Суперечка за острови в Південно-Китайському морі набирає нових обертів.
Китай назвав незаконною і небезпечною провокацією наближення американського есмінця до штучного острова, створеного Пекіном у Південно-Китайському морі, пише The Washington Post.
Відкритий виклик США до територіальних претензій Китаю викликав у Пекіна "сильне невдоволення" і "рішуче неприйняття". Китай зазначив, що подібні кроки шкодять регіональному миру і стабільності.
Ракетний есмінець Лассен, який наблизився до рифу Субі, що входить до складу островів Спратлі, супроводжували, за словами джерела в Міноборони США, розвідувальні літаки американських ВМС.
Завдання "було виконано без інцидентів", заявило джерело видання на умовах анонімності.
За словами американських офіційних осіб, дії США спрямовані на утвердження принципу свободи судноплавства в міжнародних водах Південно-Китайського моря. Вашингтон підкреслено не визнає претензії Китаю на територіальні води навколо штучного острова.
Експерти вважають, що цей крок має переконати союзників Америки, які нервуються, що США не дозволять Пекіну безроздільно розпоряджатися в регіоні.
Рішення відправити до островів корабель було прийнято після довгих роздумів. Воно викликало невдоволення Китаю, який заявив минулого місяця, що він «не дозволить жодній країні» вторгатися в акваторії, які він вважає своїми територіальними водами, і в повітряний простір навколо островів, який він вважає своїм.
Американський корабель увійшов в китайські води "незаконно і без дозволу Пекіна", підкреслив офіційний представник китайського міністерства закордонних справ Лу Кан, додавши, що влада Китаю стежила за ним і попередила його.
"Дії американського корабля порушували суверенітет Китаю, погрожували його інтересам у сфері безпеки, поставили під загрозу безпеку людей і об'єктів, що є на острові, і завдали шкоди миру і стабільності в регіоні, - сказав він, закликавши Сполучені Штати "негайно виправити свою провину" і більше не робити "небезпечних і провокаційних кроків".
Раніше міністр закордонних справ Китаю Ван І звернувся до Сполучених Штатів із закликом "не вести себе нерозважливо і не влаштовувати сварку на порожньому місці".
Китай претендує на контроль майже над усім Південно-Китайським морем, включаючи його основні острова і рифи, і стверджує, що відмовитися від цих претензій означало б "зганьбити предків". Пересічні претензії на акваторію також пред'являють Філіппіни, В'єтнам, Малайзія, Бруней і Тайвань. Деякі з цих країн також утримують окремі острови, рифи і скелі.
Пекін здійснює масштабну програму з утворення території і будівництва на островах Спратлі з 2014 року. Ця програма помітно зіпсувала його відносини як зі Сполученими Штатами, так і з регіональними державами, що претендують на острови.
Започаткована цього тижня морська операція також частково спрямована на перевірку обіцянки не мілітаризувати острова Спратлі, яку президент Сі Цзіньпін дав минулого місяця під час свого візиту до Вашингтона.
Риф Субі, що лежить у Південно-Китайському морі неподалік Філіппін, раніше під час припливу йшов під воду. Проте Китай у рамках свого землевпорядного проекту перетворив його на острів досить великих розмірів, щоб на ньому потенційно можна було розмістити злітно-посадкову смугу.
На фотографіях із супутників також видно щось на кшталт спостережної вежі і безліч супутникових антен, повідомляє Ініціатива з відкритості мореплавства в Азії, проект Центру стратегічних і міжнародних досліджень (ЦМДБ).
Згідно з міжнародним морським правом, перетворення рифів на штучні острови не створює права на територіальні води, що і підкреслює американська операція. Втім, творці острова можуть претендувати на "зону безпеки" 500 метрів навколо рифа, який раніше затоплювало.
Нині Китай уже будує злітно-посадкову смугу на рифі Файєрі Крос. На думку експертів, ще одна смуга може бути побудована на рифі Місчіф. Пекін стверджує, що будівництво здійснюється переважно для цивільних потреб і не позначиться на свободі мореплавства в Південно-Китайському морі. У чотирьох інших країн уже є злітно-посадкові смуги на островах Спратлі.
Китайське посольство у Вашингтоні заявило, що ідея свободи судноплавства не має бути приводом для гри мускулами. Як передає китайська державна преса, воно також зазначило, що Сполученим Штатам слід утриматися від "провокаційних дій і висловлювань, діяти відповідально і підтримувати мир і стабільність у регіоні".
За словами експертів, ВМС давно хотіли провести таку операцію, проте раніше адміністрація Обами це не дозволяла, намагаючись одночасно стримувати Китай і перешкодити конфронтації, здатної призвести до мілітаризації регіону.
Проте, судячи з усього, зрештою, в адміністрації просто не залишилося вибору.
"Це давно слід зробити", - вважає фахівець ЦСМД з китайських збройних сил Бонні Глейсер.
Хоча подібні операції не завадять Китаю продовжувати мілітаризацію островів і будівництво на рифах злітно-посадкових смуг, вони, на думку Глейсер, все одно виправдані.
"Врешті-решт, наші операції, присвячені свободі мореплавства, не ставлять перед собою таких цілей. Наша мета просто проходити через води, що підпадають під морське право", - говорить вона.
"Однак багато хто в адміністрації вважав, що це тільки ускладнить ситуацію, що Китай стане ще неспокійнішим, що з ним буде ще важче мати справу, - пояснює вона. - Багато хто також думав, що з такими кроками варто почекати до візиту Сі Цзіньпіна до Вашингтона".
У свою чергу відставний контр-адмірал Ян І, співробітник Інституту стратегічних досліджень при Університеті національної оборони Народно-визвольної армії Китаю, стверджує, що ця операція тільки зашкодить американо-китайським відносинам, підштовхне Китай прискорити будівництво на островах і - можливо - посилить їхню мілітаризацію.
"Ідеться про необачним, небезпечний і безвідповідальний крок, - говорить він. - Він показує, що Сполучені Штати володіють менталітетом старшого брата при дитячій відсутності самовладання. Якщо такі кроки стануть регулярними, військовий конфлікт у регіоні буде неминучий - і почнуть його США".
На вересневій зустрічі президент Обама заявив Сі, що Сполучені Штати мають намір діяти, літати і водити кораблі скрізь, де це дозволено міжнародним правом. У понеділок офіційний представник Білого дому Джош Ернест порекомендував журналістам звертатися з питаннями про конкретні операції до Пентагону, але підтвердив вірність США принципу свободи судноплавства.
"Це винятково важливий принцип, особливо для Південно-Китайського моря, тому що через цей регіон щороку проходять торговельні потоки на багато мільярдів доларів, - заявив Ернест. - Гарантувати свободу їх проходження, свободу судноплавства - вкрай важливо для світової економіки".
У найближчі тижні Америка продовжить морське патрулювання і, можливо, поширить його на околиці об'єктів, побудованих на островах Спратлі В'єтнамом і Філіппінами, повідомив агентству Reuters співробітник американського оборонного відомства.
"Патрулювання проводитиметься регулярно. Воно не було окремою операцією і не буде обмежуватися виключно китайськими об'єктами", - заявило джерело Reuters на умовах анонімності.
Яньмей Се, старший експерт з Китаю пекінського представництва Міжнародної групи із запобігання криз, вважає, що подібні заходи мають ризик неправильних рішень, що призводять до конфліктів, однак додає, що бездіяльність теж пов'язана з ризиками.
"Це ризикований маневр, але безпечних варіантів тут немає", - стверджує вона.
"Нічого не робити означало б змиритися з практикою односторонньої зміни статус-кво, що порушує міжнародне морське право. Це підірвало б довіру до США як до гаранта регіональної безпеки і посіяло б серед союзників і друзів Америки сумніви у вірності Сполучених Штатів своїм зобов'язаннями і в тривалості американської присутності в регіоні".
На її думку, Китай "не хоче йти на ризик відкритого конфлікту з США, але не може проявляти слабкість перед лицем Америки, дії якої він називає вторгненням і провокацією".
Офіційний представник Держдепартаменту Джон Кербі заявив у понеділок, що Сполучені Штати не зобов'язані ні з ким консультуватися перед такими операціями.
"Сенс свободи мореплавання в міжнародних водах полягає в тому, що ці води - міжнародні. Тобто консультуватися ні з ким не потрібно. У цьому вся суть", - сказав він.
Ескадрений міноносець типу Арлі Берк Лассен, озброєний керованими ракетами, базується в японському порту Йокосука - місці дислокації 7-го флоту США. Лассен був направлений в Південно-Китайське море в кінці травня. За словами представників американських ВМС, він кілька разів у звичайному порядку зустрічався в морі з китайськими кораблями.
Нагадаємо, 15 червня повідомлялося, що військові чиновники Китаю і США підписали документ про механізм взаємодії у військовій галузі.
Раніше повідомлялося, що Китай на грандіозному параді продемонстрував протикорабельну балістичну ракету середньої дальності Дунфен-21Д, яку експерти називають "вбивцею американських авіаносців".