У Давосі багато говорили про економіку і бідність. Але неспішні розмови в Альпах вже не дуже ефективні – світ вимагає рішучих дій.
Швейцарський Давос давно став місцем для довгих дискусій, пише Вінсент де ла Сала, професор соціології та політології Університету Тренто, у колонці, опублікованій у №3-4 журналу Корреспондент від 30 січня 2015 року.
Щороку там вибирається одна головна тема. Цього разу було піднято питання рівності і нерівності. І не тільки щодо багатства і доходів – говорили про нерівність у світовій політиці і навіть про нерівність статей.
Це було трохи нетрадиційно для Давосу, де переважно обговорюються економічні питання або щось, що сколихнуло почуття гостей форуму, – наприклад, торік це були події в Києві [протести на Майдані].
Але фактично на перше місце все таки вийшла економічна криза. Вона ще лежить важким тягарем на світовій економіці. Тільки США, схоже, виявляють ознаки певного оздоровлення, а от Європа залишається великою проблемою для всіх.
Важливою темою у Швейцарії також була капітальна реконструкція економік у розвинених країнах, особливо в Європі. Тому саме на форумі глава Євроцентробанку Маріо Драгі успішно презентував нову політику свого відомства на суму в € 1,1 трлн.
По суті, центробанк Європи пішов шляхом своїх колег з Великобританії, США та Японії. Він запропонував додатково друкувати до € 60 млрд на місяць на придбання активів, включаючи боргові папери проблемних країн до середини 2016 року. Вже наступного дня центральний банк Швейцарії оголосив, що не буде більше утримувати курс швейцарського франка з прив'язкою до євро.
Економічно ця програма має всі шанси на успіх. Але головне подолати політичний опір деяких країн-членів ЄС. Вони побоюються, що ЄЦБ купуватиме на ці гроші ризиковані активи й зіпсує свій баланс. І вони, як донори банку, постраждають. Також залишається питання про те, що станеться, якщо ЄЦБ купуватиме облігації країн, які можуть оголосити дефолт.
Проте в Давосі Драгі вдалося переконати політиків, що без різких і рішучих дій не вдасться перемогти дефляцію і падіння виробництва. Адже решту в Євросоюзі вже випробували.
Крім того, на окремих панелях гостро дискутували на тему відтоку капіталу з ринків. На цьому тлі делегація Китаю намагалася переконати інвесторів у тому, що їхня економіка як ніколи стабільна, незважаючи на поступове падіння приросту ВВП. Але в кулуарах панувала думка, що незабаром Федеральна резервна система США підніме процентні ставки і гроші з Китаю потечуть назад у Штати. Тому всі доводи китайців сприймали скептично.
У Швейцарії більшість учасників форуму дійшли висновку, що становище світової економіки сьогодні йде корінням у ситуацію з Європою. Справа в тому, що Європа, незважаючи на кризу, залишається однією з найбільших економік. І якщо вона не зростатиме тривалий час, це означає падіння попиту на ресурси по всьому світу.
Якщо врахувати ще й уповільнення китайської економіки, яка вже не росте з колишнім прискоренням, виникає питання: чи не перейде відновлення в нову рецесію? Цей спад, можливо, витримає економіка США, яка показує впевнене зростання в останні місяці, але решта країн затріщить по швах. Особливо дістанеться таким імпортерам, як Росія і Венесуела, які також витрачають багато грошей на війни або боротьбу з бідністю.
Крім економіки, в Давосі багато говорили про безпеку – особливо в контексті Близького Сходу та боротьби з ісламським тероризмом. Тут особливо старалася американська делегація, яка доводила, що ісламісти загрожують не тільки цьому регіону, а й Європі. І в це не так уже й складно було повірити, особливо на тлі терактів у Парижі і тієї кількості охорони, що оточувала гостей в Давосі.
А європейців більше хвилювала безпека на їхніх східних кордонах. Тут був популярний Президент України [Петро] Порошенко, який безпосередньо звинуватив Росію в агресії і просив грошей на війну. Але форум показав, що стосовно безпеки у ЄС і США досить різні позиції. Вони розходяться в тому, що протиставити цим загрозам. І коли одні говорили про негайні дії, інші постійно закликали вичікувати.
Загалом Світовий економічний форум у Давосі став корисним для світових лідерів, щоб зустрітися і обговорити актуальні питання. Але після багатьох дискусій стає зрозуміло, що самі лише розмови не допоможуть вирішити проблему нерівності.
Навіть більше, зустрічі еліти і неспішні розмови на тлі Альп здаються несумісними зі світом, який починає ставити питання про чесний розподіл багатств і доходів. Тому політикам час замислитися, як стати ближчими до виборців. А не тільки про те, чи добре їх показали в репортажі CNN з Давоса.
***
Цей матеріал опубліковано в №3-4 журналу Корреспондент від 30 січня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.