Помер творець "сінгапурського дива" Лі Куан Ю, до якого за порадами зверталися багато президенти США і світові лідери.
Перший прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Куан Ю, який перетворив цей невеликий острів в одну з найбагатших і найменш корумпованих країн в Азії, помер у понеділок вранці у віці 91 року.
Лі Куан Ю був прем'єр-міністром з 1959 року, коли Сінгапур знайшов повне самоврядування від англійців, і займав цю посаду аж до 1990 року, коли він пішов у відставку. Наприкінці свого життя він залишався важливою особистістю і рушійною силою в тому, що він називав "першим у світі оазисом в регіоні країн третього світу", пише The New York Times.
"У нас відсутня ідеологія, - відповідав Куан Ю на питання про те, що стало ідеологією Сінгапуру. - Працює це? Якщо це працює, давайте спробуємо. Якщо це працює добре, то давайте продовжувати. Якщо це не працює, киньте це, спробуйте щось інше".
Люди почали приносити квіти до будівлі лікарні, де помер Лі Куан Ю (фото: АР)
Авторитарна модель правління, що викликає захоплення
Стиль керівництва Лі Куан Ю іноді критикують за тиск на права і свободи, але такий підхід був виправданий, зазначає NYT. Сінгапур став міжнародним діловим і фінансовим центром, яким захоплюються через його ефективність та низький рівень корупції.
Його "модель Сінгапуру" критикують, називаючи "м'яким авторитаризмом"
Його "модель Сінгапуру" критикують, називаючи "м'яким авторитаризмом", який характеризувався централізацією влади, економічним лібералізмом разом з придушенням політичної опозиції і жорсткими обмеженнями свободи слова та громадських зборів, які створили атмосферу обережності і самоцензури.
Однак протягом двадцяти років - з 1960 по 1980 роки - валовий національний продукт на душу населення в Сінгапурі зріс в 15 разів.
Такий підхід викликав захоплення у лідерів Азії, в тому числі в Китаї та за його межами, а також став предметом незліченних наукових тематичних досліджень.
"Які наші пріоритети? По-перше, благополуччя, виживання людей. Потім демократичні норми і процеси, які час від часу нам доводиться призупиняти", - розповідав він про пріоритети своєї країни.
Лі Куан Ю був "улюбленим диктатором демократичного світу"
Лі Куан Ю був "улюбленим диктатором демократичного світу", пише The Washington Post. За порадами до нього зверталися багато американських президентів і світові лідери, які високо цінували його погляди на Китай, капіталізм і те, що він називав "азіатськими цінностями".
Лі Куан Ю в гостях у президента США Барака Обами (фото: АР)
Куан Ю любив давати оцінки державним лідерам. Якось він сказав про екс-президента США Джорджа Буша наступне: "Я б не став ставити його на друге місце в ряду найгірших президентів. Я б сказав, що у Буша-молодшого були меланхолійні радники ... Буш-молодший знав, що з досвідом у нього небагато. А знати себе - це гідність".
Найгіршим президентом США він вважав Джиммі Картера, а найбільшим в історії США вважав Річарда Ніксона. У нього був реалістичний погляд на світ. Він був великим реалістичним аналітиком, але також і тактиком, котрі вміли домагатися свого. Але його прагнення все знати і бажання переобратися перетворилося на нав'язливу ідею".
Лі Куан Ю і колишній президент США Джордж Буш-мол.
Реформи шляхом тиску
Важливе місце в переліку вищезгаданих "азіатських цінностей" у нього займала віра в сувору дисципліну і неповага до демократії, яка, згідно з переконаннями самого Куан Ю, не підходить країнам, що розвиваються.
Задля проведення економічної реформи Лі Куан Ю ввів під жорсткий контроль всі інші сфери.
Задля проведення економічної реформи Лі Куан Ю ввів під жорсткий контроль всі інші сфери життя країни і передусім політику. Так, опоненти Лі опинялися у в'язниці без суду і слідства, пресі затикали рот і обмежували доступ інформації з-за кордону, багато журналістів були заарештовані і не могли спокійно працювати в країні.
"Свобода преси, свобода новинних засобів масової інформації повинна бути підпорядкована першорядній потребі в бездоганній репутації Сінгапуру, і верховенству мети обраного уряду", - заявляв політик у своєму зверненні до Генасамблеї Міжнародного інституту преси в Гельсінкі в 1971-му році.
Лі Куан Ю і канцлер Німеччини Ангела Меркель (фото: АР)
Виховання нового типу чиновників
Для виховання чиновницького апарату Сінгапуру було необхідно зламати в країні тотальну корупцію. Боротися з хабарництвом вирішили методом батога і пряника. Почали з пряника, перетворивши посаду держчиновника в найбільш високооплачувану і бажану кар'єрну сходинку.
З 1994 року середня зарплата сінгапурських міністрів встановлюється на рівні двох третин від середньої зарплати 48 найбільш високооплачуваних співробітників корпоративного сектора Сінгапуру. Річна зарплата члена уряду і судді - $1 млн. Платня прем'єр-міністра - $2 млн. Це уп'ятеро вище від заробітку президента США.
Просування у владу простого сінгапурця починалося з його ранніх років.
Просування у владу простого сінгапурця починалося з його ранніх років. За відбір кадрів відповідало агентство щодо боротьби з корупцією. Відомство вербувало в свої лави талановиту молодь починаючи від шкільної лави. Далі майбутню еліту вели до університету, відправляли на навчання та стажування за кордон.
Це ж агентство суворо карало чиновника, який зарвався. Міністрів, викритих у хабарництві, відправляли за ґрати, незважаючи на заслуги перед батьківщиною. Наприклад, міністр охорони навколишнього середовища Ві Тун Бун за сприяння у виділенні земельної ділянки під забудову як подяку отримав квитки на літак в Індонезію і банківський переказ на суму $600 тис. У підсумку чиновник сів на чотири з половиною роки до в'язниці.
Останнім часом Лі Куан Ю важко хворів (фото: АР)
Результати реформ
Головною і єдиною зброєю Сінгапуру в боротьбі за власне благополуччя став бізнес-клімат, умови для ведення бізнесу. Реєстрація бізнесу з нуля в Сінгапурі займає всього чотири дні. У сусідньому Гонконзі, який також вважається однією з найуспішніших бізнес-столиць Азії, на це буде потрібно теж небагато часу - вісім днів. Для порівняння: в Японії цей термін складає 23 дні, а в Німеччині - 15 днів.
Світовий капіталізм швидко відреагував на сінгапурські реформи.
Світовий капіталізм швидко відреагував на сінгапурські реформи. У 1968 році в країну пішли перші американські компанії з високими технологіями. У 1970-му General Electric за один рік заснувала тут шість підприємств.
У 1972-му вперше в історії Сінгапуру експорт перевищив реекспорт. Крім електроніки країна виробляє і постачає на світові ринки новинки інформаційних технологій, а також фармакологічну продукцію.
Усього за одне покоління Сінгапур перетворився надзвичайно.
Усього за одне покоління Сінгапур перетворився надзвичайно. Його населення збільшилося в п'ять разів, досягнувши 5 млн осіб. За свою працю кожен з них в середньому отримує $4 тис. на місяць. Ще недавно пустельний острів порівнюють з діловим районом Нью-Йорка - Манхеттеном.
Зрештою свобода підприємництва, викорінення корупції та інтеграція в міжнародний процес утворення винесло молоду азійську державу на вершину світового капіталізму. Якщо в 1959 році на кожну сінгапурську душу припадало всього $400 ВВП, то вже в 1990-му цей показник злетів до $12,2 тис., у 1999-му - до $22 тис., в 2010-му - до $57,2 тис.
Смерть Лі Куан Ю сьогодні була на всіх перших шпальтах сінгапурської преси, з якою сам політик раніше анітрохи не рахувався
"Сінгапуризація" України та інших країн
Досвід сінгапурського сходження з аутсайдерів у світову еліту сьогодні вивчають в країнах з перехідною економікою. Так, наприклад, Грузія почала впроваджувати економічну модель цих двох найбільш вільних економік планети. В результаті всього за п'ять років в індексі економічних свобод бідна кавказька республіка злетіла на 20-е місце.
Кількома роками раніше колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі пояснював, у чому головним чином полягає наслідування Сінгапуру. "Коли ми говоримо про "сінгапуризацію", ми маємо на увазі, що Грузія повинна стати таким же регіональним терміналом і центром перевезень, - пояснював Саакашвілі. - І тоді наша продовольча безпека буде захищена".
Трохи більше місяця тому президент України Петро Порошенко призначив Саакашвілі своїм радником та головою Консультативної міжнародної ради реформ. За словами колишнього грузинського лідера, як радник він буде "намагатися просувати в різних галузях антикорупційні реформи, реформи з реструктуризації, дерегуляції, полегшення бюрократичних процедур". Крім того, Україну реформувати легше, ніж Грузію, переконаний Саакашвілі.
Враховуючи грузинський досвід за прикладом Сінгапуру, в український уряд запрошують грузин.
Враховуючи грузинський досвід за прикладом Сінгапуру, починаючи з минулого року українська влада запрошувала і запрошує до складу оновленого уряду чиновників, які встигли побути біля політичного керма в Грузії.
Торік на посаду міністра економіки був запрошений Павло Шеремета, який викладав у Східній Європі та Азії і протягом трьох років працював у сусідній з Сінгапуром Малайзії. За словами міністра, він хотів спробувати реалізувати досвід цих двох країн в Україні. Проте в наших реаліях у нього це не вийшло - подав у відставку, пропрацювавши в уряді менше півроку.