Надихнувшись успіхами в економіці, китайці взялися за збройні сили.
Лідер компартії Сі Цзіньпін хоче створити найсучаснішу армію у світі – з атомними авіаносцями та інтернет-військами, пише Павло Сивокінь у №8 журналу Корреспондент від 27 лютого 2015 року.
Армія Китаю скоро буде не тільки численною, а й сучасною. Про це заявив наприкінці лютого глава компартії Сі Цзіньпін, виступаючи на черговій партійній конференції.
Це важлива заява. Справа в тому, що багато років аналітики вважали китайську армію численною, але погано озброєною. Та й основна військова доктрина країни, прийнята ще у 1980-х роках, передбачала додаткову мобілізацію понад 3 млн мирних жителів, які стануть основою армії в будь-якій війні.
Зрозуміло, що така армія не могла на рівних конкурувати із західними державами, де збройні сили менш численні, але більш професійні. Проте в нинішньому році, за словами Сі Цзіньпіна, його країна нарешті готова реально нарощувати військові витрати, щоб забезпечити стабільність на Тихому океані.
Основа поки ще чинної військової доктрини була закладена на зорі встановлення комуністичного правління в Китаї, коли чисельність вважалася запорукою перемоги. Але вже в 1970-х, коли експедиційний корпус КНР був розбитий у В'єтнамі, стало зрозуміло, що це не так. Проте Пекін не поспішав реформувати свою армію.
Причин було кілька. По-перше, КНР до цього особливо не заявляла претензій на регіональне і світове лідерство.
«До останнього часу Китай більше займався економікою. Його влаштовувало, що солдати озброєні автоматами, зробленими за радянськими технологіями, а найновіші розробки на флоті застаріли ще десятки років тому», – каже Корреспонденту Елізабет Економі з американської Ради із зовнішньої політики.
Лише недавно, коли китайці почали активно висувати претензії на регіональне лідерство, вони замислилися про армію. До цього її більше розглядали як сили для підтримки внутрішнього порядку
На думку експерта, лише недавно, коли китайці почали активно висувати претензії на регіональне лідерство, вони замислилися про армію. До цього її більше розглядали як сили для підтримки внутрішнього порядку, а не для демонстрації військової потужності.
По-друге, економіка країни досягла небачених висот. І хоча цього року темпи зростання ВПП повинні скласти лише 7%, Китай, за даними МВФ, упевнено вийшов на позицію другої світової економіки. А в найближчі роки він може стати найбільш ємним ринком у світі.
Зараз керівництво компартії взяло курс на розвиток внутрішнього споживання, а військові замовлення можуть дати країні ще один значний поштовх до розвитку. Тим більше що іноземні інвестори охоче купують державні цінні папери Китаю і тим самим забезпечують приплив коштів у його скарбницю.
Рівень технологічного розвитку КНР досяг таких показників, що Пекін може самостійно розробляти нові підводні човни і сучасні винищувачі
Нарешті, рівень технологічного розвитку КНР досяг таких показників, що Пекін може самостійно розробляти нові підводні човни і сучасні винищувачі. Раніше більшість технологій були скопійовані з радянських аналогів або відтворені за зразками техніки, купленої по всьому світу.
Тому не дивно, що зараз у КНР активно реалізується програма будівництва кількох атомних авіаносців, здатна значно похитнути панування США на Тихому океані. За прогнозами експертів з Інституту Брукінгса, до 2020 року Пекіну вдасться якщо не наздогнати США за рівнем озброєнь, то впритул наблизитися до них.
Новий керманич
На думку професора Східноазіатського інституту в Гонконзі Бо Жуе, багато в чому заслуга військового відродження Китаю належить лідеру компартії. Коли в листопаді 2012 року Сі Цзіньпін прийшов до влади, у правлячій еліті зберігалися сильні традиції так званого колективного лідерства. А тепер цей стиль управління, коли кілька людей у політбюро визначають політику і не дозволяють комусь одному захопити занадто багато влади, відходить у минуле.
Цього року зміна традицій стане як ніколи помітною. По-перше, прем'єр країни Лі Кецян все більше відсувається в тінь і тепер вирішує переважно технічні питання. По-друге, про посилення центральної влади свідчать кілька гучних процесів над місцевими партійними лідерами, що завершилися обвинувальними вироками.
Централізацією держуправління Пекін також показує, що не потерпить проявів сепаратизму. До речі, саме через це КНР так неохоче підтримує сепаратистів на сході України, хоча і називає Росію своїм стратегічним союзником.
По-третє, зростання нестабільності у світі поступово призводить до того, що Китай намагається взяти на себе відповідальність за тихоокеанський регіон. Якщо раніше альянс США і Японії вважався там гарантом стабільності, то нині Америка згортає зовнішньополітичну активність, в Японії зростає націоналізм, а ось китайці бачать у своєму лідері гаранта спокою в регіоні.
Лідерство однієї людини неминуче призведе до посилення критики з боку тієї частини китайців, які незадоволені комуністами. І саме модернізація армії здатна допомогти Пекіну втримати населення в покорі. Багато китайців взагалі вважають Сі Цзіньпіна новим імператором. У цьому випадку показова організація в армії КНР кількох полків, які займаються моніторингом інтернету і видаленням звідти критичних записів.
Крім того, зараз Китай почав активно претендувати на деякі спірні території біля своїх берегів, а отже, йому потрібно продемонструвати, що у його збройних сил є чим підкріпити ці претензії.
У глобальному розрізі Пекін намагається підтвердити свою економічну міць військовою перевагою над сусідами. А минулого року лідер КПК запропонував використовувати китайських солдатів для проведення миротворчих операцій
У глобальному розрізі Пекін намагається підтвердити свою економічну міць військовою перевагою над сусідами. А минулого року лідер КПК запропонував використовувати китайських солдатів для проведення миротворчих операцій. Поки мова йде тільки про Азію, але в перспективі Сі Цзіньпін хоче бачити своїх миротворців по всьому світу.
Зрозуміло, що поки вплив особистості лідера компартії не є таким помітним. Але в регіоні Тихого океану поступово посилюється тенденція до пошуку сильних політиків, які апелюють не тільки до економіки, а й до військовій могутності.
Тому встановлення єдиної влади в КНР логічно повинно було привести і до реформи армії. Тим більше більшість аналітиків вважає, що зараз настає період, коли США і Китай повинні вступити в новий виток протистояння.
Переозброєння
За офіційною інформацією, цього року на армію Китай витратить приблизно $ 170 млрд. Статистика свідчить, що цей показник не зростає вже кілька років. Хоча, за даними ЦРУ, неофіційний військовий бюджет КНР складе від $ 250 млрд до $ 350 млрд.
Більша частина цих грошей виділятиметься на заховані в бюджеті статті, на перший погляд призначені для цивільних потреб. Такі витрати зроблять армію КНР однією з найбагатших у світі.
Більше витрачають тільки у США, де військовий бюджет наближається до $ 550 млрд. Але якщо Америка змушена утримувати контингенти своїх баз майже по всьому світу, то Китай зосередив сили тільки в Тихому океані.
«Фінансове відставання армії КНР від США здається великим, але є ще приватні або напівприватні фонди, які офіційно не відносяться до бюджету», – каже Корреспонденту Брайан Бріджес з Університету Ліннань.
На що підуть ці гігантські гроші, вже відомо. Перше завдання – будівництво повноцінного флоту. Поки в активі КНР тільки один дизельний авіаносець Ляонін, який не повністю відповідає класу авіаносців. Корабель був побудований ще в кінці 1980-х у СРСР, довго стояв у Криму, а в 1998 році Київ продав його Китаю як металобрухт.
Китайці перевели корабель в гавань міста Шандунь і вже вклали в його ремонт і модернізацію понад $ 1,6 млрд. Але і зараз він явно не дотягує до ударної потужності американських авіаносних груп, які контролюють Тихий океан.
Тим не менше, коли у 2013-му цей корабель вперше залишив причал і пішов на маневри в Південно-Китайське море, у Вашингтоні заговорили, що Пекін нарощує військову міць. А тепер у КНР запущена програма будівництва кількох сучасних атомних авіаносців, які повинні стати бути готовими вже до 2020 року.
Значні гроші Китай хоче виділити на модернізацію і нарощування ядерного арсеналу. Поки, за даними МАГАТЕ, його чисельність не перевищує кількох сотень боєзарядів, тоді як Америка і Росія володіють тисячами боєголовок. До того ж арсенал Китаю був створений ще в 1980-х і значно застарів.
У цій самій сфері Пекін розраховує витратити $ 20 млрд на створення власної системи протиракетної оборони, яка стане основою безпеки країни у разі ядерної війни. Тут КНР може залучити до робіт Росію, яка має значний досвід у наукових працях, але не здатна фінансово реалізувати проект власної ПРО.
Сухопутна армія КНР також повинна серйозно модернізуватися – починаючи від постачань винищувачів четвертого покоління Chenghu J-20 у війська і закінчуючи індивідуальним спорядженням піхотинців і системою підготовки військ. До 2018 року чисельність сухопутних військ повинна скоротитися приблизно на 15%, але вони стануть більш сучасними.
Армія також отримає нові засоби для стримування маніфестантів і розгону натовпу. Мабуть, революція парасольок в Гонконзі, що торік сколихнула країну, змусила керівництво більш жорстко реагувати на такі виступи.
В армії будуть масово створюватися військові частини для розвідки і роботи в інтернеті. Сюди ввійдуть не тільки цензори для внутрішніх мереж, а й солдати, що моніторять інтернет за межами країни і розробляють комп'ютерні віруси
Нарешті, в армії будуть масово створюватися військові частини для розвідки і роботи в інтернеті. Сюди ввійдуть не тільки цензори для внутрішніх мереж, а й солдати, що моніторять інтернет за межами країни і розробляють комп'ютерні віруси.
У торішньому звіті Пентагону зазначається, що в Китаї вже як мінімум 5 тис. осіб спеціалізуються на такій розвідувальній та підривній діяльності. І фінансування цих структур має зрости на 300% за наступні три роки.
Таким чином, не виключено, що вже через кілька років нові китайські авіаносці наводитимуть страх на Японію і США, а сухопутна армія КНР стане не тільки однією з найбільших у світі, а й найсучаснішою.
***
Цей матеріал опубліковано в №8 журналу Корреспондент від 27 лютого 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.