саме з мобілізованими, пояснює Дульнєва: "Якщо чоловік не зможе довести, що він, приміром, пацифіст чи має релігійні переконання, які не дозволяють йому брати зброю, а його до цього змушують, він теж не може розраховувати на статус біженця".
Експертка радить українцям "забути" про статус біженця і цікавитись альтернативними формами захисту, які пропонує та чи інша країна. Скажімо, Польща надає "толероване перебування" або "додатковий захист", якими можуть скористатись саме утікачі з зони військових дій. Те, що українцям важко отримати статус біженця, - це не політика окремих країн, а міжнародні правила, каже правозахисниця. "Якщо б європейські країни почали роздавати такий статус, це означало б, що Україна не здатна захистити своїх громадян", - каже Дульнєва і додає, що саме це завадило б євроінтеграційним прагненням України та її переговорам про безвізовий режим з ЄС.
Статусу не дадуть, але й не видворяють
Представник УВКБ ООН в Україні, Білорусії та Молдові Олдрих Андрисек погоджується, що в Україні немає такого стану, який би передбачав надання статусу біженця за кордоном. "Відмову можуть обґрунтувати тим, що в країні є безпечні території, де відсутнє жодне переслідування. Скажімо, у західних областях. Ми знаємо, десятки тисяч людей переселяються і спокійно живуть", - зауважив в коментарі DW Андрисек. Якщо немає індивідуального переслідування, то відмова теж можлива, але заявник завжди вправі скористатися іншими програмами захисту, каже представник УВКБ ООН. І продовжує: "Одне можу сказати з упевненістю: якщо відмовили у статусі, це ще не означає, що людину видворять з країни. Ніхто українців не відсилає додому - це важливо. Коли у країні конфлікт, європейські країни людей у зону конфлікту не женуть". До речі, жодних квот на видачу статусу біженця у країнах ЄС не передбачено.
Представник УВКБ ООН запевняє, що українське суспільство гідно справляється з напливом переміщених осіб. "Я їжджу і бачу, як люди жертовно і з розумінням приносять їжу у місця компактного проживання переселенців, як забирають їх в свої оселі. А от владі є ще над чим працювати задля покращення державної політики щодо допомоги переселенцям. Влада намагається впоратись з новими обставинами", - каже Олдрих Андрисек. І якщо нині здебільшого вимушені переселенці осідають у сусідніх із зоною АТО областях, то за умови тривалого військового конфлікту і недостатньої опіки над ними, погляди людей можуть скеруватись куди далі, зазначив співрозмовник.
Джерело: Українська служба DW