DW: Страх перед "російським ведмедем" накриває Східну Європу

Східноєвропейські держави невдоволені політикою Заходу щодо Росії. Лунають закиди в нерішучості та поступливості. Польща, Румунія, Болгарія та країни Балтії вимагають захисту з боку НАТО, пише Зоран Арбутіна у матеріалі для DW.

Якомога більше військ НАТО, якомога ближче до східних кордонів і якнайшвидше - краще вчора, ніж сьогодні. Приблизно так можна було б описати позицію Польщі, коли йдеться про очікування країни-члена Північноатлантичного альянсу від її союзників з огляду на нинішню кризу в Україні. Зазвичай доволі неоднорідна польська політика останніми місяцями напрочуд єдина: путінська агресія проти України загрожує безпеці Польщі.

Болісні спогади про російську окупацію під час Другої світової війни знову спливають у свідомості поляків. Згадують й репресії післявоєнного часу, коли Польща була частиною Східного блоку. Польська преса пише про початок нових часів конфронтації, сумуючи вже сьогодні за роками після перших вільних виборів у червні 1989-го. "Це були найкращі часи Польщі за останні століття. Нині вони минули", - написав шеф-редактор польської "Gazeta Wyborcza" Адам Міхник.

Страх перед Росією, розчарування від Німеччини

Польща критикує стриману політику Німеччини щодо Москви. "Німеччина не захистила б Польщу у разі серйозної небезпеки", - таким є висновок публіциста Бартоша Вєлінського у "Gazeta Wyborcza".

Навіть Павел Залевський, із зазвичай дружньої до Німеччини "Громадянської платформи", написав нещодавно про "німецьку бомбу у фундаменті Європи". Він стверджує, що Німеччина ставить економічні інтереси вище за безпеку Східної Європи.

Саміт НАТО в Уельсі ані краплі не пом'якшив цієї критики. Польща вважає помилкою збереження Німеччиною Основоположного акту НАТО-Росія від 1997 року. Україна нібито у більшій безпеці, аніж до саміту. Проте її долю вирішено наперед, тому що Захід, пригальмований головним чином Німеччиною, не готовий надати ані військової, ані економічної допомоги. Таким є тон коментарів після саміту. "Найгірший сценарій - це розпад України, безпомічність Європи та продовження Путіним поточного курсу", - попереджає шеф-редактор видання "Gazeta Wyborcza" Адам Міхник. Його прогноз: "Спочатку буде Молдова. Потому ми почуємо, як жахливо переслідують росіян в Естонії та Латвії, та що їм неодмінно треба допомогти".

Атомна зброя на східних кордонах країн НАТО

Через "заморожений" конфлікт у сепаратистському Придністров'ї Румунія побоюється перекидання української кризи на сусідню Молдову. Останні заяви російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова посприяли неспокою в Бухаресті. Той зазначив, що й інші регіони України, де існують подібні проблеми, як на російськомовному сході країни, не можна упускати з поля зору. Лавров конкретно посилався на етнічні меншини румунів, угорців та поляків у Західній Україні.

Президент Румунії Траян Басеску нещодавно сказав, що з раціональної точки зору прямої загрози для його країни нібито немає, проте "необхідно підготуватися й до ірраціональної". З огляду на ескалацію конфлікту на сході України він закликав ЄС та НАТО забезпечити українську армію зброєю. За його словами, часи "меморандумів про взаєморозуміння та захисних шоломів" лише послаблюють нову політику у прагненні зупинити Росію. "Сьогодні на черзі Україна, завтра зачепити може будь-кого", - сказав румунський президент.

Далекоглядні уявлення про необхідну зброю є й у колишнього міністра закордонних справ Болгарії Соломона Пассі. Свою вимогу встановити атомну зброю країн НАТО на східних кордонах Альянсу він підтвердив DW. "Завдяки своїй відлякуючій дії атомна зброя вже запобігла Третій світовій війні у ХХ сторіччі. Це було б політично виваженим рішенням задля стабілізації ситуації", - сказав Пассі. Тож на його думку, подібний крок став необхідним з огляду на "путінське вторгнення в Україну".

Надія на Альянс

На відміну від колишнього міністра закордонних справ Болгарії румунський президент Басеску схильний до більш традиційної оборони своєї країни. На саміті в Уельсі він, подібно до Польщі та країн Балтії, вимагав розміщення військових баз НАТО в Румунії. За словами Басеску, у подальшому його країна також хоче взяти участь у програмі НАТО із захисту від кібер-атак, спрямованих проти України.

Напередодні саміту Вища Рада оборони Румунії дала згоду на присутність на своїй території бойових літаків Північноатлантичного альянсу. Літаки повинні бути застосовані в інтегрованій системі оборони НАТО. Також і у питаннях флоту Румунія прагне більш тісної співпраці із союзниками по Альянсу. Головна причина - посилена присутність російського флоту у Чорному морі.

Джерело: Українська служба DW