Довгострокове прогнозування в політиці та економіці, популярне в 1990-2000-ті роки, остаточно відходить у минуле.
Тепер набагато важливіша оперативна реакція на події, пише Павло Сивокінь у №1 журналу Корреспондент від 16 січня 2014 року.
Настав 2015 рік. У світі більше немає абсолютної бідності. Епідемія малярії пішла на спад. Все населення Землі має доступ до чистої питної води.
Це не сюжет фантастичного фільму Назад в майбутнє-2, хоча саме у 2015-й його герої вирушають на машині часу. Такі плани ставила перед собою у 2000 році Організація Об'єднаних Націй, називаючи їх Цілями розвитку тисячоліття. Тепер стало зрозуміло: очікування не виправдалися, прогнози виявилися марними.
Початок економічної кризи у 2008-му показав, що навіть середньострокові прогнози можуть обернутися катастрофою
Навіть більше, початок економічної кризи у 2008-му показав, що навіть середньострокові прогнози можуть обернутися катастрофою. За кілька місяців до обвалу американського фондового ринку провідні інвестбанкіри передрікали, що економіка західного світу буде стабільно розвиватися.
На думку слідчих ФБР, багато банкірів та аналітики розуміли, що на ринки насувається катастрофа, але не були готові повірити в це і будували прогнози за звичкою, не зрозумівши, що ситуація стрімко змінюється і цінність їхніх прогнозів є невеликою.
Саме через сліпу віру до своїх аналітичних підрозділів за минулий рік американські банки були оштрафовані на $ 20 млрд, оскільки в державі підозрюють: довіра до прогнозів дозволила їм грати на ринку, навіть коли стало зрозуміло, що він валиться.
На початку 2014-го США і ЄС вважали, що головними світовими проблемами будуть стан економіки і зростання незадоволеності виборців урядами в розвинених країнах
Через кілька років історія повторилася, тільки вже в глобальному масштабі. На початку 2014-го США і ЄС вважали, що головними світовими проблемами будуть стан економіки і зростання незадоволеності виборців урядами в розвинених країнах.
Один з найвпливовіших аналітичних інститутів світу, Рада із зовнішньої політики, в грудні минулого року заявляв: Росія шукатиме стимули до внутрішніх реформ і більше думатиме про економіку, а Близький Схід почне заспокоюватися після довгої низки воєн і революцій.
За підсумками року більшість аналітиків не вгадали три головних питання, які геополітика поставила перед людством, – зростання популярності радикального джихадизму, спроба Росії кинути виклик західному світу й епідемія лихоманки Ебола в Західній Африці. І якщо появу ІДІЛ або радикалізацію протистояння в Україні ще могли припустити, то епідемія небезпечного захворювання, яка дісталася і до розвинених країн, стала повною несподіванкою.
Таким чином, зараз, на думку професора Іллінойського університету Карлоса Браги, економічне і політичне прогнозування перебуває в глибокій кризі.
«Уряди і компанії зрозуміли, що неможливо прогнозувати події, користуючись алгоритмами часів холодної війни», – каже Брага Корреспонденту.
За словами експерта, поширення інтернету та цифрових технологій привело до того, що держава встигає в кращому разі реагувати на події, але не передрікати їх. Тож невдовзі прогнози можуть виявитися потрібними тільки в сфері погоди – та й то в них вірять все менше.
Економічний провал
У вересні 2008 року Міжнародний валютний фонд оприлюднив прогноз розвитку світової економіки на наступні п'ять років. За кілька днів до краху найбільшого американського інвестиційного банку, Lehman Brothers, експерти фонду вважали, що зараз «перспективи американської економіки покращилися» і варто чекати зростання ВВП країни на рівні 5%.
Те, що сталося далі, світові ЗМІ відразу назвали найбільшою помилкою сучасного прогнозування, адже експерти виявилися нездатними побачити зародження кризи.
Після цього фонди та організації, що займаються прогнозуванням і моделюванням, втратили не тільки довіру населення, а й значну частину фінансування. За даними Агентства з перспективних досліджень розвідувального відомства (IARPA), відрахування на прогнозування в розвинених країнах у період з 2009-го по 2012 рік впали на 40%.
Найбільше постраждали традиційні інститути, такі як Гарвард або Берклі, які базували свої прогнози на думках авторитетних академіків. Центри, які зуміли довести, що для прогнозів використовують також і нову обчислювальну техніку, продовжували отримувати дотації. Серед них був, наприклад, Інститут Брукінгса.
Втім, багато грошей було закладено в бюджетах компаній ще до кризи. Зараз все більше бізнесменів вважають, що саме довгострокове прогнозування відходить у минуле.
Зараз все більше бізнесменів вважають, що саме довгострокове прогнозування відходить у минуле. Головна причина цього – швидкі зміни темпу життя у світі
Головна причина цього – швидкі зміни темпу життя у світі. Якщо раніше події, які серйозно впливали на біржовий курс, за даними Bloomberg, відбувалися в середньому кожні три-чотири дні, то тепер цей показник знизився до одного-двох днів. А в майбутньому швидкість змін може досягти кількох годин.
Якщо це трапиться, то навіть найавторитетніші прогнози виявляться непотрібними і застарілими – причому відразу ж після того, як їх озвучать. Але при цьому, на думку Уоррена Робека з корпорації RAND, люди не зможуть жити без проектів і припущень. Тому компаніям потрібно знайти нові дієві методи прогнозування, поки економісти не почали звертатися до ворожок.
На думку Алана Грінспена, колишнього глави Федеральної резервної системи (ФРС) США протягом 18 років, глобальна економічна криза – це екзистенційний провал всієї теорії математичного моделювання, яка переважала у світі після Великої депресії.
Головною причиною кризи став неврахований фактор «ірраціональної поведінки», коли люди після краху одного банку почали забирати свої гроші з інших
Головною причиною кризи став неврахований фактор «ірраціональної поведінки», коли люди після краху одного банку почали забирати свої гроші з інших. Дослідники RAND у 2011 році висунули гіпотезу, що той імпульс, який спонукав капіталізм розвиватися, а компанії – заробляти все більше грошей, привів до того, що люди взагалі зневірилися в капіталізмі як системі.
Провідним економістам і політикам довелося докласти чимало зусиль, щоб хоч частково повернути довіру своїх громадян. Перед початком реалізації програми інвестування в американську економіку у 2010-му президентові Бараку Обамі і главі ФРС Бену Бернанке довелося більше двох місяців переконувати членів конгресу, що вона спрацює.
І тільки перед загрозою початку рецесії політики погодилися. А громадяни Штатів взагалі не вірили в успіх цих інвестицій до 2013 року, коли рівень безробіття вперше з початку кризи знизився.
Але, навіть вводячи цю програму, яка включала інвестиції в економіку США в розмірі $ 200 млрд, у ФРС зізнавалися, що не мали чітких прогнозів щодо того, як вестиме себе економіка. Вони діяли виходячи з обставин. Пізніше Бернанке згадував: ситуація змінювалася так швидко, що коригувати програму доводилося мало не щодня.
Геополітичні ілюзії
Світова економіка поступово виходить з кризи: за третій квартал 2014-го ВВП Америки повинен зрости на 5%. Причому це експерти ще змогли передбачити. А от з політикою все не так просто.
За прогнозами Ради із зовнішньої політики, найбільшими викликами 2015-го стануть громадянська війна в Сирії й агресивна політика Росії у Східній Європі. Але укладачі цього рейтингу зізнаються, що можуть вгадати тільки з 50%-вою вірогідністю.
Так уже було, коли в січні цього року всі експерти зійшлися на тому, що протистояння повстанців і президента Сирії Башара Асада перенесеться за стіл переговорів і конфлікт піде на спад. А тепер усі чекають розростання війни і переходу її на інші країни.
Такі неточності вже призвели до того, що в адміністрації Обами заявили про бажання скоротити витрати на замовлення прогнозів приватних аналітичних корпорацій. Білий дім зосередиться на робочих планах, що за нинішніх умов більш важливо.
Приміром, у середині минулого року виявилося, що Вашингтон не має реального плану протистояння джихадистам з ІДІЛ. Адміністрації, яка сподівалася на армію Іраку, довелося швидко розробляти стратегію міжнародної коаліції і підтримувати курдів, після того як солдати Багдада були розбиті.
Томас Ліпман з Інституту Близького Сходу (США) вважає, що незабаром міжнародні сили розіб'ють джихадистів, але не здатен дати гарантій, що це станеться. А в Інституті Брукінгса прогнозують, що війна ризикує затягнутися на кілька років і без прямого втручання Америки ІДІЛ може захопити кілька країн у регіоні.
Експерти поки не сходяться на думці, як будуть розвиватися події і чи зуміють держави Євросоюзу протиставити єдину позицію російській агресії в Україні
З реакцією ЄС на політику Росії така сама ситуація. Експерти поки не сходяться на думці, як будуть розвиватися події і чи зуміють держави Євросоюзу протиставити єдину позицію російській агресії в Україні.
Більшість аналітичних інститутів, опитаних Корреспондентом, заявили, що їхні бюджети на прогнозування поступово скорочуються. Всі хочуть від них швидкого реагування на події, а не знання майбутнього.
Вузький горизонт
Головними факторами, що відлякали держави і компанії від прогнозування, стали занадто швидка зміна подій і зростання обсягу даних, які дуже складно обробити. У прискоренні подій багато в чому винні соціальні медіа та поширення мобільного інтернету на значну частину світу.
У період загострення конституційної кризи в Єгипті у вересні 2013 року новини на європейські біржі приходили кожну хвилину, і ціни на нафту коливалися відповідно до того, що говорили лідери партій щодо закриття Суецького каналу.
В Інституті Брукінгса підрахували, що революції на Близькому Сході прискорилися в порівнянні з переворотами у Східній Європі в 1990-х в середньому вдвічі
В Інституті Брукінгса підрахували, що революції на Близькому Сході прискорилися в порівнянні з переворотами у Східній Європі в 1990-х в середньому вдвічі. Те, що раніше займало місяць, тепер проходить за два тижні – переважно через соціальну мобільність у суспільстві.
Крім того, мобільний інтернет обвалив на країни і компанії масиви даних, які потрібно було враховувати. За даними The Economist, у 2012 році обсяг ділових даних досяг 10 йотабайтів (10 в 24-му ступені байтів). Ще більше інформації, яка прямо не є діловою, але може бути використана в бізнесі. Сюди відносяться твіти глав компаній або повідомлення в мережі Facebook, що характеризують переваги людей.
Для обробки цих даних і складання прогнозів компанії та уряди використовують обчислювальні алгоритми і все рідше вдаються до прогнозів аналітиків
Для обробки цих даних і складання прогнозів компанії та уряди використовують обчислювальні алгоритми і все рідше вдаються до прогнозів аналітиків. На думку IARPA, роль експертів полягатиме в інтерпретації інформації, зведеної комп'ютером.
Особливо це показово у випадку з конфліктом на сході України. Велика кількість суперечливої інформації стала причиною того, що Захід не встигав формувати свою позицію і прогнозувати, що буде далі. У якийсь момент в Білому домі зізналися, що у них немає обчислювальних можливостей для цього.
Тому в майбутньому ми побачимо зростання інтересу до апаратного забезпечення – воно знадобиться країнам і компаніям, щоб вчасно реагувати на події. А ось для довгострокових прогнозів наступають справжні сутінки: не виключено, що вони стануть долею лише синоптиків і хіромантів.
***
Цей матеріал опубліковано в №1 журналу Корреспондент від 16 січня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.