Фото: АР
Зараз основне прагнення влади Ірану - привабити західні інвестиції
Чому саме зараз Захід готовий зняти всі економічні санкції з Ірану.
Нещодавно переговори щодо Ірану застопорилися. Але, думаю, потрібно почекати зовсім небагато, і ситуація зміниться, адже зараз усі сторони хочуть підписати цю угоду. За останні десятиліття вперше складається унікальна ситуація, коли Америка та Іран прагнуть до схожих цілей, пише політичний експерт Майкл Барберо, генерал-лейтенант армії США у відставці, учасник бойових дій в Іраку, у колонці, опублікованій у №13 журналу Корреспондент від 3 квітня 2015 року.
З одного боку, президент США Барак Обама розуміє, що простими ударами з повітря розгромити ІДІЛ неможливо. Торік, консультуючи Білий дім, я наполягав на тому, щоб влада визначилася, наскільки важливою для них є стабільність в Іраку. Залежно від відповіді потрібно було зрозуміти, чи варто починати нову військову операцію в країні.
Але тоді прийняли рішення тільки бомбити терористів. За минулі роки я зрозумів, що така активність не може принести успіху, оскільки терористи об'єднуються в невеликі і дуже рухливі групи, недоступні для авіації. Тому побороти цю загрозу навіть за допомогою військ міжнародної коаліції буде дуже складно.
Тут Іран став нашим неофіційним союзником. Він також не хоче, щоб джихадисти захопили територію його сусіда Іраку, населену шиїтами, і почали проводити там релігійні чистки. За цих умов Саудівська Аравія, яка багато років була нашим відданим союзником, почала втрачати свій вплив в Америці. Справа в тому, що занадто багато хто у Вашингтоні вважає, що саме Ер-Ріяд фінансував і створив ІДІЛ.
І зараз США думають над тим, як би використати сили Ірану для розгрому джихадистів. Якщо Тегеран зробить це самостійно, а санкції ще не будуть зняті, то значні території Іраку перейдуть під контроль ворожого Штатам режиму. Потрібно встигнути домовитися до цього.
Іран зберіг стабільність під час арабської весни і став для багатьох привабливим прикладом. А тепер, якщо він позбудеться санкцій, іноземні інвестори явно захочуть вкласти туди величезні капітали
З іншого боку, в Тегерані бачать, що загони шиїтів вже активно діють в Іраку. Тому зараз країні потрібно тільки вийти на світову арену, щоб стати лідером на Близькому Сході. Іран зберіг стабільність під час арабської весни і став для багатьох привабливим прикладом. А тепер, якщо він позбудеться санкцій, іноземні інвестори явно захочуть вкласти туди величезні капітали.
Головним питанням, яке дратувало США та ЄС, була ядерна програма Ірану. Я думаю, ця країна потай вже створила кілька атомних зарядів і має технологію повного циклу збагачення ядерного палива, тому тепер вона може неофіційно ввійти в ядерний клуб. А атомною енергетикою вона цілком може пожертвувати на користь зняття санкцій.
Для Обами цей договір стане великим політичним успіхом. Тим більше що його партія поки що відстає від республіканців перед президентськими виборами у 2016 році. При цьому конгрес, підконтрольний республіканцям, може заблокувати документ, посилаючись на його зайву м'якість.
Але тоді винним у зриві переговорів буде конгрес, а не президент. Тому вони навряд чи підуть на це перед висуненням кандидатів у президенти. Тому навіть заклики сіоністського лобі стримувати Іран поки що не знайшли підтримки в Америці.
Євросоюз також хоче показати, що він не перебуває на узбіччі світової політики. Останнім часом Європа не змогла виробити єдиний курс з приводу агресії Росії в Україну і щодо методів протистояння Володимиру Путіну. Тому для європейців можливість покінчити з багаторічною ізоляцією Ірану може стати шансом реабілітувати себе.
Останні 18 місяців міжнародні переговорники намагалися переконати Іран взяти на себе зобов'язання, які гарантують, що держава не зможе офіційно створити ядерну зброю. Зрозуміло, що ніхто не став би вести переговори з Іраном ще п'ять років тому. Тоді на порядку денному в Пентагоні стояло питання про завдання бомбового удару по стратегічних об'єктах цієї країни. Тепер же ми говоримо про світ і повне зняття санкцій.
Хочу сказати, що розбіжності між США та Іраном нікуди не поділися. У Тегерані досі хочуть знищити Ізраїль і створити єдину державу шиїтів на Близькому Сході. Сьогодні збіглися обставини, і сторони зрозуміли, що партнерство для них є більш вигідним. Тому навіть якщо договір підпишуть, не варто покладати на нього великих надій.
***
Цей матеріал опубліковано в №13 журналу Корреспондент від 3 квітня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.