Європа, США і країни СНД стають постачальниками нових рекрутів для ІДІЛ.
Вони їдуть воювати на Близький Схід заради соціальної справедливості, пише Павло Сивокінь у №25 журналу Корреспондент від 26 червня 2015 року.
У червні російська студентка МДУ Варвара Караулова спробувала незаконно перейти турецько-сирійський кордон і приєднатися до радикального угрупування Ісламська держава Іраку й Леванту (ІДІЛ) для боротьби з «невірними». Вона таємно залишила Росію, і тільки турецькі прикордонники змогли її зупинити. У ЗМІ стверджують, що Караулова виховувалася в християнській родині і зацікавилася ісламом тільки в зрілому віці.
Майже одночасно з Карауловою кілька впливових офіцерів спецназу Таджикистану перейшли на бік ІДІЛ. Вони записали своє відеозвернення, в якому звинуватили владу країн Середньої Азії в тому, що вона забула, що таке віра, і знехтувала справедливістю. Тому військові і пішли служити до тих, хто готовий нести справжні цінності народам, нехай навіть і за допомогою терору і масових вбивств.
Конфлікт між ІДІЛ та урядами кількох країн на Близькому Сході набирає обертів. Тепер зрозуміло, що зупинити терористів буде дуже непросто. Для жителів Європи, Америки та країн СНД ця війна тривалий час залишалася у зведеннях зарубіжних новин, але ситуація починає змінюватися.
На сьогоднішній день в Європі існує понад 2 тис. сайтів і близько 10 тис. профілів у соціальних мережах, які так чи інакше закликають молодих людей приєднатися до збройної боротьби ІДІЛ
Кількість ідейних прихильників ІДІЛ зростає не тільки в Росії і державах Середньої Азії. За даними агентства Eurostat, на сьогоднішній день в Європі існує понад 2 тис. сайтів і близько 10 тис. профілів у соціальних мережах, які так чи інакше закликають молодих людей – необов'язково арабського походження – приєднатися до збройної боротьби ІДІЛ. Закривати або блокувати ці веб-ресурси немає ніякого сенсу, оскільки відразу ж з'являються нові.
За силою пропагандистського ефекту ісламський тероризм зараз виходить на перше місце в розвинених країнах. Сучасні терористи активно використовують пропаганду арабською, англійською та російською мовами, щоб привабити на свій бік людей.
«До них їдуть воювати не тільки зневірені мусульмани із соціального дна, але й цілком забезпечені люди, особливо молодь, яка раніше не мала контакту з ісламом», – каже Корреспонденту Джон Вілкінс з Інституту досліджень у галузі безпеки ЄС.
Сьогодні ісламський радикалізм набуває все більше рис латиноамериканського комунізму, який був дуже популярним у другій половині XX століття
За словами експерта, сьогодні ісламський радикалізм набуває все більше рис латиноамериканського комунізму, який був дуже популярним у другій половині XX століття.
До останнього часу у цієї тенденції не було виходу. Ревним мусульманам, а також неофітам, готовим воювати за новий порядок, нікуди було їхати. На Близькому Сході влада належала світським режимам, які жорстоко придушували будь-які прояви фанатизму. Але після арабської весни частина території Іраку і Сирії не контролюється офіційною владою, і там утворилася радикальна республіка, яка чекає нових прихильників.
Тому тисячі людей з Європи і США готові зі зброєю в руках боротися за ідею нового халіфату, хоча самі поки що не розуміють, яким саме він має бути. Головна ж небезпека цих людей у тому, що дуже скоро вони можуть перенести війну на вулиці Брюсселя, Москви чи Києва. І протистояти цьому неможливо.
З червоних у зелені
Не так давно європейські ЗМІ написали, що відомий у всьому світі терорист Рамірес Санчес на прізвисько Шакал, який відбуває довічне ув'язнення у Франції, раптово перейшов в іслам. Навіть більше, в'язень почав проповідувати ідею, що тільки коаліція марксистів й ісламістів здатна нарешті зруйнувати США і встановити праведне правління у світі.
Спочатку це сприймалося як жарт або просто спроба престарілого терориста знайти віру. Але тепер зрозуміло, що комуністична ідеологія поступово втрачає свою популярність серед молоді. Зате радикальний іслам, навпаки, стає все більш цікавим для вихідців із забезпечених прошарків Європи та США.
Раніше значна частина підлітків хотіли мати футболку з Че Геварою, а на філософських факультетах говорили про те, що капіталізм як система не має майбутнього і незабаром повинна початися соціальна революція. Нині ж студенти бачать в ісламі й ІДІЛ знаряддя, здатне змінити світ.
Більшість з них усвідомлює, що джихадисти хочуть лише створити свою державу й отримати необмежену владу. Але значна частина прихильників радикальних ідей вірить у можливість перетворити світ за допомогою нової ідеології
Звичайно, більшість з них усвідомлює, що джихадисти хочуть лише створити свою державу й отримати необмежену владу. Але значна частина прихильників радикальних ідей вірить у можливість перетворити світ за допомогою нової ідеології.
А головне, неофітам, які їдуть з Європи в ІДІЛ, необов'язково дотримуватися Рамадану і молитися по п'ять разів на день. Їм важливо інше: на їхню думку, ідеальна держава рівності, що проповідують джихадисти, може стати альтернативою нинішньому устрою.
«Суспільства по-різному реагують на США, які домінують у світопорядку. Багатьом це не подобається. А протистояння Штатів і Китаю або ж відчайдушні спроби Росії кинути виклик Вашингтону – це тільки політика, що не зачіпає глибинні прошарки суспільства», – вважає Габірела Давалос з Міжнародної кризової групи.
Після краху романтики комуністичної боротьби не було сили, здатної протистояти суспільству споживання – а таке суспільство влаштовує далеко не всіх, вважає аналітик.
Навіть в ісламу не було своєї території. Якщо у XX столітті арабський тероризм мав сенс, оскільки злочинці могли сховатися на Близькому Сході чи в СРСР, то після розпаду радянського блоку тікати стало нікуди.
Але ситуація змінюється. ІДІЛ уже утримує значні території і погрожує розширити їх. А рух Талібан в Афганістані став тільки сильнішим після американського вторгнення. Тому представники забезпеченої молоді все частіше бачать у цьому вихід з капіталістичного глухого кута.
Особливо це відчуття посилилося після економічної кризи 2008 року. Тоді стало зрозуміло, що змова кількох банків може призвести до обвалення економік кількох країн і скорочення тисяч робочих місць.
Система вербування набуває відпрацьованого характеру. На сайтах і в соцмережах викладають іслам й основи джихадизму, а також дізнаються, наскільки людина є готовою до активних дій у пропаганді або підривній діяльності. Якщо люди готові приєднатися до війни, то вони купують тур до Йорданії або Туреччини, а там перетинають кордон із Сирією і вливаються в лави терористів.
У державах Середньої Азії та Кавказу є свої особливості. Там неофітами переважно стають представники мусульманських меншин, які вважають, що до них нешанобливо ставляться. Так, такі люди в Росії відзначають, що агресивне ставлення місцевого населення і соціальна нерівність допомогли їм зважитися на втечу до джихадистів.
У Середній Азії військові, які проходили підготовку ще за Радянського Союзу, часто також відчувають себе незадоволеними, адже влада їхніх країн намагається придушити всі прояви ісламського радикалізму.
Держава мрії
Першою спробою створити ісламську державу був Іран, де у 1979 році сталася революція. Релігійний лідер імам Хаймені встав на чолі країни, і всі органи влади були підзвітними релігійній раді. Але при цьому більшість атрибутів західної моделі держави – парламент, президент, приватний бізнес – зберігалися.
Але в останні роки Іран нагадує звичайну країну, яка хоче ввійти в систему міжнародної торгівлі й економіки. Якщо переговори про зняття санкцій США з Ірану виявляться результативними, то вже незабаром Тегеран стане звичайною столицею арабської держави.
Другими спробували створити новий вид держави таліби. Тоді в Афганістані вони легко захопили владу і почали вводити обмеження в усіх сферах життя. Їхні лідери зважилися заборонити все, що не схвалювалося Кораном. Країна відразу перемістилася в середньовіччя: було заборонено користуватися телефоном або телевізором, а всі аспекти існування суворо регламентовані.
«Але суспільство, навіть таке патріархальне, як Афганістан, було не готове до такого повороту», – каже Корреспонденту Томас Ліпман з Колумбійського університету.
І коли у 2001 році американські війська ввійшли в Афганістан, місцеві жителі майже не чинили їм опору.
В ІДІЛ намагаються переконати всіх, що виступають не тільки під прапорами ісламу, але й загальної рівності та соціальної справедливості
В ІДІЛ зробили висновки і не відмовляються відразу від всіх західних винаходів. Вони використовують відео та інтернет для поширення своїх ідей, намагаючись переконати всіх, що виступають не тільки під прапорами ісламу, але й загальної рівності та соціальної справедливості. Тому все більше молодих людей, розчарувавшись у житті, їдуть туди воювати чи допомагають джихадистам у Європі.
До цієї армії додаються мігранти зі Сходу, які часто не можуть знайти роботу і відчувають ворожість місцевих жителів. Всі вони поповнюють лави прихильників радикального ісламізму, в якому вбачають єдиний шлях до порятунку.
***
Цей матеріал опубліковано в №25 журналу Корреспондент від 26 червня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.