Фото: Reuters
Що може принести світу дипломатія по-російськи?
Чому російський підхід до сирійської проблеми може зацікавити Європу і США.
Росія розвинула неймовірну активність в сирійській кризі. У країну спрямована російська військова техніка та інструктори, лідери країн Близького Сходу по черзі приїжджають до Москви, а Володимир Путін планує присвятити сирійській проблемі свій виступ на Генасамблеї ООН.
Кон Колін у статті для британського “The Telegraph” стверджує, що Заходу необхідно підтримати російські зусилля з врегулювання сирійського конфлікту, адже вони більш прагматичні і конкретні.
Корреспондент.net наводить переклад статті про російський план з врегулювання кризи в Сирії.
Дії Заходу в Сирії неефективні
Поки обмеженість і марність спроб Заходу зі знищення Ісламської держави стає все більш і більш очевидною, здоровий підхід Путіна може виявитися ключовим в спробі вирішити конфлікт у Сирії.
Рік тому американські військові літаки, разом зі своїми партнерами з коаліції, почали військову кампанію проти ІДІЛ, після того, як терористи заволоділи великими територіями в Іраку і Сирії.
Але незважаючи на тисячі бойових вильотів протягом останніх 12 місяців, ІДІЛ сьогодні навіть у більш вигідному становищі, ніж рік тому. Вони контролюють більшу територію в Сирії та Іраку, мають набагато більше бійців, і навіть досягли успіху в експорті свого злісного ісламістського бренду в Афганістан і Лівію.
Західні надії на стримування конфлікту лежать в руїнах
На Заході сподівалися утримати жорстокий сирійський конфлікт в рамках арабського світу, але з цього нічого не вийшло. Європа зараз намагається впоратися з хвилею зневірених біженців, які залишають Близький Схід у пошуках притулку на Заході.
Reuters
Сирійські біженці в Європі.
Одна з головних причин такої вкрай невдалої західної політики є небажання політиків по обидва боки Атлантики сформулювати раціональний і ефективний план боротьби із загрозою ІДІЛ. З самого початку, як Барак Обама, так і Девід Кемерон, воліли ведення війни "за допомогою пульта дистанційного керування", спираючись насамперед на бойові літаки і безпілотники для атаки на ІДІЛ.
Спроби завдати ісламістам удару на землі покладалися на місцевих прозахідних бойовиків, таких як, наприклад, Вільна сирійська армія. Але, як недавно з'ясував Конгрес США, підготовка цих збройних сил закінчилася повною катастрофою.
Пентагону вдалося навчити всього 54 сирійських бійців, незважаючи на витрати близько $500 мільйонів на програму, яка мала підготувати і обмундирувати 15 тисяч осіб.
Відсутність чіткого завдання
До цих проблем додалася ще й плутанина серед вищих чинів американського і британського уряду навколо того, що повинно бути головним завданням в Сирії: повалення режиму Асада, або знищення ІДІЛ?
Зараз стає зрозуміло, що непослідовність і недооцінка при відповіді Заходу на загрозу ІДІЛ є однією з найбільших зовнішньополітичних катастроф 21-го століття.
Занадто довго в Сирії наші політики вирішували з чим саме їм боротися. Причому британський уряд досі не засвоїв урок. Нещодавно канцлер казначейства Британії Джордж Осборн заявив, що метою країни в Сирії повинна бути одночасна перемога над Асадом і ІДІЛ.
EPA
Башар Аль-Асад
Таке заплутане мислення підриває здатність ефективного реагування на сирійську кризу. І нічого дивного, що в цілому більш прагматичний підхід Путіна привертає увагу.
План Путіна
На думку Путіна, ІДІЛ, а не Асад, є найбільшою загрозою в Сирії, і з цією метою Росія наразі поставила 28 бойових літаків Дамаску для підтримки воєнних дій проти ісламістів.
Можливо, у російського президента є й інші причини для утримання Асада при владі. У першу чергу такі, як збереження давніх стратегічних зв'язків Москви з Дамаском. Але його підхід приніс таку необхідну ступінь ясності в дискусію навколо Сирії.
Навіть Джон Керрі, держсекретар США, який раніше заявляв, що не може бути жодної мирної угоди, поки Асад залишається при владі, був змушений переглянути свою позицію. У вихідні він вже говорив про те, що майбутнє сирійського лідера має бути частиною більш мирного врегулювання конфлікту.
Ніхто не сумнівається в злі, яке лежить в основі режиму Асада: більшість з 220 000 сирійців, загиблих протягом останніх чотирьох років, померли від рук режиму лоялістів, які використовували хімічну зброю і бомби проти власного народу.
Але всі гріхи Асада не становлять загрози для зовнішнього світу. На відміну від терористичних фанатиків, пов'язаних з ІДІЛ, у тому числі сотні джихадистів, котрі народилися в Британії і, як вони вважають, які повернулися додому після проходження підготовки в таборах Ісламської держави.
Якщо Путін хоче вести війну проти ІДІЛ, ми повинні бути готові дати йому нашу повну підтримку.