Туреччина, Саудівська Аравія й Іран готові поділити Близький Схід.
На хвилі боротьби з ісламським екстремізмом Туреччина, Саудівська Аравія й Іран готові поділити Близький Схід, пише Павло Сивокінь у №41 журналу Корреспондент від 17 жовтня 2014 року.
В середині жовтня на американській військовій базі Форт-Ендрюс відбулася нарада Комітету начальників штабів та представників майже 20 країн, переважно з Європи і Близького Сходу. Востаннє представники стількох держав приїжджали на цю військову базу у 2001 році, за кілька тижнів до американського вторгнення в Афганістан і початку глобальної війни з тероризмом.
Зараз темою обговорення стала протидія бойовикам Ісламської держави Іраку і Леванту (ІДІЛ), які в цей момент штурмували важливе курдське місто Кобані на кордоні з Туреччиною. На зустрічі американський лідер Барак Обама явно намагався сформувати нову міжнародну коаліцію, здатну зупинити поширення радикального ісламу на Близькому Сході.
Особливо це було важливо в умовах, коли самі Штати не рвуться знову починати наземну війну в регіоні і посилати своїх солдатів за океан. До того ж не за горами проміжні вибори в конгрес, які відбудуться в листопаді і стануть показником довіри американців до їхнього президента.
Навіть рішення про завдання бомбових ударів по позиціях ІДІЛ Обама домігся від палати представників з великими зусиллями. І це притому, що у бойовиків в принципі немає засобів ППО, здатних вразити сучасний бомбардувальник. Тому зараз в Америці розраховують створити коаліцію з країн, які самі зацікавлені в знищенні ісламістів.
Європейські союзники також не хочуть воювати. Вторгнення в Афганістан вже коштувало країнам ЄС понад 1.000 людських життів і $ 100 млрд. Крім того, в Брюсселі зараз більше стурбовані агресивними заявами російського президента Володимира Путіна.
«Ісламісти здаються їм далекою загрозою. А слова Путіна про захоплення європейських столиць за два тижні лякають», – каже Корреспонденту Таня Шліман з Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Великобританії.
Тим більше Європа поки що не подолала економічну кризу і не готова витрачатися на нову війну. Хоча в Брюсселі і Вашингтоні згодні, що нова загроза радикального ісламізму може стати в майбутньому глобальною та затьмарити всі заяви російського лідера.
А у 2015 році, коли 140 тис. американських військових будуть остаточно виведені з Афганістану, ситуація там стане взагалі непередбачуваною. Тоді ісламізм може прийти навіть у Середню Азію, що стане проблемою вже для Росії.
Але зараз усю тяжкість боротьби з ІДІЛ на себе візьмуть країни, які раніше рухалися в фарватері американської політики. Тепер вони готові взяти на себе відповідальність за Близький Схід.
Султан проти халіфату
В очах Заходу головним борцем з радикальним ісламізмом в найближчі місяці має стати Туреччина. І дійсно, нещодавно обраний президент Таїп Реджеп Ердоган вже отримав у парламенту право використовувати війська на території Сирії. Сьогодні більше 30% всієї армії цієї країни зосереджено на східних кордонах.
Зрозуміло, що Анкара не рветься просто так захищати інтереси США чи ЄС на Близькому Сході. Для війни з ІДІЛ у неї свої причини.
По-перше, Туреччина хоче убезпечити власну територію. Якщо влітку головні наступальні сили ісламістів були зосереджені в Іраку, то сьогодні вони хочуть спочатку завоювати Курдистан, а потім вже виступати на Багдад.
За кілька місяців війни понад 1,5 млн курдів і сирійців перейшли кордон держави, рятуючись від переслідувань. Тепер боротьба курдів і ІДІЛ за Кобані йде лише у 2 км від турецького кордону.
«В Анкарі не бояться, що ісламісти вторгнуться до нас, але там розуміють, що якщо ми не підтримаємо курдів, то наша власна діаспора може почати партизанську війну», – каже Корреспонденту Гокхан Бачик, професор політології в турецькому Інституті Анатолії.
За словами експерта, зараз в Туреччині живуть понад 14 млн курдів, і вони всі дивляться, наскільки є активною їхня країна в Сирії.
По-друге, Ердогану потрібно показати, що він світський правитель. В останні роки ситуація з правами людини в Туреччині погіршується, а після розгону маніфестацій на пл. Таксим владу взагалі звинувачують у спробі розпочати в країні радикальну ісламізацію. Боротьба з ІДІЛ буде хорошим доказом того, що Анкара готова відстоювати європейські цінності.
Тим більше, деякі експерти вважають, що сирійські повстанці, з яких і виросла ІДІЛ, отримували гроші та зброю від Заходу через Туреччину. Іншими словами, Анкара сама сприяла цій нестабільності.
Нарешті, невелика переможна війна допоможе Ердогану повернутися у велику політику. Останнім часом він був більше зайнятий внутрішніми справами, і на глобальній сцені Туреччина втратила позиції. Тепер є шанс усе повернути і стати головним гравцем у регіоні, особливо з урахуванням того, що Ірак лежить в руїнах, Єгипет, як і Сирія, ще не оговтався після арабської весни, а Пакистан думає, як зберегти стабільність усередині своїх кордонів.
До активної протидії терористам Туреччину підштовхують і США. Штати пообіцяли повітряне прикриття її наземним силам і $ 150 млн на переозброєння армії. Причина такої щедрості в тому, що Туреччина входить у НАТО, а отже від неї не чекають несподіваної радикалізації і повороту в бік войовничого ісламу.
Сила шейхів
Але у Туреччини у боротьбі за домінування в регіоні є серйозний конкурент – Саудівська Аравія. Поки в Ер-Ріяді відкрито не засудили ІДІЛ і не закликали до війни з терористами, проте почали нарощувати активність. У вересні авіація цієї країни спільно з Єгиптом здійснила кілька авіанальотів на позиції бойовиків у Лівії, де триває громадянська війна.
При цьому більшість аналітиків сходяться у тому, що саме в Саудівській Аравії, Катарі та ОАЕ перебувають головні спонсори ісламського тероризму. За приблизними підрахунками ООН, за останні десять років ці держави витратили на забезпечення радикальних сунітських рухів понад $ 200 млрд. Особливо ця допомога посилилася, коли екс-прем'єр Іраку шиїт Нурі аль-Малікі почав проводити в своїй країні політику утиску сунітів.
Зараз у Саудівській Аравії заявляють, що проблему тероризму треба вирішувати за столом переговорів, але не відмовляються ввійти в міжнародну коаліцію. На думку Грегорі Гауса, професора з Вермонтського університету, в найближчі місяці саудіди постараються перекрити грошові потоки в ІДІЛ і скерувати їх на розвиток більш поміркованих сунітських рухів.
У будь-якому випадку країни регіону вже почали говорити про формування системи колективної безпеки. І Саудівська Аравія, яка щорічно витрачає на армію понад $ 9 млрд, претендує на право стати захисником мусульман. Вона майже повністю переозброїла свою армію і не брала участі в громадянських війнах, які в останні роки прокотилися по регіону, тому готова взяти на себе відповідальність за його долю.
У США та ЄС саудівський режим вважають передбачуваним, з яким можна домовитися. Америка ще в 1980-х роках підписала з Аравією військовий пакт. За неофіційними даними, американці навіть передали туди ядерні технології. Тому Захід розглядає Ер-Ріяд як свого надійного союзника, здатного підтримати війну з ІДІЛ в Іраку.
Несподіваний гравець
Існує і третя велика країна, яка прагне поборотися за лідерство на Близькому Сході, і, можливо, у неї більше за все причин бажати поразки ІДІЛ. Це Іран.
По-перше, більшість жителів Ірану – шиїти, а до них в ІДІЛ ставиться майже так само, як до невірних, закликаючи знищувати і їх. Таким чином, перемога екстремістів в Іраку майже автоматично означає нову ірано-іракську війну.
Влітку в Тегерані вже заявляли, що готові прямо зараз почати військову операцію і ввійти до південного Іраку, щоб захистити шиїтів, які проживають там. Збройні сили Багдада за підтримки ВПС США тимчасово зупинили ІДІЛ на півночі країни. Але в Ірані розуміють, що рано чи пізно ісламісти повернуться і спробують захопити багаті нафтою регіони Іраку, де живуть шиїти.
По-друге, з відходом американських військ з Афганістану там точно активізуються ісламісти. Експерти навіть вважають, що вони знову можуть прийти до влади. Це дестабілізує Пакистан, де останнім часом і так постійно тривають народні протести проти режиму Асіфа Зардарі, а урядові війська не контролюють північ країни. Тому в Ірані хочуть задушити сунітський ісламізм, поки державу не оточили ворожі сили.
Нарешті, Тегеран давно хоче налагодити діалог із Заходом. Навіть в МАГАТЕ визнають, що країна вже завершила свою ядерну програму і створила від 5 до 20 атомних зарядів, тобто сенсу продовжувати конфліктувати зі США через це немає. А конфлікт з ІДІЛ – відмінний привід поліпшити свій імідж у світі і зняти з себе економічні санкції.
Сьогодні Тегеран і Вашингтон ведуть про це переговори. Офіційно Іран поки не включили в міжнародну коаліцію проти ісламістів, але експерти вважають, що це може відбутися дуже скоро. Особливо якщо ситуація загостриться і Сирія з Іраком не зможуть стримати ісламістів. Тоді на Близькому Сході з'являться нові сили, які захочуть контролювати регіон.
***
Цей матеріал опублікований в № 41 журналу Корреспондент від 17 жовтня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.