Війна на Донбасі в центрі уваги іноземної преси.
Як продовжити мир в Україні - The Independent
Бодай якесь ослаблення натиску в бойових діях у Східній Україні, - вже велике досягнення, але ніхто не тішить себе ілюзією, ніби умиротворення не за горами.
У Путіна занадто "сильні карти" на руках. Він владний над долею української економіки, залежної від російського газу.
Поза праведного захисника цілісності Росії підвищує його рейтинг у співгромадян, а також відволікає увагу від економічних проблем.
А нахабне лицемірство, з яким він продовжує заперечувати те, що всі спостерігачі знають без тіні сумніву, - те, що російські сили вже давно відіграють домінуючу роль у конфлікті, - не заохочує особливої довіри до нього як партнера на переговорах
ЄС і США варто прямо зараз домовитися про спільну позицію - чітко дати зрозуміти, що пом'якшення наявних санкцій не буде до повного виконання умов Мінська-2. Потрібно роз'яснити: Росія сильно поплатиться, якщо не поверне Україні контроль над українсько-російським кордоном.
У Мінську Путін багато виграв. Він має зрозуміти: якщо він цинічно допустить зрив і це припинення вогню, його чекають неприємні наслідки.
Українська криза як виклик світовому порядку - The Guardian
Росія в результаті війни на Донбасі втратила не стільки Україну, скільки - принаймні, на час - свої можливості в Європі.
Відносини між Росією і Німеччиною, які стали головною опорою стабільності Європи після закінчення холодної війни, опинилися в серйозній небезпеці.
В внаслідок українського конфлікту розрив між Росією і Євросоюзом став широким і глибоким і досі продовжує зростати. Російський уряд розуміє, що санкції Євросоюзу не будуть скасовані незабаром, і, навіть якщо їх скасують, повернутися до колишніх ділових відносин буде вкрай складно.
На зміну ідеї Путіна про «велику Європу від Дубліна до Владивостока», яку він просував в Європі, зокрема, серед представників німецького ділового співтовариства ще п'ять років тому прийшла реальна необхідність зближення Росії з Китаєм і створення того, що можна назвати «великою Азією від Шанхая до Санкт-Петербурга»
При цьому Росію, яку фактично вже виключили з Великої вісімки, яка знаходиться у відносинах конфронтації із США та яка позбулася зв'язків з більшою частиною Європи, не можна назвати повністю ізольованою.
Окрім Китаю, вона намагається зміцнити свої зв'язки з Індією, яка цього року приєдналася до Шанхайської організації співробітництва. Коли Путін буде приймати у себе саміти БРІКС і Шанхайської організації співпраці, які пройдуть в липні в Уфі, він стане головою двох найсильніших клубів незахідного світу. Завдяки економічній і фінансовій потужності Китаю і досвіду Росії в міжнародній політиці ці клуби мають всі шанси перетворитися на серйозні організації, здатні взяти на себе левову частку фінансового і політичного керівництва.
Україна не є центром геополітичного всесвіту, а Росія не визначає майбутнє нашої планети. Тим не менш, Україна і глобальна криза, що розвинулася навколо неї, вказують на початок нового періоду в світовій політиці
Великі держави - Росія відкрито, а Китай завуальовано - кидають виклик світовому порядку, на чолі якого стоять США. Націоналізм, підйом якого спостерігається в різних країнах, від Туреччини та Індії до Японії, веде до подальшого руйнування цього порядку. Спроби послабити і знищити Ісламську державу призвели лише до часткових і досить неміцних результатів.
Втративши партнера в особі Росії і набуввши нові зобов'язання в особі України, Європа не може вирішити, що їй робити далі.
Зрозуміло, Німеччина частково взяла на себе роль дипломатичного лідера Європи в цілому, однак набагато більш важливе питання загальних стратегічних цілей і того, як їх можна досягти, так і залишилося невирішеним.
Європа, яка протягом останньої чверті століття була островом стабільності і спокою, знову приєднується до решти світу.
Перемир'я на Донбасі не дотримується - The New York Times
Перший день перемир'я на Східній Україні затьмарив смертоносний артобстріл в неділю, причому і українські військові, і підтримувані Росією сепаратисти звинуватили один одного в порушенні нової угоди.
Слідом за тимчасовим затишшям після перемир'я в неділю вранці відновився артобстріл біля оспорюваного сторонами міста Дебальцеве. Доля 8 тис. українських солдатів, що знаходяться в цьому районі, в ході переговорів залишилася невирішеною.
У суботу один з лідерів повстанців попередив, що угода не буде поширюватися на цю територію, якщо українська армія спробує прорвати те, що він назвав оточенням. Президент України Петро Порошенко заперечує, що Дебальцеве оточене.
AP
Питання миру в Україні залишається заручником ситуації в Дебальцевому
Суперечка йде про один відрізок дороги, що простягнувся приблизно на дев'ять миль від селища Луганське, що знаходиться під контролем урядових військ, до Дебальцевого, пояснює журналіст.
Він щільно замінований і знаходиться в межах досяжності артилерійського вогню обох армій, що означає, що жодна зі сторін не може по ньому проїхати і що ні сепаратисти, ні Київ не можуть заявити про безперечний контроль над ним.
Якщо Україна не зможе евакуювати або організувати постачання тисяч солдатів, які там знаходяться, то загибель від артилерійських ударів і подальша капітуляція може вирішити результат війни і, швидше за все, дестабілізувати внутрішню політику в Україні.
Газета "Комерсант" повідомила на вихідних, що вісім із шістнадцяти годин мирних переговорів були присвячені долі Дебальцевого