Чому Польща хитнулася «вправо», і наскільки це вигідно Україні.
Ще в лютому, коли виборча кампанія в Польщі тільки починалася, претендентка на пост президента від лівих сил Магдалена Огурек заявила, що відразу після свого обрання готова зателефонувати президентові Росії та нормалізувати відносини між країнами. За її словами, для цього вистачило б одного дзвінка – головне бажання. Адже Польща не може собі дозволити мати ворога в особі такої великої і впливової країни, пише Пола Добрянські, професор Гарварду, заступник держсекретаря США з 2001 по 2009 рік, у колонці, опублікованій у №19 журналу Корреспондент від 15 травня 2015 року.
У першому турі виборів Огурек набрала трохи більше 2% голосів виборців – це стало найгіршим результатом для лівих сил з моменту перших демократичних виборів у Польщі в 1990 році. Звичайно, тут свою роль зіграла недосвідченість кандидата і те, що вона була більше відома як телеведуча. Але, з іншого боку, жорстка позиція щодо Росії дозволила акторові і рок-музиканту Павлу Кукізу отримати 20% голосів.
Дуже показово, що протистояння головних кандидатів на посаду президента – чинного лідера Польщі Броніслава Коморовського та його супротивника Анджея Дуди – розгорнулося знову-таки навколо питання про Путіна і Росію.
Зараз польська економіка розвивається загалом непогано, тому особливих потреб у перетвореннях і реформах немає. Зрозуміло, що жодна країна не може зупинитися в своєму розвитку, але все-таки економічні питання відійшли на другий план. Тому поляків більше цікавить політика.
Зовсім недавно це було на руку Коморовському: він являв собою помірковано-правого політика, який був готовий підтримати український уряд і постійно висловлювався за європейське майбутнє Києва. Тоді, за даними опитувань громадської думки, у нього було понад 50% голосів. І його перемога здавалася вирішеним питанням. І дійсно, на виборах у 2010-му він випередив радикального Ярослава Качинського, оскільки говорив про компроміс і дипломатію.
Але події в Україні змінили політичну карту Польщі. Після захоплення Криму і війни на Донбасі стало зрозуміло, що Росія почала проводити агресивну політику в Європі.
Багато років у США і ЄС Росію розцінювали як малозначного гравця, оскільки вона не становила для нас загрози. І в Москві, мабуть, страждали від цього, тому й вирішили знову стати загальною загрозою і таким чином підвищити свій статус у світі
Чесно кажучи, я чекала цього. Багато років у США і ЄС Росію розцінювали як малозначного гравця, оскільки вона не становила для нас загрози. І в Москві, мабуть, страждали від цього, тому й вирішили знову стати загальною загрозою і таким чином підвищити свій статус у світі. Для політики Путіна це не дивно.
У Польщі зрозуміли, що членство в НАТО і стратегічне партнерство з Америкою не є надійним захистом від посягань зі сходу. Ніхто поки що не говорить про анексію або вторгнення, але виборці захвилювалися.
Тоді стало зрозуміло, що політика компромісу не надто влаштовує поляків. І популярність Дуди почала зростати. Він говорив про те, що недостатньо гарантій безпеки з-за океану, що потрібні постачання протиракетних комплексів. А сама Варшава має стати регіональним лідером.
Особливо актуальними стали ці слова після того, як журналісти оприлюднили слова колишнього міністра закордонних справ Радослава Сікорського про те, що американські обіцянки захистити Польщу нічого не варті. Ці слова тоді коштували міністру поста в новому уряді ЄС, куди він дуже хотів потрапити, а також закрили для нього висунення в президенти. Але поляки повірили їм і почали розуміти, що сучасна політика не дуже підходить для таких неспокійних часів.
Не дивно, що Дуда з його закликами активніше протистояти Путіну набрав понад 34% голосів у першому турі і має реальні шанси випередити Коморовського під час голосування 24 травня
Тому не дивно, що Дуда з його закликами активніше протистояти Путіну набрав понад 34% голосів у першому турі і має реальні шанси випередити Коморовського під час голосування 24 травня. Ще цікавіше, що за нього голосували переважно жителі східних регіонів, тобто ті, що ближче до Росії.
Втім, чинний президент ще може поборотися за свою посаду. Але головне – жоден з кандидатів не бачить можливості нормалізувати відносини з Москвою до закінчення української кризи.
Києву, на мою думку, підійде будь-який президент Польщі. Вони обидва виступатимуть адвокатами України в Європі. Для вас головне проводити реформи і боротися з корупцією, оскільки це дасть Варшаві додаткові аргументи у просуванні України до ЄС
Києву, на мою думку, підійде будь-який президент Польщі. Вони обидва виступатимуть адвокатами України в Європі. Для вас головне проводити реформи і боротися з корупцією, оскільки це дасть Варшаві додаткові аргументи у просуванні України до Євросоюзу.
Агресивна політика тільки згуртувала Європу і на прикладі польських виборів показала, що відповіддю на гібридні війни може бути тільки відхід політиків у правий консерватизм.
***
Цей матеріал опублікований в № 19 журналу Корреспондент від 15 травня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.