Володимир Путін зосереджується на внутрішніх проблемах.
А зовнішні, насамперед український конфлікт, намагається стабілізувати. Такими є підсумки його звернення до федеральних зборів, пише Валерій Якутін з Москви для журналу Корреспондент у №49 від 12 грудня 2014 року.
Щорічне послання президента Росії Володимира Путіна чекали особливо. Від того, що він сказав, залежатиме, як офіційний Кремль поведе себе найближчим часом усередині країни і на міжнародній арені, в тому числі з українського питання.
У Георгіївському залі Кремля Путіна зустрічали глава уряду, спікер держдуми і ще понад 1.000 інших російських чиновників. Президент запізнювався. Кажуть, вносив правки до останнього моменту. За кілька годин до виступу глави держави в Чечні стався теракт – до Грозного увірвалася група бойовиків, загинули поліцейські.
Путін увійшов до зали. І, хоча в преамбулі сказав, що мова піде про найактуальніші питання, почав не з Кавказу, а з анексованого Криму.
«Звичайно, ми не можемо сьогодні не сказати про ті історичні події, які відбулися в цьому році. Як відомо, в березні цього року в Криму відбувся референдум, на якому жителі півострова явно заявили про своє бажання приєднатися до Росії. І нарешті відбулося історичне возз'єднання Криму і Севастополя з Росією», – сказав він, додавши, що для Росії Крим, стародавні Корсунь, Херсонес, Севастополь мають таке саме величезне цивілізаційне і сакральне значення, як Храмова гора в Єрусалимі для мусульман та іудеїв.
«Саме так ми і будемо до цього ставитися відтепер і назавжди», – заявив Путін.
Посил був таким: Росія забирає Крим, а інша частина України її більше не цікавить. Виведення історії Русі не з Києва, а з кримського Херсонесу, нині Севастополя, – цьому теж є пояснення
Директор московського Карнегі-центру Дмитро Тренін читав виступ президента між рядків. А посил, на його думку, був таким: Росія забирає Крим, а інша частина України її більше не цікавить.
Виведення історії Русі не з Києва, а з кримського Херсонесу, нині Севастополя, – цьому теж є пояснення.
«Те, що сказав Путін про Крим, для мене прозвучало [таким чином], що Київ вже не грає у свідомості президента колишньої ролі, не має в тій схемі, яку він пропонує, Києва як матері міст руських. Це місце вже зайняв Херсонес. Як та точка географічна, де відбувся акт прийняття християнства [великим київським] князем Володимиром. І ось це для нас важливе, сакральне, найголовніше. Києва в цій схемі немає», – пояснює Тренін історичні ноу-хау російського лідера.
У свій сакральний простір Луганську і Донецьку «народні республіки» він не поміщає, на відміну від Криму. Це його вибір і дуже погана ознака для місцевих лідерів, вважає Дмитро Орєшкін, член Ради при президенті РФ зі сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства і прав людини.
«Відсутність у промові Путіна згадки про Донецьку і Луганську області свідчить, що російський президент знімає з себе відповідальність за ці території. Робить це з тієї причини, що там гуманітарна катастрофа, а забезпечувати їх у Росії немає можливостей», – зазначає експерт, додаючи, що «донецькою» політичною мовою це означає, що «Путін їх зливає».
Це означає, що де-факто ресурсів на утримання цих територій у Путіна немає – ні фінансових, ні дипломатичних. Тому, за словами Орешкіна, Кремль намагатиметься вирішити прямо протилежне завдання.
Експерт: Поліпшити життя [на територіях, захоплених сепаратистами] він там не може. Тому спробує спихнути це саме новоутворення на Україну
«Поліпшити життя він там не може. Тому спробує спихнути це саме новоутворення на Україну. Якщо спочатку він виходив з того, що чим більше земель у «русского мира», тим він багатший, то практично зіткнувся з тим, що він отримує території, в які треба вкладати величезну кількість грошей, а їх немає», – каже Орєшкін.
Боротьба за яблуко розбрату переходить у нову якість.
«Тепер це не яблуко, а гаряча картопля, яку краще закинути за комір [Президенту України Петру] Порошенку», – вважає експерт.
Якщо за цю територію півроку йшла боротьба, то тепер, коли стало зрозуміло, що ні в одної, ні у другої сторони ресурсів для її інкорпорації немає і великого бажання теж, почнеться взаємне перепихування, припускає політолог.
«Думаю, що люди Порошенка теж раціонально оцінюють ситуацію в тому, що їхні ресурси також вкрай обмежені, і вони не горять бажанням забезпечувати життєдіяльність ось цих зруйнованих, недружніх, розлючених під час війни регіонів. Бо війна нікого не робить толерантнішим і стриманішим», – вважає Орєшкін.
І тут Україні важливо зробити вибір. З одного боку, Порошенко змушений говорити про єдину і неподільну Україну, а з іншого боку, правильніше було б розподілити ресурси, що залишилися, по територіях, лояльних центральній владі, ніж витрачати на бунтівні регіони.
На відновлення Донбасу потрібні десятки мільярдів доларів. Для Росії зараз проблема здійснити постачання Криму – відмовитися від нього вона вже не може
А на відновлення Донбасу потрібні десятки мільярдів доларів. Для Росії зараз проблема здійснити постачання Криму – відмовитися від нього вона вже не може. Тому втягуватися в додаткові витрати РФ не поспішає.
Головний фронт зараз для Путіна – це його країна. Точніше, вирішення економічних проблем. І російський лідер намагається сконцентрувати зусилля саме на цьому напрямку. У своїй промові він визначив параметри економічної політики на найближчі кілька років.
У цьому зв'язку він доповнив політичну мобілізацію до певної міри економічною лібералізацією. Зробив наголос на імпортозаміщенні, на відновленні науково-технічного потенціалу країни, на матеріальному виробництві, технічному прориві, запропонував послабити тиск на бізнес, накласти мораторій на підвищення податків і ввести амністію для капіталу, який повернеться в Росію.
Екс-міністр економіки Росії Андрій Нечаєв каже, що тези щодо порятунку російської економіки правильні, але він поки що не впевнений, що далі підуть конкретні справи. Нечаєв згадує, що попередній президент, Дмитро Медведєв, вже якось пропонував «перестати кошмарити бізнес».
Стан економіки Росії здійснює сильний вплив на геополітичне становище Москви, але із санкціями це пов'язано не в першу чергу.
Експерт: економіка Росії перебуває далеко не в благому стані. Причому тут важливо розуміти, що це насправді почалося до українських подій і до введення санкцій, до падіння цін на нафту. Хоча вони, звичайно, погіршили ситуацію
«Звичайно, економіка Росії перебуває далеко не в благому стані. Причому тут важливо розуміти, що це насправді почалося до українських подій і до введення санкцій, до падіння цін на нафту. Хоча вони, звичайно, погіршили ситуацію. Це дійсно застарілі хвороби. Це безвихідна, обрана десь в середині нульових років модель розвитку зі ставкою на державний капіталізм. Такий сировинний, експортний. Економіка дуже вразлива, і коли гарна кон'юнктура, вона дійсно почуває себе непогано, але коли зовнішньоекономічна ситуація змінюється, вона просто збивається в таке піке економічне», – каже Нечаєв.
Тому, вважає екс-міністр, російська влада намагається заспокоїти ситуацію. Заспокоїти громадян, бізнес і власне політичну еліту. А послання зроблено, щоб продемонструвати: Путін у собі впевнений.
***
Цей матеріал опубліковано в № 49 журналу Корреспондент від 12 грудня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.