Американські ЗМІ з задоволенням переповідають російські версії причин загадкової відсутності Володимира Путіна
Американські ЗМІ з задоволенням переповідають російські версії причин загадкової відсутності Володимира Путіна, але майже не пропонують своїх. Американці більше обговорюють, що ж зникнення Путіна говорить про нього і про Росію.
Коментатор агентства Bloomberg, колишній москвич, а нині берлінець Леонід Бершидський назвав свою колонку "Зникнення Путіна наводить на думку, що в Росії диктатура".
Велика частина статті присвячена викладу сонму версій, які пропонують путінський прес-секретар Дмитро Пєсков, російські коментатори і блогосфера. Автор перераховує повний набір гіпотез, від пологів у Швейцарії до тієї, яку вінчає хештег "ПутинУмер".
"Іншими словами, - резюмує, віддихавшись, Бершидський, - Путін зумів привести росіян у стан одержимості лише тим, що просто зник з виду. Росіяни, включно з опонентами Путіна, так само стурбовані його тижневою відсутністю, як були б стривожені діти, якби їхній батько заблукав і не повертався кілька днів додому. Вони стежать за кремлівським сайтом з сумішшю недовіри, настороженості й надії, дивуючись, чи зможе крута піраміда влади, побудована з роками Путіним, функціонувати без нього на своїй вершині".
"Якщо це не ознака того, що в колективній свідомості свого народу Путін перетворився на повноцінного диктатора, то що взагалі було б такою ознакою?" - продовжує автор.
Пан Бершидський завершує закликом відкинути евфемізми на кшталт "авторитарний правитель" або strongman. "Путін - це диктатор, який править Росією за допомогою страху і облуди:
"Чим би не пояснювалася його відсутність, країна нездатна функціонувати, коли його немає на водійському місці. Натомість на поверхню виходять ірраціональні страхи. Так само як і ірраціональні надії".
"Чи є у нього наступник?"
"Путін не та людина, яка любить триматися в тіні", - пише оглядач CNN Фріда Гітіс, чия стаття проілюстрована 17 фотографіями з циклу "Культ Путіна", які зображують президента Росії з уссурійським тигром, на лижах в Сочі, з щукою в Туві, на борту батискафа, у зграї стерхів, з ключкою на льоду або голим по пояс.
"Ось чому коли російський президент раптом зник з виду, це помітили", - продовжує автор і теж перераховує версії, що курсують в російській блогосфері, у тому числі ту, що Путін приєднався до ІД.
"Чи застуджується взагалі Путін? - запитує пані Гітіс. - Чи хворіє він коли-небудь? Кремль на хоче допустити, щоб путінський імідж вірильності і сили був заплямований слабкостями простих смертних".
"Путін править в старомодному режимі культу особистості, - пише пані Гітіс. - Позитивний рейтинг, що наближається до 90%, є результатом придушення інакодумства і наслідком медійних маневрів, які демонізують, висміюють і в кінцевому підсумку затикають критиків. Система вимагає пропаганди та імідж-контролю. Вона вимагає зображати Путіна колосом".
"Навіть якщо Путін цілком здоровий, і буря, що піднялася в соціальних мережах, виявиться лише виходом для креативності, розмови про зникнення Путіна піднімають важливі питання, - продовжує автор. - Чим стане Росія, якщо він раптом піде з влади? Чи є у нього наступник? Чи є хто-небудь, хто продовжить путінський курс? Якщо утворюється вакуум влади (цілком правдоподібний варіант, враховуючи, наскільки Путін над усіма домінує), які будуть наслідки?".
Ніхто б не повірив
У п'ятницю велику статтю на тему зникнення Путіна помістила в Washington Post Юлія Йоффе, одна з найбільш плідних американських оглядачів, що пишуть на російські теми.
"Великою мірою цю кризу породив сам Кремль, - зауважує пані Йоффе. - Якщо Пєсков не в змозі зробити так, щоб Путін з'явився, напрошувався очевидний вихід: подати якесь правдоподібне пояснення на кшталт "президент зліг з грипом, але тримає руку на пульсі подій і скоро знову приступить до роботи".
"Але така заява неможлива з двох причин, - продовжує автор. - По-перше, справжні чоловіки не хворіють. Імідж, який старанно культивував Путін, ґрунтується на тому, що він ніколи не показує слабкості, що вкрай важливо в Росії з її гіпертрофованим духом суперництва. Якщо хтось дасть слабину, то він взагалі слабкий і тому жертва. Ось чому Путін ніколи не вибачається, а в тих рідкісних випадках, коли він змінює якесь рішення, він робить це тоді, коли громадськість давно забула про нього або перестала обурюватися щодо нього. Путін - лідер нації і не визнає помилок. Лідери націй не опускаються до таких малодушних проявів".
"По-друге, - пише пані Йоффе, - проблема в тому, що ніхто б Пєскову не повірив. Грип зробився б своїм власним мемом, і люди стали б розбирати цю заяву по кісточках в пошуках натяків на таємну смерть, або таємний інсульт, або таємну пухлину Путіна".
Джерело: ВВС Україна