Скандал у миротворчій місії ООН, падіння російської економіки і військова допомога Україні в дайджесті іноземної преси.
Штопор російської економіки - The Wall Street Journal
Якщо аналітики в Кремлі і за його стінами здивовані появою рецесії, то це тому, що вони постійно перебільшували переваги ослабленого рубля і недооцінювали наслідки того, що Володимир Путін протягом довгого часу неефективно управляв економікою.
Дехто запевняв, що дешева національна валюта підстьобне експорт і надихне росіян підтримувати місцевого виробника. Цього не сталось.
Замість цього недавній різкий спад промислового виробництва посилив економічний спад. Блат, корупція, слабкий вплив законів і загальна бюрократизація зробили економіку менш стійкою перед обличчям того, що навіть за найкращих обставин було б серйозним потрясінням.
Західні санкції також внесли свою лепту в ускладнення ситуації за рахунок дефіциту ліквідності в іноземній валюті.
Невміння Путіна управляти економікою - одна з його головних слабкостей. Зайвий привід не тільки не послабити санкції, але притиснути його сильніше.
Проблеми миротворців ООН - The Newsweek
За миротворчими зусиллями Організації Об'єднаних Націй вже давно ховається темна сторона: ціла низка випадків сексуальної експлуатації та зловживань щодо цивільних осіб з боку особового складу ООН.
У той час як ООН на словах обіцяла покласти край сексуальному насильству, нещодавно опублікований внутрішній огляд демонструє масштаби цих злочинів, що досі викликають занепокоєння, і нездатність міжнародної спільноти притягти винних до відповідальності.
Сексуальне насильство з боку миротворців на цей момент стало хвилююче знайомим явищем. Перші повідомлення про такі злочини відносяться вже до 1990-их рр., до місій ООН в Мозамбіку, Боснії, Гвінеї, Ліберії та Сьєрра-Леоне. Зловживання містили весь спектр злочинів: від секс-торгівлі до проституції в обмін на гроші, їжу чи медикаменти.
Миротворці ООН в Малі // Reuters
Після неодноразових закликів в 2003 році в спеціальному офіційному повідомленні Генерального секретаря ООН засудила ці порушення, а в 2005 році встановила політику "нульової терпимості". Насправді ж бізнес, як зазвичай, триває.
Експерти знаходять цим безперервним зловживанням різні пояснення: починаючи з безправ'я доведених до злиднів цивільних осіб перед обличчям наділених владою миротворців і закінчуючи відсутністю належного навчання і виховання принципам ООН в країнах, що надають свої війська.
Однак через всі випадки жорстокого поводження проходить загальна нитка: завдяки структурі миротворчої системи ООН її учасники користуються приголомшливим рівнем безкарності.
За великим рахунком, багаті держави беруть участь у миротворчих операціях, вносячи кошти, а бідні держави - надаючи свої війська.
Миротворчі місії ООН досягли історичних показників розгортання, маючи у своєму розпорядженні 106 тис. військових і поліцейських підрозділів (в порівнянні з 34 тис. у 2000 році) і 19 тис. цивільних співробітників, що беруть участь в 16 операціях під командуванням ООН по всьому світу. Більш того, теперішні місії тривають майже втричі довше, ніж раніше, і ООН також надає матеріально-технічну підтримку більш ніж 20 тис. співробітників Африканського союзу.
Високий попит на миротворців ООН означає, що Департаменту операцій з підтримання миру (ДОПМ) постійно доводиться збирати не лише кошти, а й особовий склад, щоб заповнити штатні вакансії миротворців.
Ужиті сьогодні ООН заходи йдуть далеко вперед, щоб і далі заохочувати країни на відправку людей - що обертається катастрофічними наслідками для нагляду та підзвітності. На цей час угоди між ДОПМ, країнами, які надають свої війська, і приймаючими країнами визначають юрисдикцію для розслідування хоч якого передбачуваного порушення винятково для країни, що надає війська. Кожна дисциплінарна дія з боку держави, яка направила війська, однак, залишається суто добровільною.
Внутрішні зусилля з реформування ООН на сьогоднішній день виявляються малорезультативними щодо припинення сексуального насильства з боку миротворців.
Управління міжнародних послуг з нагляду ООН у своїй травневій доповіді зареєструвало 480 звинувачень у зловживаннях в період між 2008 і 2013 рр.
Ураховуючи неповне висвітлення відомостей про такого роду злочини, число жертв швидше за все є набагато більшим.
У той час як жодна місія ООН не уникла розслідувань, у звіті найбільш кричущими були визнані 4 місії: в Гаїті, Демократичній Республіці Конго, Ліберії та Судані/Південному Судані. Окрім того, в доповіді озвучено натяк на тривожну тенденцію: в 36% випадків передбачуваними жертвами були неповнолітні.
Великобританія навчить більше українських солдат - The Independent
До кінця року чисельність учнів військовослужбовців зросте до 2 тис. осіб, повідомив під час візиту в Україну британський міністр оборони Майкл Феллон.
Візит Феллона відбувся саме того дня, коли Київ оголосив про наступальну операцію сепаратистів під Старогнатівкою (село в 30 милях на півдні від порту Маріуполь) - ключовим стратегічним пунктом, навколо якого довгий час спалахують збройні зіткнення.
Феллон спростував заяви, що Великобританія ризикує вплутатись в "повзучу" місію і що втручання Заходу у війну спровокує президента Путіна і поставить під загрозу процес мирного врегулювання.
"Жодної провокації. Усе розраховане на те, щоб допомогти українським військам краще захищати себе і рятувати життя", - каже міністр.
За повідомленням Феллона, навчання планується провести за такими напрямами, як наземні засоби ППО, бойові дії і самозахист у великих містах, а також польова фортифікація.
Міністр оборони Великобританії запевнив, що київський уряд провів перевірку, щоб жоден із солдатів, котрих навчатимуть британці, не виявився екстремістом.
Китайська девальвація небезпечна для всіх - The Financial Times
Усі валютні війни самогубні для їх учасників. Коли країна знижує вартість національної валюти, щоб збільшити експорт, вона неминуче провокує конкурентну девальвацію з боку її торговельних партнерів, що позбавляє ініціатора його первісної переваги.
Таким чином, навряд чи Китай, який у вівторок фактично девальвував юань на 2%, мав намір перетворити валютні "сутички" між його торговими партнерами в повномасштабну війну.
Проте наміри - це одне, а наслідки - інше. Положення Китаю як найбільшої у світі торгової держави гарантує, що його дії призведуть до поширення тиску дефляційних сил у глобальному світовому ланцюжку поставок, змушуючи конкурентів вдаватись до знецінення власних валют.
У березні китайський прем'єр Лі Кецян заявляв: "Ми не хочемо подальшої девальвації китайської валюти, тому що не можемо розраховувати на те, що знецінення нашої валюти збільшить експорт".
Сигнал Федеральної резервної системи США про те, що вона, можливо, підвищить процентну ставку не пізніше осені цього року, міг зробити попереджувальні заходи більш привабливими. Підвищення курсу юаня на 10,3% по відношенню до всіх валют з початку 2014 року, можливо, зміцнило уявлення про те, що китайська валюта переоцінена. Нарешті, кампанія Китаю з метою домогтись додавання юаня до кошика спеціальних прав запозичення (СПЗ) МВФ в грудні могла спонукати Пекін показати, що він переходить до більш гнучкої валютної системи - одна з умов залучення до СПЗ.
Але девальвація юаня може мати небажані наслідки. Швидше за все вона призведе до "експорту дефляції" з Китаю за допомогою здешевілих китайських товарів.
Поряд з впливом потенційної конкурентної девальвації це швидше за все призведе світову економіку до нової фази уповільнення зростання.