Боротьба проти санкційних продуктів в Росії, Містралі і київська поліція в дайджесті іноземної преси.
PR-прорахунок Кремля з їжею - DerSpiegel
Той, хто розпочинає спалювати речі, швидко опиняється в сумнівній компанії. Пару років тому продукти у вогонь скидали сомалійські бойовики - з причини іноземного походження продуктів. Нещодавно таке саме з упаковками гуманітарної допомоги із США проробляла "Ісламська держава". Ось і президент Путін видав указ, яким зобов'язав знищувати привезені із Заходу продукти харчування.
Хоча переважна більшість росіян досі підтримує жорсткий антизахідний курс влади, у випадку зі знищенням продуктів Путін наштовхується на невдоволення - не тільки надзвичайно сильне, але до того ж надзвичайно масове, що примітно.
Розпещений піар-успіхами останніх років, Кремль прорахувався. Гучна критика лунає навіть з тих місць, де зазвичай всі лояльні до Кремля.
Зважившись на маневр з продуктами, Кремль ризикує. Серед сумнівних успіхів московської пропаганди до недавніх пір вважалася та обставина, що більшість росіян сприймали санкції як міра, спрямована проти народу.
Показове публічне знищення продуктів не веде до зростання рейтингів - ні в Сомалі, ні в Сирії. Росія в цьому сенсі не виняток. Чому ж Кремль пішов на такий ризик?
Виразніше за всіх інших на справжні мотиви побіжно натякнув російський міністр сільського господарства. Конфіскат не можна роздавати нужденним хоча б тому, що тоді почнеться "корупція", сказав Олександр Ткачов. Москва спалює продукти, тому що інакше найжадібніші чиновники їх перепродадуть. Адже досі західні продукти продовжували надходити в московські супермаркети.
Москва не в змозі цивілізованими способами забезпечити заборону на ввезення імпортних товарів через свій кордон. Радикальні заходи маскують слабкість системи. Держава, яка при Путіні неначе б дуже сильно зміцнилася, демонструє ознаки неспроможності.
У найближчі 70 років історія з Хіросімою може повторитися - The Financial Times
Чи є ймовірність того, що світ ще 70 років обходитиметься без застосування ядерної зброї? У річницю трагедії в Хіросімі доводиться констатувати, що така ймовірність невелика. Ще гірше, що в останні роки потенціал для застосування ядерної зброї виріс і, ймовірно, зросте ще більше.
Правда, вкрай малоймовірно те, що 5 "перших ядерних держав" (США, Росія, Китай, Великобританія, Франція) навмисно застосують ядерну зброю. У них є потужні арсенали, а також добре працює розвідка, що зменшує ймовірність катастрофічних прорахунків.
Єдина країна, яка трохи нервує, - Росія. Почасти тому, що дії президента Путіна скуті менше, ніж будь-якого його попередника після Сталіна. Але політичні розбіжності між Путіним і США, хоча вони цілком реальні, ще не настільки гострі, щоб застосовувати ядерну зброю.
Його більше турбує сценарій політичної нестабільності в Росії: а що як атомними бомбами заволодіють терористи?
Але найімовірніше, ядерну зброю застосують країни, які обзавелись нею відносно недавно. Йдеться про Пакистан та Північну Корею.
Однак швидше за все загроза наростає на Близькому Сході. У Ізраїлю вже є солідний ядерний арсенал. Недавня угода дозволяє Ірану зберегти більшу частину передумов для великої програми розробки ядерних озброєнь. Прикладом Ірану легко можуть послідувати інші країни регіону.
Цілком можливо, що запобігання подальшого поширення ядерних озброєнь і їх застосування стане найважчим завданням для XXI ст.
Українці готові радіти навіть малому - The Wall Street Journal
Прозахідний уряд, який прийшов до влади торік з обіцянкою покінчити з корупцією, чимало розчарував українців, проте одна з нових київських програм відразу стала хітом - новий підрозділ поліції, сформований в основному з людей, котрі не мають досвіду у охороні правопорядку.
Кияни фотографуються з новими офіцерами, котрі хизуються в темно-синій формі, схожій на форму американських поліцейських, і роз'їжджають на блискучих новеньких гібридних "Тойотах", пожертвуваних Японією.
Міністерство внутрішніх справ України запевняє, що робить усе, щоб нове формування не забруднити хабарництвом. Офіцерський оклад підвищено до 460 доларів (10 тис. грн). Окрім того, офіцерам роздали електронні планшети і натільні відеокамери для відстеження їхньої взаємодії з населенням. Вік нових офіцерів - від 21 до 35 років, повідомляє МВС.
Поки поліцію люблять усі // Reuters
Костянтин Дронгаль - один з 50 колишніх офіцерів поліції, котрі перейшли в новий підрозділ, вірить, що це спрацює. 23-річний Дронгаль визнає, що брав хабарі на старій роботі, але зазначає, що із зарплатою всього 2 тис. грн на місяць вибір був невеликий.
Інші поліцейські повідомили про те, що брали хабарі через побори начальства чи щоб платити за свою ж форму чи навіть бензин в службових машинах.
Особливою популярністю користуються 405 жінок-офіцерів. У 27-річної Людмили Мілевич за кілька днів з'явилося 8 тис. нових дописувачів в Інстаграмі.
МВС вважає, що довіра населення до нової службі глибша, ніж здається. За перший місяць роботи новобранців дзвінки в українську службу, аналогічну 911, почастішали в рази. Правда, не обходиться без помилкових викликів. Мілевич одного разу довелось вислуховувати скарги на недоречно співаючого півня, а іншим разом виявилось, що жінка, котра заявила про наркопритон, просто хотіла зірвати вечірку у сусіда.
І все-таки загальні сумніви залишаються. Окрім нового київського загону, в службі правопорядку все залишається, за великим рахунком, як і раніше, і багато хто зі старої гвардії нікуди не поділись.
"Це трохи нагадує мені спробу причепити гілку груші до кактуса в надії, що вона буде рости", - поділився депутат від Самопомочі Єгор Соболєв.
Ека Згуладзе, перший заступник міністра міністра внутрішніх справ України, сказала, що новий київський патруль, в першу чергу, важливий як символ змін. Після року з гаком війни, економічної розрухи і повільного відновлення символізм має значення.
"Це спосіб дати українському народу надію на реформи, донести до нього, що ми хочемо побудувати державу", - сказала Згуладзе.
Як вирішили питання з "Містралями" - Le Figaro
Поставлено крапку в суперечці Парижа і Москви, що виникла після анексії Криму і початку війни в Україні, яка отруювала відносини Франції також і з деякими західними партнерами.
Володимир Путін і Франсуа Олланд домовилися розірвати контракт на продаж 2 вертольотоносців - багатоцільових і ультрасучасних кораблів, які є гордістю французького флоту.
За даними, якими володіє Figaro, французька держава погодилася відшкодувати Росії трохи менше 1 млрд євро. Ця цифра стала результатом компромісу між російськими вимогами (1,2 млрд) і французькою пропозицією (800 млн). Досягнута угода буде найближчим часом передана на розгляд французького парламенту.
У грудні минулого року під час зустрічі Франсуа Олланда з Володимиром Путіним була досягнута домовленість про те, що кораблі не будуть поставлені, але подальші переговори застопорились навесні. Кремль підняв ставку.
"Частина російського державного апарату хотіла розорити нас", - повідомило джерело, близьке до переговорів. "Якщо ти мені допоможеш по Україні, ми не будемо накладати штрафні санкції. В іншому випадку договір буде виконуватися в суворій відповідності з його змістом", - нібито сказав Путін своєму французькому колезі.
Однак 5 серпня президенти остаточно домовилися. Між Парижем і Москвою буде підписано відповідну міжурядову угоду. Франції не доведеться виплачувати компенсацію у зв'язку з розірванням контракту.
"Цей договір - не найгірше рішення. Росіяни продемонстрували добру волю, відмовившись від судового вирішення спору. Володимир Путін перестав робити з цього ставку в грі. В іншому випадку це питання могло проіснувати ще 20 років", - повідомляє джерело, близьке до Міністерства оборони Франції.
Чому Франсуа Олланд і Володимир Путін так швидко знайшли рішення до спірного питання? Тому що вони зацікавлені в його швидкому врегулюванні.
Росії, яка переживає кризу, потрібні гроші. Крім того, представники ВМФ завжди виступали проти покупки французьких вертольотоносців. Що стосується Парижа, то посилена охорона "Містралів" в Сен-Назері обходилась надто дорого.
"Нам також треба було звільнитися від дипломатичних суперечностей і складнощів, що виникли у відносинах з деякими нашими союзниками, такими, як Польща", - пояснило джерело, близьке до переговорів.
Угода по цих кораблях виходить за межі французько-російських відносин. За словами одного з джерел, врегулювання питання має відношення до глобальних переговорів, зокрема щодо ситуації на Близькому Сході, бо неможливо відокремити питання про "Містралі" від України, а також Сирії, Іраку, Ємену, ІДІЛі і "Аль-Каїди".
Останнім актом в історії з вертольотоносцями стане перепродаж "Містралів" одному чи двом союзникам Франції. "Певне число країн, і їх досить багато, продемонструвало інтерес до цих кораблів", - заявив Жан-Ів Ле Дріан, міністр оборони Франції. У списку потенційних кандидатів фігурують Канада і Єгипет, а також Індія, Марокко, Сингапур і Бразилія.
Париж дав собі 18 місяців на врегулювання цього питання.