Уперше за багато років Європа опинилася під ударом терористів.
Атака на Париж може стати лише початком хвилі терактів нового типу – підривати європейців будуть громадяни країн ЄС, завербовані через соцмережі, пише Павло Сивокінь у №46 журналу Корреспондент від 20 листопада 2015 року.
На початку року один з найвпливовіших світових дослідницьких центрів, Інститут Брукінгса, традиційно опублікував список найбільш імовірних загроз, які стоятимуть перед світом у 2015-му.
У переліку основних загроз для ЄС і США у 2015-му згадувалися можливе поширення небезпечних захворювань або економічні проблеми, але ніяк не тероризм
Загроза терактів і захоплення заручників на цій карті значилася тільки для країн, що розвиваються, нездатних нормально організувати свою систему безпеки через економічну відсталість або політичний хаос. У переліку основних загроз для ЄС і США згадувалися можливе поширення небезпечних захворювань або економічні проблеми, але ніяк не тероризм.
І тут аналітики інституту не помилялися. Класичні теракти в останні роки стали досить рідкісним явищем у країнах розвиненого світу. На думку Стефанії Пезард з дослідницької корпорації RAND, це пояснюється відразу двома причинами.
«По-перше, служби безпеки в Європі і США навчилися успішно запобігати вибухам і збройним нападам. Справа в тому, що багато років Європа була ареною для терористів, і тому контрзаходи були розумним кроком», – каже експерт Корреспонденту.
На думку Пезард, особливо в цьому досягла успіху Франція, яка захищалася від палестинських терористів, борців за незалежність Алжиру і власних ліворадикалів, які любили підкладати бомби у людних районах великих міст.
Другою причиною стало поступове знищення ядра тероризму по всьому світу. Це трапилося після 2001 року, коли США почали глобальну війну проти Аль-Каїди і схожих структур. Тоді Америка витратила понад $ 4 трлн на те, щоб знищити інфраструктуру та лідерів цих терористичних мереж, загалом досягла успіху.
Із загибеллю Усами бін-Ладена і його найближчих прихильників загроза терактів у США різко пішла на спад. Тим більше, що арабська весна, яка почалася у 2010 році, позбавила релігійних фундаменталістів їхньої головної опори – популярності серед арабської молоді. Здавалося, країни Близького Сходу вибрали демократію і готові припинити свій одвічний хрестовий похід проти Європи.
До того ж власні європейські терористи також вирішили перейти на політичне поле боротьби. Найбільш відомі угруповання, такі як ірландська ІРА або ЕТА в Країні Басків, вибрали собі партії, які підтримали, і почали переговори з урядами. Ніхто вже не може пригадати, коли в ЄС був справжній теракт. Навіть з офіційними представниками мусульманських громад вдалося домовитися.
Після атак у Парижі і вибуху російського літака над Синайським півостровом все почало змінюватися. Теракти знову стають долею розвинених країн, які, як ще недавно здавалося, змогли побороти це зло
Але після атак у Парижі і вибуху російського літака над Синайським півостровом все почало змінюватися. Теракти знову стають долею розвинених країн, які, як ще недавно здавалося, змогли побороти це зло.
На Близькому Сході знову створилася мережа організацій, готових воювати проти «невірних» за допомогою перевірених методів – бомб та автоматів. І поки що західний світ не уявляє, як саме можна протистояти цій загрозі, яка повертається з далекого минулого.
Удар у відповідь
Апофеозом ісламського тероризму на початку XXI століття стала атака смертників на вежі Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку. 11 вересня 2001 року загинуло понад 3 тис. осіб, а сама Америка заціпеніла від шоку.
Як згадує колишній генерал армії США Стенлі Маккрістал, Вашингтон був готовий приймати найрадикальніші рішення, щоб убезпечити американців від нових атак, – аж до тимчасового закриття будь-яких польотів над країною. Навіть зараз існує директива збивати всі цивільні лайнери, які відхилилися від своїх маршрутів над містами і не відповідають по радіо.
Тоді світу стало відомо про Аль-Каїду, і розвинені держави почали похід проти цієї терористичної організації – спочатку в Афганістані, а потім в Іраку. Поступово всі харизматичні лідери терористів були або вбиті, або захоплені в полон. На розшук й операцію проти одного бін-Ладена Америка витратила $ 20 млрд. Країни Євросоюзу активно включилися в цю війну і допомогли розбити ополчення талібів в Афганістані і війська Саддама Хусейна в Іраку.
Згідно з доповідями ЦРУ за 2009 рік, основна небезпека наймасштабніших терактів в Європі і США була усунута. До того ж система безпеки на транспорті і під час проведення культурних заходів значно покращилася. Але головне, не було самої причини для терактів. Люди, здатні їх зробити, або були вбиті, або пішли в глибоке підпілля.
Арабська весна принесла на Близький Схід не зростання демократії та захист прав людини, а відновлення збройних диктатур або хаос і зростання ісламізму
Але у 2010-му ситуація почала поступово змінюватися. Арабська весна принесла на Близький Схід не зростання демократії та захист прав людини, а відновлення збройних диктатур або хаос і зростання ісламізму. І тут Америка воліла самоусунутися і надати цим країнам самим вирішувати свою долю.
Єдиною силою, яка показала, що готова боротися за це, залишалася Європа. У 2011 році ЄС почав бомбити війська лівійського диктатора Муаммара Каддафі і допоміг повстанцям скинути його режим. Але після цього Лівія занурилася в громадянську війну, а основною ідеологією там став ісламізм.
Схожі операції в Малі і Чаді, які проводила Франція у 2013-му і серпні 2014 року, закінчилися ще більшим хаосом. Потім почалася громадянська війна в Сирії, і Захід занадто довго думав над тим, кого слід там підтримати – повстанців, багато з яких були ісламістами, або диктатора Башара Асада.
Але час було згаяно. На території Іраку і Сирії сформувалася нова сила, яка сама проголосила хрестовий похід проти Заходу, – Ісламська держава Іраку й Леванту (ІДІЛ). Вона виявилася більш ефективною, ніж інші терористи, і завдала ударів по Європі.
Нові методи
«Особливістю атак у січні на редакцію Charlie Hebdo й останніх пострілів у Парижі стало те, що їх здійснювали місцеві жителі, а не приїжджі терористи», – каже Корреспонденту Омар Ошур з Інституту арабських й ісламських досліджень.
Понад 1,5 тис. французів воюють на боці ІДІЛ у Сирії і багато з них вже повернулися додому і чекають моменту, коли можна буде продовжити боротьбу вже в Європі
І тоді, і зараз це були завербовані французькі мусульмани. Навіть більше, деяких з них ніколи не підозрювали у зв'язках з терористами. Нині стає зрозуміло, що понад 1,5 тис. французів воюють на боці ІДІЛ у Сирії і багато з них вже повернулися додому і чекають моменту, коли можна буде продовжити боротьбу вже в Європі. І захиститися від таких загроз майже неможливо.
Крім того, терористи вербують нових прихильників через соціальні мережі. Після атак у Франції влада цієї країни замислилася над тим, щоб отримати доступ до всіх записів на підозрілих сторінках соцмереж. Але в опозиції одразу заговорили, що це зруйнує свободу слова і встановить загальний нагляд. Тому поки що незрозуміло, як вирішити цю проблему.
Також остання криза з мігрантами з Сирії, що вибухнула в серпні, принесла підтримку праворадикальних партій у країнах ЄС. Багато виборців побачили, що влада не здатна впоратися з напливом мігрантів, і почали прислухатися до політиків, які вимагають закрити кордони Євросоюзу для всіх приїжджих. Це дає додаткові аргументи вербувальникам ІДІЛ.
Сьогодні стає помітно, що зона безпеки, побудована навколо ЄС і США, руйнується і традиційний тероризм готується повернутися туди
Сьогодні стає помітно, що зона безпеки, побудована навколо ЄС і США, руйнується і традиційний тероризм готується повернутися туди. До цього атаки переважно здійснювалися в країнах третього світу. Але парадокс полягає в тому, що ці теракти навіть у випадках загибелі сотень мирних жителів мало хто помічає, тоді як напад у Парижі відразу став головною темою для саміту Великої двадцятки в Туреччині.
Поки країни сповнені рішучості розтрощити ІДІЛ як центр нової загрози, проти якої старі методи боротьби вже безсилі. Але США вперто не хочуть втручатися в сирійську війну, а Європа до цього моменту була занадто обережною і намагалася враховувати всі фактори. Тому тепер уже небезпечний Євросоюз чекатиме нових терактів уже від зовсім іншої формації арабських терористів з європейськими паспортами.
***
Цей матеріал опубліковано в №46 журналу Корреспондент від 20 листопада 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.