Незважаючи на провалений референдум, у ЄС не хочуть повного розорення Греції.
На стіні парламенту Греції хтось із протестувальників написав: Гнів, богине, оспівай Ахіллеса, Пелєєва сина. Напевно, ці початкові рядки з Іліади мали означати, що Греція не готова підкоритися жодним вимогам кредиторів і боротиметься до останнього, пише Павло Сивокінь у №27 журналу Корреспондент від 10 липня 2015 року.
У день історичного референдуму прем'єр Греції Алексіс Ципрас під час свого виступу в парламенті також багато розмірковував про історичну спадщину Греції, парламентаризм та демократію. Цікаво, що в цей момент більшість банків і фінансових установ країни були зачинені. А на банкоматах висіли оголошення, що готівки немає і коли вона буде, абсолютно незрозуміло.
За словами Ципраса, державі потрібно лише € 1,5 млрд, щоб провести потрібні платежі, і все стане добре. При цьому він не відчував навіть частки відповідальності за те, що його країна опинилася в стані дефолту і не може платити за зобов'язаннями.
Понад 60% населення країни висловилося за відмову від усіх вимог, і поки що не зрозуміло, до чого це призведе
Референдум з питання прийняття вимоги МВФ, Єврокомісії і ЄЦБ, який відбувся 5 липня, показав, що загалом греки підтримали свого лідера. Понад 60% населення країни висловилося за відмову від усіх вимог, і поки що не зрозуміло, до чого це призведе. Тепер правителі Греції та ЄС збираються на екстрений саміт, щоб придумати, як саме знову рятувати державу, яка ніяк не бажає йти на поступки.
Європу розривають два протилежні почуття. На думку Георгіуса Дзогополуса, аналітика Грецького фонду європейської та закордонної політики, чиновникам у Брюсселі стає все складніше пояснювати країнам Східної та Південної Європи, чому Афінам пробачають всі борги і дають гроші, незважаючи на відверто вороже ставлення Греції до ідеї Єдиної Європи.
У Парижі та Берліні розуміють, що виключення Греції з єврозони поставить під сумнів цю ідею. Навіть більше, немає жодних законодавчих норм для того, щоб зробити це
З іншого боку, у Парижі та Берліні розуміють, що виключення Греції з єврозони поставить під сумнів цю ідею. Раніше жодну країну звідти не виганяли. Навіть більше, немає жодних законодавчих норм для того, щоб зробити це.
Якщо Німеччина чи Франція порушать суверенітет Греції, це означатиме, що союз перестав бути демократичним. Тому в Афінах так багато говорять про демократію і права людини. Правда, забуваючи, що вже отримали від демократичної Європи понад € 200 млрд і явно не поспішають зупинятися.
Швидше за все, Греція таки відмовиться платити за частиною зобов'язань і її будуть знову рятувати, даючи все більше грошей. Що цікаво, в цю пастку ЄС і Греція загнали себе самі.
Після голосування
Відразу після того, як греки відкинули пропозицію кредиторів, у ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що Афіни вже на шляху вигнання з ЄС і єврозони, що країна готується вводити власну валюту – драхму, щоб самостійно розвивати економіку. Але експерти вважають, що такі висновки робити передчасно.
По-перше, ніхто не говорить про вихід держави з ЄС. У найгіршому випадку це може закінчитися виходом Греції із зони єдиної валюти. І навіть якщо греки зважаться на такий крок, це не стане трагедією, оскільки в Євросоюзі зараз є країни, що користуються своєю валютою. Хоча поки Греція готуватиметься до валютної незалежності, потрібно буде ввести розписки або інші грошові сурогати. Це, звичайно, розжене інфляцію, але не буде смертельним ударом для Афін.
По-друге, ніхто не говорить про виключення Афін з ЄС. Поки що це просто неможливо, оскільки ніхто не знає, як це зробити. І хто повинен приймати рішення про те, як виключити країну із союзу.
Поки що греки відмовилися платити за розписками МВФ. Але це не основний борг Греції, поки основні витрати несуть на собі Німеччина, Франція та США
По-третє, поки що греки відмовилися платити за розписками МВФ. Але це не основний борг Греції, поки основні витрати несуть на собі Німеччина, Франція та США. Тому дефолт за цими розписками валютного фонду не така велика трагедія. В останні роки фонд усе рідше бере на себе відповідальність за проблемні країни. Навіть зараз Греція може обслуговувати свій борг незважаючи на його гігантські розміри.
«Афіни вимагають списати саме тіло боргу. І це головна проблема. Про те, щоб списати відсотки, мова не йде», – каже Корреспонденту Елена Панарітіс, аналітик Світового банку.
Але в будь-якому разі переговори між Грецією і кредиторами можуть затягнутися на кілька місяців, і рішення референдуму не дасть жодній зі сторін значних переваг.
Європейські революціонери
Криза в Греції стала зоряним часом Ципраса. Без тривалого протистояння між Афінами та Брюсселем і поступового згасання економіки країни його партія СІРІЗА ніколи не отримала б більшості голосів на останніх парламентських виборах – у лютому 2015-го. У період процвітання ця політична сила була однією з багатьох радикальних організацій, які боролися за кілька відсотків під час чергових виборів.
Навіть більше, Ципрас уже зараз став політиком континентального рівня і символом боротьби за права пригноблених робітників у Європі. Він демонстративно їздить до Москви і розмовляє з Володимиром Путіним, хоча інші лідери ЄС не хочуть спілкуватися з російським президентом. Коли в травні 2014-го в Єврокомісії ділили посади, Ципрас мав певні шанси очолити європейську дипломатію.
Але, як вважає Джим Роло з аналітичного інституту Chatham House, грецький уряд поки що не показав ніяких результатів.
«Вони можуть вимагати і займати непримиренну позицію, але реальних реформ не видно», –каже експерт Корреспонденту.
На його думку, ці люди проводять знайому політику окупації Європи, адже Ципрас виріс зі студентських протестів, які звичні для Греції, і тому проводить таку політику і зараз. Вона може бути успішною, тільки поки Європа готова йти на поступки. Але справа в тому, що до корінних перетворень Афіни не готові. Перед референдумом там обговорювали, хто більший демократ, а не як наповнити банкомати.
Але саме цим вони і привабливі для виборців, оскільки можуть здатися захисниками бідних від домагань світових бюрократів. Отже, Ципрас постійно повинен виступати з радикальними вимогами і засуджувати світових лідерів, щоб залишатися популярним. Щойно криза закінчиться, його популярність може піти на спад.
Дилема Берліна
Головну відповідальність серед країн ЄС за грецьку кризу зараз несе Німеччина. Вона вже акумулювала у себе значну частину боргових розписок цієї країни, і її міністр фінансів Вольфганг Шойбле прямо дав зрозуміти ще на початку 2015 року, що не чекає швидкого погашення паперів.
Крім того, Берліну потрібно постійно виробляти нові пропозиції для греків, щоб підняти їх економіку. І на Ангелу Меркель лягає тягар прийняття рішень з цього приводу.
На неї вже й так напали з критикою за те, що ЄС виявився абсолютно неготовим до української кризи і не створив єдиної зовнішньої політики за стільки часу. Багато років у Берліні не хотіли думати про оборону і віддавали її на відкуп НАТО і США. І коли Росія анексувала Крим і почала підтримувати сепаратистів на Донбасі, Європа довгий час не могла виробити спільну позицію з цього питання.
Для німецьких виборців незрозуміло, чому вони повинні не тільки платити за прорахунки греків, а й забезпечувати безпеку Східної Європи
Економічна криза також стала випробуванням для Німеччини. Держава змогла подолати її за кілька років і перебудувати свою економіку. Але Берлін постійно змушений платити іншим країнам ЄС, щоб ті не розорилися. Для німецьких виборців незрозуміло, чому вони повинні не тільки платити за прорахунки греків, а й забезпечувати безпеку Східної Європи.
Але незважаючи на наполегливе небажання Греції приймати пропозиції Євросоюзу, переговори, швидше за все, продовжаться. Ніхто не зацікавлений у повному руйнуванні греків. Вони будуть змушені піти на певні поступки і знову отримувати гроші. І це не дивно, оскільки грецькі трагедії не закінчуються швидко.
***
Цей матеріал опублікований в № 27 журналу Корреспондент від 10 липня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.