Середній клас у США і Європі поступово відмирає через економічну кризу і перегляд цінностей молодим поколінням.
Власний будинок, сім'ю і навіть дітей вони вважають пережитком минулого, пише Павло Сивокінь у №12 журналу Корреспондент від 27 березня 2015 року.
У 2010 році на американські кіноекрани вийшов фільм Крихітні меблі. Його головна героїня, яка нещодавно отримала професію кінокритика, повертається після навчання до матері. Роботу знайти вона не може, тому купівля або оренда житла їй не по кишені – ось вона і живе з батьками, постійно сперечаючись з ними.
Цей сюжет в останні роки став досить характерним для США.
«Покоління, яке зараз стає дорослим, поставило своє життя на паузу. Вони занадто довго вчаться, не створюють сім'ю і не хочуть ставати середнім класом», – каже Корреспонденту Роланд Мінсі, професор соціології Колумбійського університету.
У розвинених країнах поступово відбувається соціальна еволюція, завдяки якій старі ідеали середнього класу – стабільний заробіток, нерухомість, сім'я – вже не є такими привабливими для молоді
На думку Мінсі, економічна криза лише загострила цю тенденцію. У розвинених країнах поступово відбувається соціальна еволюція, завдяки якій старі ідеали середнього класу – стабільний заробіток, нерухомість, сім'я – вже не є такими привабливими для молоді.
Приміром, за даними Pew Research Center, в останні роки понад 40% дітей у США народилися в неповних або не зареєстрованих офіційно сім'ях. Багато американських пар зараз свідомо не хочуть одружуватися і можуть розлучитися з обопільної згоди. При цьому економічно такі розбиті сім'ї не надто відрізняються від повноцінних.
Крім того, посилення відкритості та мобільності суспільства у США та Євросоюзі привело до того, що система традиційного шлюбу поступово почала розмиватися. Тепер пари вже не хочуть залишатися разом тільки тому, що у них є спільне минуле. За даними ООН, соціальні мережі та інтернет привели до того, що знайти партнера стало набагато легше.
Посилення відкритості та мобільності суспільства у США та Євросоюзі привело до того, що система традиційного шлюбу поступово почала розмиватися. Молоді люди більше цінують особисту свободу і не хочуть брати на себе соціальні зобов'язання
А от зберегти стосунки, навпаки, стало складніше. Зараз молоді люди більше цінують особисту свободу і не хочуть брати на себе соціальні зобов'язання. Цьому сприяє й економіка: в середньому молодий спеціаліст зараз змінює роботу раз на 3-5 років, тоді як півстоліття тому цей показник становив 20-25 років. Не тільки криза, а й глобалізація світу привела до того, що нове робоче місце може бути на іншому боці земної кулі.
Нарешті, автоматизація і перенесення промисловості в країни Азії та Африки приводить до відмирання в країнах Заходу стандартних професій середнього класу – інженерів, висококваліфікованих робітників, співробітників сфери обслуговування. Тому в американському суспільстві за останні п'ять років кількість людей, які називають себе середнім класом, впала на 6%, тоді як в період з 2000 по 2005 рік цей показник тільки зростав.
Деякі дослідники кажуть, що така еволюція в суспільстві приведе до поступового відмирання моделі простого споживання. Нова людина стане більш духовною, готовою відмовитися від спадщини минулого і рухати світову науку вперед. Хоча Ендрю Черлін з Університету Джонса Хопкінса вважає, що ця еволюція може вивести на арену інше покоління – яке страждає інфантилізмом, не може створити нормальну сім'ю або навіть зрозуміти, чого хоче від кар'єри і свого життя.
Опора всього
Згідно з визначенням Pew Research Center, середній клас у США – це люди, які заробляють сім'єю приблизно $ 100 тис. на рік. Переважно це повні сім'ї з дітьми, вони володіють будинком і кількома машинами, працюють найчастіше в сфері обслуговування, промисловості або торгівлі.
На думку Терези Чілардуччі з Schwartz Center for Economic Policy Analysis, ці люди становлять основу суспільства США та ЄС після Другої світової війни.
«Тільки 43% з них хочуть домогтися кар'єрних висот, а 65% визнають, що мають достатньо вільного часу», – каже експерт.
За словами Чілардуччі, ці люди не бажають наполегливо і довго вчитися, а до 25-27 років хочуть створити сім'ю. У них обов'язково є хобі, оскільки робота не захоплює їх цілком, а більше половини постійно відвідує церкву.
Аналітики ООН вважають, що саме ці люди стали основою стабільного попиту на житло у 1980-1990-ті. Тоді кредитні продажі нерухомості зростали на 10-15% на рік. Це було пов'язано також з тим, що покоління «бебібумерів» подорослішало і почало створювати свої сім'ї. Американська економіка тоді росла, банки спокійно видавали кредити на житло, а показник безробіття був мінімальним, не більше 7%.
Нарешті, політики підтримували ілюзію, що будь-яка людина може стати представником середнього класу, якщо буде багато працювати і голосувати за стабільність. У політичному плані саме середній клас був опорою традиційних партій. На думку Кетрін Стюарт з Університету міжнародної економіки США, такий стан справ влаштовував усіх, і тому політики все більше захоплювалися залаштунковими іграми, забуваючи про те, що демократія повинна бути відкритою.
Це виявилося і в залаштункових переговорах і розподілі посад у Європарламенті, коли більшість із багатомільйонного населення бачило лідерів вперше, і в американському конгресі, де лобісти стали основними джерелами прийняття рішень. Але значну частину американців і європейців це влаштовувало, тим більше що на їхньому житті політичні чвари мало відбивалися. А молоде покоління тоді тільки підростало.
Уже у 2007 році ситуація почала поступово змінюватися. По-перше, економіка у США почала пробуксовувати. По-друге, нове покоління дітей середнього класу стало більше вчитися. У більшості випадків це була освіта в кредит
Водночас уже у 2007 році ситуація почала поступово змінюватися.
По-перше, економіка у США почала пробуксовувати. На ринку нерухомості надулися кредитні бульбашки, а вартість будинків і квартир була переоцінена. Вже тоді молоді люди не могли дозволити собі відселитися від батьків.
По-друге, нове покоління дітей середнього класу стало більше вчитися – за даними Pew Research Center, кількість людей з вищою освітою у США зросла на 20%. У більшості випадків це була освіта в кредит, оскільки молоді люди не могли собі дозволити оплатити її повністю самі. І головне, багато професій у сфері культури або обслуговування були затребуваними, тільки поки ринок зростав.
Загальна криза
У 2008 році Майкл Бріджес дізнався, що його дівчина Сара Маккен вагітна.
«Наші батьки наполягали, щоб ми одружилися. Але для нас це було занадто складним рішенням», – каже Бріджес Корреспонденту.
Молодим людям здавалося, що вони не готові до створення традиційної сім'ї, в якій виросли. Переважно тому, що Бріджес, який тоді ще вчився на соціального працівника в Університеті Південної Кароліни, не був упевнений, що зможе забезпечити сім'ю. У нього перед очима стояла модель, за якою жили понад 50% сімей середнього класу в минулому столітті, – чоловік працює, а дружина сидить удома з дітьми.
Дійсно, через чотири роки молоді люди розійшлися. Маккен здобула освіту і стала соціальним працівником. А Бріджес вирішив продовжити своє навчання і зараз живе з батьками.
Це стандартна ситуація для покоління молодих американців. Економічна криза привела до того, що ці люди не хочуть і не можуть повторити долю батьків.
По-перше, за даними The Economist Intelligence Unit, у 2012 році понад 36% американців у віці від 18 до 31 року жили з батьками. Зрозуміло, що в таких умовах створити сім'ю дуже складно. Тим більше що відсутність попиту на багато спеціальностей приводила до того, що вони не могли знайти роботу, а кредит за освіту потрібно було виплачувати. Тому вони економили на власному житлі, перебиваючись тимчасовими заробітками. По-друге, багато хто вирішив не створювати сім'ю, оскільки сама економіка більш прихильна до неодружених.
«Вони більш мобільні, готові працювати більше і не мають інших захоплень, крім кар'єри», – каже Мінсі.
Зараз багато людей самі більше думають про додаткове навчання або курси, щоб отримати ще одне підвищення, а не про створення сім'ї
Зараз багато людей самі більше думають про додаткове навчання або курси, щоб отримати ще одне підвищення, а не про створення сім'ї, зазначає експерт.
По-третє, робота із середнім окладом в розвинених країнах поступово зникає. Підприємства вже винесли значну частину промисловості в Азію та Африку. І якщо раніше ці країни могли надати тільки некваліфіковану робочу силу, то тепер там виросло покоління інженерів, здатних працювати за менші гроші.
За даними досліджень Світового банку, частина роботи із середнім окладом в Америці і Європі з початку кризи скоротилася на 15%. Тим більше що багато процесів, які раніше потрібно було контролювати, замінюють автоматизацією і промисловість вимагає все менше робочої сили. Криза стала значним поштовхом для того, щоб скоротити співробітників і замінити їх новими верстатами.
Молоде покоління, де занадто багато людей має вищу освіту, само не готове миритися із середнім доходом. Навпаки, воно бажає пробитися на самий верх і погоджується жертвувати сім'єю або жити з батьками
Є й зворотний бік медалі: молоде покоління, де занадто багато людей має вищу освіту, само не готове миритися із середнім доходом. Навпаки, воно бажає пробитися на самий верх і погоджується жертвувати сім'єю або жити з батьками, але тільки не зазнати невдачі. На думку Стюарт, у цих людей була досить висока початкова база, вони розуміють, що можуть не потребувати житла або їжі, і хочуть більшого.
У політиці це означає вимогу реформ і більшої відкритості. У 2008 році саме молоді американці підтримали Барака Обаму під час президентської гонки. Але він не зміг змінити систему влади, і вони перейшли до стихійних протестів. Рух Occupy Wall-street був створений молодими людьми, які не можуть знайти роботу.
З поступовим виходом економіки з кризи у США ситуація трохи згладиться. Молодь зможе розплатитися з кредитами і почати збирати на власне житло. Але таких все-таки буде небагато – інші ж, навпаки, більше думатимуть про те, як досягти успіху.
Декласовані
Громадська еволюція в розвинених країнах незабаром стане помітна неозброєним оком. Ці люди будуть до 35-40 років жити з батьками (більше половини європейців вже зараз роблять саме так), не зважаться створювати сім'ї. Але при цьому матимуть значно більше соціальних контактів через інтернет.
У середньому ця людина буде змінювати роботу раз на кілька років і повністю зосередиться на кар'єрі, оскільки не захоче миритися із середніми доходами. Або ж замкнеться у соціальних мережах і стане озлобленою невдахою. При цьому у неї буде можливість не працювати, оскільки базові потреби їй забезпечать батьки і держава.
Таке життя приведе до зменшення кількості повних сімей у розвинених країнах і падіння народжуваності. За даними ООН, вже зараз приріст населення там якщо і підтримується, то переважно за рахунок мігрантів
Таке життя приведе до зменшення кількості повних сімей у розвинених країнах і падіння народжуваності. За даними ООН, вже зараз приріст населення там якщо і підтримується, то переважно за рахунок мігрантів.
У політичному плані ці молоді люди, розчаровані традиційними партіями, робитимуть ставку на політиків з гучними обіцянками, оскільки стабільність для них не є цінністю. Багато в чому цим можна пояснити і сплеск націоналізму в Європі, а також кризу ідеї єдиного союзу.
У підсумку, за прогнозом Чілардуччі, суспільство буде все більше поляризуватися на багатих і бідних. Це не означає, що розвинені країни чекає соціальний вибух. Скоріше мова йде про апатію та заглиблення в себе молодих представників середнього класу, які більше не живуть ідеалами своїх батьків.
***
Цей матеріал опубліковано в №12 журналу Корреспондент від 27 березня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.