Українська служба DW,
30 листопада 2014, 10:10
Сьогодні у Молдові відбуваються парламентські вибори
Парламентські вибори в Молдові відбудуться за умов затятої боротьби. Ситуація напружена через гучні скандали та викриття.
Для участі у парламентських виборах у Молдові спершу були зареєстровані 22 політичні партії та чотири незалежні кандидати. Голосування відбудеться у неділю, 30 листопада. Втім, на фінішній прямій з дистанції зійшла партія Patria ("Батьківщина"), очолювана Ренато Усатим. За прогнозами, вона проходила до парламенту з 12 відсотками голосів.
Прощання з "Батьківщиною"
Причиною для клопотання ЦВК щодо вилучення партії з бюлетенів для голосування стали повідомлення про зарубіжне фінансування Patria, що заборонено законодавством країни. Політична сила подала апеляцію на це рішення, проте Вища судова палата у суботу, 29 листопада, не задовольнила її. Напередодні Ренато Усатий поспішно залишив Молдову. За інформацією молдовських прикордонників, він вилетів до Москви, повідомляє інформагенція AP.
За результатами опитування, опублікованими за тиждень до виборів Центром соціологічних досліджень, у вищому законодавчому органі країни будуть представлені Партія комуністів Республіки Молдова (ПКРМ), Ліберально-демократична партія Молдови (ЛДПМ), Демократична партія Молдови (ДПМ), Ліберальна партія (ЛП), Партія соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ) і Ліберал-реформаторська партія. Експерти кажуть про можливість збереження правоцентристської правлячої коаліції.
Між Заходом…
Конкурентів на нинішніх виборах можна чітко розділити за їхніми геополітичними позиціями. Ліберали, ліберал-демократи та демократи, які сформували в нинішньому парламенті коаліцію "За проєвропейське правління", говорять про невідворотність європейського шляху Молдови.
Ліберали поставили за мету в перспективі приєднатися до Румунії. Ліберал-демократи під час виборчої кампанії говорили про свої досягнення - надання у 2014 році громадянам Молдови можливості безвізового в’їзду в країни ЄС, будівництво доріг та прийняття кодексу про освіту. Демократи виступали за зміцнення сім’ї та сімейних цінностей.
За результатами опитування Центру соціологічних досліджень, ці партії разом з консервативними ліберал-реформаторами можуть здобути на виборах майже 52 відсотка голосів. Це дозволить їм сформувати проєвропейську коаліцію і в новому парламенті.
…та Сходом
На лівому фланзі їм протистоять комуністи та соціалісти. Цілі обох партій схожі: розбудова соціальної держави, створення робочих місць, підвищення зарплат та пенсій. Соціалісти виступають за денонсацію угоди про асоціацію з ЄС та вступ Молдови до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Комуністи, за словами їхнього лідера, екс-президента Молдови Володимира Вороніна, від асоціації з Євросоюзом відмовлятися не збираються, проте готові переглянути окремі деталі угоди.
Відповідно до прогнозів, комуністи можуть набрати 23 відсотки голосів - більше, ніж будь-яка інша партія, але цього недостатньо для формування коаліції з можливими партнерами. Результати виборів багато в чому залежатимуть від явки виборців та від участі в голосуванні трудових мігрантів в інших країнах. Тому не випадково, що голова Конституційного суду Олександр Тенасе закликав громадян прийти на виборчі дільниці у неділю. "Вибори в Молдові - це не політика, а геополітика", - наголосив він. За словами Тенасе, немає ідеального уряду і немає ідеальних політиків, але він проти того, щоб країною правили ті, хто вітав заборону молдовських товарів. Мова йде про ембарго, яке Росія наклала на вино, м’ясо, овочі та фрукти з Молдови через асоціацію країни з Євросоюзом.
Побоювання та надії
"Можливо, багато хто взагалі не піде на вибори, - припустив у розмові з кореспонденткою DW директор Інституту проблем безпеки Валерій Осталеп. - Але протестний електорат нікуди не зникне. Незадоволених після виборів буде багато". Цією обставиною, на думку правоохоронних органів, можуть скористатися провокатори. 26 листопада в Кишиневі затримали кількох активістів руху "Антифа". Їх підозрюють у плануванні безладів під час і після голосування.
Невдоволеність критиків нинішньої влади викликають можливі порушення з боку правлячих партій. Так, 26 і 27 листопада на концертах, організованих Демократичною партією в центрі Кишинева, виступали Тото Кутуньйо, Лайма Вайкуле, Максим Галкін, Філіп Кіркоров, Микола Басков та інші відомі імена закордонної та місцевої естради.
Шоу транслювалося на телеканалі PRIME, який контролює віце-голова ДПМ Влад Плахотнюк. "Тільки на один такий концерт необхідно більше витрат, ніж дозволяє електоральний фонд", - нарікає в інтерв’ю DW колишній представник Молдови в Раді Європи Олексій Тулбуре. За законом, на всю виборчу кампанію партія може витратити не більше 55 мільйонів леїв (близько трьох мільйонів євро).
Директор Європейського інституту політичних досліджень Віорел Чіботару також критикує порушення з боку як кандидатів, так і ЗМІ, що мали місце під час виборчої кампанії. Втім, він висловив надію на те, що в новому парламенті збережеться проєвропейська більшість, і партії влади зможуть швидко знайти спільну мову.
Джерело: Українська служба DW