Фото: Reuters
У майбутньому до ЄС можуть приєнатися не тільки нові країни, а й вийти з нього старі
Майкл Лі, старший аналітик фонду Маршалла в Німеччині, відповів на питання щодо майбутнього ЄС.
Матеріал розміщено у №45 журналу Корреспондент від 13 листопада 2015 року.
1. Зараз перед Європейським Союзом стоять кілька важливих викликів, які він повинен прийняти в наступні кілька років. Один з найважливіших – можливість подальшого розширення. На вашу думку, якою буде конфігурація ЄС до 2020 року?
- Проблема переформатування ЄС не вкладається тільки в процес розширення. На неї потрібно дивитися ширше: в союз можуть увійти нові країни, але деякі старі можуть його і залишити.
У питанні розширення все досить просто. Сьогодні в Євросоюзі 27 країн, але вже в липні до них приєднається Хорватія. Через кілька років реальним кандидатом на приєднання може стати Ісландія. На сході союз найбільше цікавлять Балкани. Треба пам'ятати, що на півострові живуть тільки 20 млн осіб, і це не так багато – ЄС зможе без особливих труднощів прийняти їх. Брюссель вже почав переговори з Чорногорією і незабаром може почати процес приєднання Сербії. Тому мій прогноз такий: до 2020 року в ЄС буде 31 член, а приєднання інших держав, наприклад Туреччини, є малоймовірним.
2. Як бути з тими країнами, які можуть залишити Євросоюз?
- Ця проблема набагато складніше. До підписання Лісабонського договору у 2007 році не існувало правових норм, за якими та чи інша країна могла б припинити членство в союзі. Тепер це можливо. І тут відразу згадується Великобританія. Я думаю, небезпека того, що Лондон залишить ЄС, більша, ніж така сама перспектива для Греції чи Португалії. Ці країни не хочуть йти з союзу.
3. Ви згадали, що Великобританія може залишити ЄС до 2020 року. Як тоді зміниться розстановка сил у союзі?
- За наступні сім років, на мій погляд, в ЄС утвориться нова система ядра і периферії. Наприклад, Франція зараз активно рухається до статусу європейської периферії. Країні складно проводити реформи в умовах високих соціальних стандартів і з національним боргом на рівні 90% ВВП. Ще десятиліття тому Євросоюз будувався навколо співпраці Парижа і Берліна, але тепер все змінюється. Також усе далі на периферію йде Італія, що не витримує конкуренції в умовах економічної кризи.
В останні роки Польща провела кілька важливих реформ і добре справляється з кризою. Вона нарощує свій вплив в Європі та світі і до 2020 року може стати другою за значимістю країною ЄС
Нове ядро формується навколо Німеччини. Але справа в тому, що старі члени ЄС не можуть підтримати цю тенденцію. У цьому ймовірним партнером Берліна може стати Варшава. В останні роки Польща провела кілька важливих реформ і добре справляється з кризою. Вона нарощує свій вплив в Європі та світі і до 2020 року може стати другою за значимістю країною ЄС, якщо Британія залишить союз.
4. А як бути з новими державами, які можуть утворитися на території вже наявних членів?
Думаю, ви говорите про Шотландію або Каталонію. Це два дуже різні випадки. Якщо Шотландія офіційно проголосить незалежність, Британія не стане перешкоджати цьому. І тоді Шотландія точно стане членом ЄС. Думаю, тут питання полягає в тому, чи пройде цей процес автоматично, чи буде створена нова процедура для прийняття країни.
У питанні Каталонії все йде по-іншому. Офіційний Мадрид поки що не погодився на надання незалежності цій провінції. І не визнає результатів її референдуму. Я не кажу про силові сценарії, але Іспанія може гальмувати визнання незалежності Каталонії, якщо це трапиться. Тоді в Європі може з'явитися невизнана країна. Але сумніваюся, що дійде до цього: процес відділення Каталонії – це скоріше еволюція, ніж шлях до революційних потрясінь.
5. Наскільки зараз популярна ідея Єдиної Європи серед її громадян, особливо на тлі кризи мігрантів й економіки?
- Багато хто почав розуміти, що ЄС не тільки держава високих зарплат і пенсій, але і відповідальність – не тільки за свою країну, а й за весь союз. Тут важливо зрозуміти, що народи Європи готові взяти на себе таку відповідальність. Усвідомлення цього – тільки питання часу.
***
Цей матеріал опублікований в № 45 журналу Корреспондент від 13 листопада 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.