На тлі погіршення економіки і політичного протистояння з Росією східні країни ЄС опинилися на порозі масових протестів.
Можливо, навіть за українським сценарієм, пише Павло Сивокінь у №47 журналу Корреспондент від 28 листопада 2014 року.
У листопаді Східна Європа стала ареною громадянського протистояння. В Угорщині, Чехії та Польщі зараз період політичної нестабільності, який вже незабаром може вилитися в масштабні з'ясування стосунків між владою і населенням. На думку експертів, регіон переживає відразу кілька важливих криз, не особливо помітних на перший погляд.
Економіка єврозони так і не ожила після тривалої кризи суверенних боргів, що вдарила у 2010-му. Цього року, за прогнозами Eurostat, європейська промисловість зросте тільки на 0,5%, і це максимальний показник. Якщо ж ситуація складеться гірше, ніж очікують у Брюсселі, то ЄС опиниться в рецесії і відновити економіку буде дуже складно.
Країни Східної Європи все більше розчаровуються в європейському векторі розвитку і хочуть знайти новий шлях
Тому країни Східної Європи все більше розчаровуються в європейському векторі розвитку і хочуть знайти новий шлях. На думку словенського журналіста і політичного діяча Ервіна Хладніка, програма приватизації підприємств його країни під керівництвом чиновників з ЄС привела до ослаблення економіки Словенії і, можливо, до рецесії.
«У нас задаються питанням, чи варто слухати Брюссель, тим більше що грошей звідти надходить все менше, – каже Хладнік Корреспонденту. – І нам тільки пропонують вводити нові податки і обмежувати витрати».
У відповідь на це в Євросоюзі заявляють, що країни занадто зловживали зростанням соціальних виплат і тому самі завели себе в кризу
У відповідь на це в Євросоюзі заявляють, що країни занадто зловживали зростанням соціальних виплат і тому самі завели себе в кризу. У будь-якому випадку до весни 2015-го більшість країн регіону, на думку Майкла Таннера з Інституту Като, будуть змушені девальвувати свої валюти як мінімум на 10%.
До цього додається і загальна зневіра у політиках, які прийшли до влади в епоху кризи, але не впоралися зі своїми завданнями і дискредитували себе. Крім економічних прорахунків влади, населення стурбоване долею демократії і агресивною політикою Росії на сході.
Лідери Польщі, Угорщини та Чехії поки що не можуть дати своїм виборцям чітку відповідь на те, якою буде політика цих країн. До того ж останнім часом ці держави стрясає все більше скандалів, пов'язаних з особистостями політиків, які то невиразно висловлюються щодо анексії Криму, то намагаються запевнити, що угорці в українському Закарпатті мають право на автономію і незалежність.
Все це поступово розхитує ситуацію в регіоні. Зараз відносини між Брюсселем та країнами Східної Європи погіршуються. Тому незрозуміло, чи стане Євросоюз рятувати ці держави, якщо їх економіка потребуватиме допомоги.
Передчуття вибуху
Найбільш активні протести цієї осені переживала Угорщина. На початку листопада понад 100 тис. осіб зібралися в Будапешті, щоб виступити проти політики прем'єра Віктора Орбана. За кілька днів до цього політик заявив, що потрібно ввести додатковий податок на інтернет і прирівняти його до телефонного зв'язку.
«Це стало спусковим гачком, коли виборці вирішили показати, наскільки вони розчаровані в нинішньому уряді і не готові миритися з цією ситуацією», – каже Корреспонденту Нік Сіттер, професор Східноєвропейського інституту.
На його думку, у 2010 році Орбана підтримали на хвилі надій на зміни. Але тепер зрозуміло, що їх не буде. Крім того, останнім часом прем'єр і його партія Фідес виявляють надто велику схильність до згортання демократії.
У 2011-му Орбан вже намагався обмежити свободу преси, а рік тому хотів закрити угорську газету, яка друкувала викриття корупційних дій правлячої партії. Тому, за словами Чарльза Гаті, одного з ідеологів протестів у Будапешті, питання з податком на інтернет – лише привід для початку боротьби.
На початку кризи Орбана підтримали понад 60% виборців. І навіть зараз, після масштабних виступів, які триватимуть, опозиційні партії не отримали особливої підтримки. На думку Сіттера, вони роз'єднані, не готові взяти на себе керівництво країною, й Орбан почуває себе в безпеці. Але це не означає, що Угорщина не може піти українським шляхом.
Пізніше антиурядові маніфестації відбулися і в Чехії. Там громадяни виступали проти позиції президента Мілоша Земана, який заявив, що Києву не варто намагатися рухатися в НАТО, а потрібно зберегти нейтралітет. У цьому випадку, на думку аналітиків, громадяни Чехії обурилися такою проросійською позицією президента і бояться, що він почне обмежувати права і свободи всередині країни.
Нарешті, у Польщі також назріває політичний конфлікт. Після призначення Дональда Туска на посаду глави Європейської ради цієї осені, правляча партія Громадянська платформа почала втрачати популярність. І на виборах на початку 2015 року владу знову може отримати політична сила Ярослава Качинського, який уже очолював уряд.
При цьому, з точки зору Казімєжа Марцинкевича, колишнього прем'єра Польщі, зараз жодна політична сила не має підтримки в суспільстві. І вибори можуть супроводжуватися масовими виступами проти влади взагалі.
Експерти вважають, що причин у всіх цих заворушень дві – економічна криза, яка нарешті дійшла до Східної Європи, і початок нового протистояння Заходу і Росії.
Благоденство в кредит
«Більша частина економічного благоденства країн Східної та Південної Європи, а також Балтії побудована на дотаціях ЄС. З 2011 року держави регіону отримали понад € 77 млрд дотацій», – розповідає Корреспонденту Таннер.
А повернули в центральний бюджет, за словами експерта, втричі менше. Наприклад, Польща з 2008 року отримала понад € 38 млрд. Більшу частину грошей вона повинна була направити на підтримку сільськогосподарської галузі та розвиток інфраструктури і лише 30% – на соціальні виплати. Ці дотації в період кризи дозволили Варшаві нарощувати ВВП на 4-5% у рік, тоді як середній показник в ЄС не піднімався вище 2%.
Але зараз у Брюсселі почали критикувати Польщу за нецільове використання європейських грошей. Єврокомісія оприлюднила доповідь, згідно з якою за першу половину 2012 року на ремонт залізниць Варшаві було виділено € 1,5 млрд, але роботи так і не почалися. І це лише один приклад проекту, який не був виконаний, а виділені на нього гроші пішли на підвищення зарплат.
Навесні в Брюсселі все частіше звучали заяви про те, що потрібно змусити країни Східної Європи знизити соціальні виплати, оскільки в бюджеті ЄС залишається все менше грошей на допомогу проблемним країнам
Навесні в Брюсселі все частіше звучали заяви про те, що потрібно змусити країни Східної Європи знизити соціальні виплати, оскільки в бюджеті ЄС залишається все менше грошей на допомогу проблемним країнам. На саміті в Дубліні у 2013 році політики з Брюсселя заявили, що цього року ЄС планує виділити своїм країнам-членам на боротьбу з кризою тільки € 48 млрд. Це вдвічі менше показника попереднього року.
У західних країнах ЄС, які вносять більшу частину грошей в його бюджет, упевнені, що час достатку минув й потрібно урізати соціальні виплати. Але починати з себе не хочуть, адже це розсердить власних виборців.
Тому під удар першими потраплять новачки союзу. Брюссель намагається чинити тиск на нові країни і змусити їх переглянути соціальні стандарти в бік зменшення, обіцяючи після цього продовжити дотування. Тобто вранці реформи – ввечері гроші. В іншому разі Брюссель погрожує просто зменшити обсяг відрахувань.
Крім того, програма кількісного пом'якшення, яку почали у США ще у 2010 році, також допомагала країнам Східної Європи триматися на плаву. Відповідно до цієї ініціативи Вашингтон щомісяця викуповував іноземні державні облігації більш ніж на $ 100 млрд.
Найпопулярнішими були папери країн Азії, але облігації Польщі та Угорщини також викуповувалися постійно. Приплив іноземних інвестицій стримував валюти цих держав від девальвації, незважаючи на те що євро у 2013 році втратив понад 6% своєї вартості.
А тепер цей грошовий потік висихає: США хочуть більше інвестувати у свою економіку, а не купувати чужі облігації. На думку Моніки Арсиповської з Варшавського університету, форинт, злотий і крона найближчим часом можуть втратити понад 10% своєї вартості.
Це поряд із закликами функціонерів з Брюсселя продовжувати знижувати витрати відштовхне жителів Східної Європи від ідеї єдиного союзу.
«Вони не відмовляться від ЄС, але стануть звинувачувати своїх політиків в нездатності отримати більше субсидій та інвестицій», – вважає Фредрік Еріксон з Європейського центру політичної економіки.
Тінь на сході
Ще одна причина нестабільності – політична. За словами Гаті, в Угорщині не впевнені, що НАТО і США стануть воювати, якщо на їхню країну нападе Росія, тому вони хочуть змінити курс або хоча б переконати Вашингтон і Брюссель у своїй важливості. А політики, які управляли цими країнами останнім часом, занадто чітко пов'язали себе з лінією Москви і стрімко втрачають популярність.
Але й прозахідна партія ризикує залишитися без прихильників. Адже в Брюсселі поки що чітко не озвучив свою позицію щодо Росії.
«Санкції – це тільки невелика відповідь. В Єврокомісії не знають, що робити, якщо Москва піде далі», – каже Еріксон.
Якщо ЄС найближчими місяцями не сформулює певну позицію щодо Росії, то Східна Європа замислиться над створенням власного оборонного союзу
На його думку, якщо ЄС найближчими місяцями не сформулює певну позицію, то Східна Європа замислиться над створенням власного оборонного союзу. І сьогодні це один з важливих запитів в регіоні. На вересневому саміті НАТО було оголошено про створення в регіоні сил швидкого реагування, але поки Великобританія, що обіцяла дати на це $ 500 млн, не поспішає розщедрюватися.
Нарешті, в Будапешті, Варшаві та Празі побоюються залишитися без газу взимку. Їхня залежність від постачань російського палива становить понад 70%, відмовитися від нього в найближчі десятиліття вони не зможуть, отже, нова газова війна найбільше вдарить саме по Східній Європі.
Все це робить регіон особливо нестабільним. А отже, в новинах уже скоро можуть з'явитися сюжети про захоплення центральних вулиць європейських столиць маніфестантами та спорудження барикад.
***
Цей матеріал опубліковано в №47 журналу Корреспондент від 28 листопада 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.